МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Структура земної кори у ранньому палеозоїРеконструкція палеоструктурних умов раннього палеозою можлива лише на теренах сучасних континентів, оскільки акваторії сучасних океанів, які займають більшу частину поверхні Землі, утворилися у мезо-кайнозої. У ранньому палеозої були всі древні платформи Північної півкулі: Північно-американська, Східноєвропейська, Сибірська, дві Китайські, а також Таримський масив. У Південній півкулі був суперконтинент Гондвана, який об'єднував розрізнені сьогодні Південноамериканську, Африканську, Індостанську, Австралійську і Антарктичну давні платформи. Давні платформи були роз'єднані рухомими поясами: Атлантичним, Середземноморським, Урало-Монгольським, Арктичним і Тихоокеанським. Атлантичний пояс. Атлантичний рухомий пояс займає обидва боки сучасного Атлантичного океану. У ньому виокремлюються дві області: Північно-атлантична і Мексикано-Апалацька. До Північнотлантичної області належать Північні Апалачі, Ньюфаундленд, східне узбережжя Гренландії, більша частина Ірландії, Великобританії, Скандинавії. Геосинклінальний процес тут почався у пізньому протерозої і закінчився формуванням каледонід у силурі. Мексикано–Апалацька область об'єднує Південні Апалачі та узбережжя Мексиканської затоки. Геосинклінальний режим тут був івпізньому палеозої. У Європі серед каледонських рухомих структур найкраще вивчена Грампіанська геосинкліналь, яка охоплює Ірландію, більшу частину Великобританії і Скандинавські гори. Її макротектонічні особливості визначені системою регіональних розломів, між якими розміщені нерівномірно опущені блоки протерозойського фундаменту. Між опущеними блоками розміщені лінійні геоантиклінальні підняття. Кожен з тектонічних прогинів має специфіку геологічного розвитку, виявлену у внутрішній структурі, фаціальних типах і складі порід, потужностях вулканогенно-осадових товщ. Характерною є різка мінливість складу порід та їхньої потужності навіть у межах одновікових нагромаджень. Наприклад, кембрій Уельсу представлений пісковиково-глинистими породами потужністю до 4,5 км. Одновікові утворення Шотландії – це конгломерати і пісковіки з прошарками карбонатів, їхня загальна потужність не перевищує 550 м. Вертикальні тектонічні рухи були коливальними. У стратиграфічних розрізах це відображено чергуванням регресивних та трансгресивних імпульсів, однак з перевагою тенденції прогинання чи підіймання. Для геосинклінальної структури Великобританії виділяють такі етапи розвитку: 1) кембрій – формування серії мілководнихморських прогинів із компенсованим характером осадконагромадження; інколи прояви підводного вулканізму; наприкінці кембрію в результаті регресивного імпульсу сформовалася острівна система; 2) ордовик – етап максимального прогинання; підводний вулканізм; наприкінці етапу відбувся регресивний імпульс; 3) силур – на початку відбувся трансгресивний цикл із проявом підводного вулканізму; наприкінці розпочалося загальне підняття, замикання прогинів; відбулася ерійська фаза складчатості, формувалися батоліти гранітів. На межі силуру і девону район перетворився на гірську країну. У Скандинавії, на відміну від Великобританії, проявлене чіткіше розмежування ев- та міогеосинклінальних зон. Породи евгеосинклінальних прогинів метаморфізовані. В Апалачах історія геологічного розвитку нагадує Скандинавську. Специфічною особливістю цього регіону є прояв таконської фази складчастості на межі ордовику і силуру. Середземноморський пояс. Середземноморський рухомий пояс умовно розділяють на Європейську та Азіатську частини. У Європейській частині виділяються три структурні елементи:Північну систему геосинклінальних прогинів (Корнуел, Ардени, Рейнські сланцеві і Рудні гори, Гарц, Судети, Середньопольське підняття); 2) Франко-Чеський серединний масив (Центральний масив Франції, Вогези, Шварцвальд, Чеський масив); 3) Південну систему геосинклінальних прогинів (Монтань-Пуар, Піренеї, Піренейський напівострів, Атлас, Альпи, Балкани). У ранньопалеозойському віці геосинклінальні прогини булиділянками диференційного прогинання з проявами підводного вулканізму, а Франко–Чеський масив – континентальною областю . Послідовність геологічних подій раннього палеозою Європи наступна. В кембрії у зоні Північних геосинкліналей закладені ізольовані мілководні морські басейни, де у режимі компенсації нагромаджуються пісковиково-глинисті (інколи із вулканітами та вапняками) товщі потужністю до 2-3 км. У Південній системі прогинання було інтенсивнішим, що зумовило формування потужніших (3–5 км) вулканогенно-осадових товщ. У Франко-Чеському масиві в цей час нагромаджувалися континентальні пісковиково-галькові відклади. Наприкінці кембрію в морських акваторіях відбулася невелика регресія, а на деяких ділянках серединного масиву – спалахи вулканізму. В ордовицьому віці розпочалася масштабна морська трансгресія, завдяки якій в Європі ордовицькі морські нагромадження поширені більше, ніж кембрійські. В Північній зоні ордовицькі осади трансгресивно перекрили утворення кембрію та протерозою. Наприкінці ордовіку на окремих ділянках відбувся підводний вулканізм основного, а інколи кислого складу. Склад вулканітів залежав від структурної позиції вулканічних апаратів. У зонах максимального і стійкого прогинання поширені вулканіти основного складу. В зонах геоантикліналей, крім основних, присутні вулканіти середнього і навіть кислого ряду. В Південній зоні прогинання відбувалося по всій площі. Відклади ордовіку згідно залягають на відкладах кембрію. Для Альпійсько-Карпатської ділянки та Балкан характерний інтенсивний вулканізм, пов’язаний з острівними системами. Такий розвиток Європейської частини Середземноморського поясу тривав і в ранньому силурі. З пізнього силуру розпочалася загальна регресія, однак майже всі геосинклінальні прогини Середземноморського поясу розвивалися і в пізньому палеозої. Подібні умови простежувалися і в інших рухомих поясах. Для всіх них характерно те, що завершальна складчатість і гороутворення в різних частинах відбувалися в різний час. Зокрема, в Урало–Монгольському поясі геосинклінальний розвиток Алтає-Саянської частини закінчився у середньому кембрії (салаїрська фаза), Кокчетаво-Киргизької – на межі ордовику та силуру, а Казахстано-Монгольської продовжився у пізньому палеозої.
Читайте також:
|
||||||||
|