Ранній палеозой

Тема 9. Палеозойський етап розвитку Землі

Палеозойська ера є першим етапом фанерозойського (у перекладі з грецької – явне життя) еону. Наступні етапи – мезозойська та кайнозойська ери. Палеозой виділив А.Седжвік у 1837 р. Віковий йогто інтервал – від 570 до 245 млн. років тому. Розрізняють ранню і пізню частини палеозою. Рання охоплює кембрійський, ордовицький, силурійський періоди; пізня – девонський, карбоновий і пермський.

Нижня стратиграфічна і вікова межа палеозою проведеназа появою скелетних організмів. У безперервних стратиграфічних розрізах осадових товщ на межі верхній докембрій–кембрій суттєвих змін у складі порід нема.

Кембрійський період (570-500 млн. років тому)

Виділив А.Седжвік (1835) в Уельсі (Англія). Назва походить від латинського найменування Уельсу – Камбрія. Цей період поділяють на три епохи. Кембрій не має загального міжнародного розчленування на віки і відповідні їм яруси. У країнах СНД поширена схема ярусного розчленування кембрію, розроблена на розрізах Сибіру і Казахстану. В Західній Європі для кембрію замість ярусного поділу прийнята схема біозон за трилобітами. У стратиграфічному кодексі України (1997) розчленування кембрію на яруси та віки нема.

Органічний світ кембрію.Головною особливістю органічного світу кембрію є масова поява скелетної фауни. Наприкінці кембрію вже були представники майже всіх відомих типів тварин. Різні пояснення феномену кембрійського "скелетного вибуху" зводяться до комплексу причин біохімічного і палеоекологічного спрямування. Кембрійська палеобіота існувала лише у водному середовищі.

До найпоширеніших фауністичних груп кембрію належать археоціати (всі вимерли в кембрії), трилобіти (міомери – Agnostus, полімери із хітиново-фосфатним панцирем та відсутністю без до згортання – Paradoxides, Olenellus), беззамкові брахіоподи з хітиново-фосфатною черепашкою (Obolus). Крім того, у кембрійських морях з'явилися представники молюсків, табулят, радіолярій, форамініфер та ін. У другій половині кембрію вже досить різноманітні фауністичні групи доповнили граптоліти і перші хребетні – безщелепні рибоподібні телодонти.

Ордовицький період (500-435 млн. років тому)

Цей період Ч.Лепворт (1879) виділив як часовий проміжок між кембрієм та силуром Уельсу в Англії. Ордовицька система і період набули самостійного статусу 1960 р. (ХХІ сесія МГК). Назва походить від латинського найменування давнього кельтського племені. Стратотиповий розріз ордовику, розчленований за граптолітами, розташований в Уельсі. Ордовицький період поділяють на три епохи: ранню (тремадоцький, аренізький віки), середню (ланвірський, ландейльський, карадоцький віки), пізню (ашгільський вік).

Органічний світ ордовику. Поширені трилобіти-полімери з вапняковим панцирем, які набули здатності до згортання (Asaphus, Illaenus), беззамкові брахіоподи (Lingula), граптоліти (Didymograptus, Tetragraptus), замкові брахіоподи (Orthis, Porambonites, Strophomena), табуляти (Auloрога, Syringорога), головоногі молюски (Endoceras, Оrtoceras), голкошкірі цистоідеі (Echinospherites) . Другорядні фауністичні групи представлені гастроподами, моховатками, ракоскорпіонами, безщелепними рибоподібними, остракодами, радіоляріями тощо. Серед рослин розвинуті синьозелені та багряні водорості. Відомі поодинокі знахідки спор псилофітів.

Силурійський період (435-410 млн.років тому)

В Уельсі виділив Р.Мурчисон (1835). Назва походить від латинського найменування кельтського племені. В Англії є два типи стратотипів. Один з них сформований в умовах шельфу і розчленований за брахіоподами, інший належить глибоководним фаціям і розчленований за граптолітами. Схеми біостратиграфічного розчленування цих стратотипів між собою не скорельовані, тому нижня межа силуру точно не визначена. Верхня межа визначена однозначно за граптолітами у Чехії. В силурі розрізняють ранню та пізню епохи. Рання епоха представлена ландоверійським і венлоцьким, пізня – лудловським і пржидольськимвіками.

Органічний світ силуру. Розвивалися всі фауністичні групи, які існували в ордовику. Головне значення для стратиграфії мали граптоліти (Rastrites, Monograptus), замкові брахіоподи (Pentamerus, Atrypa), табуляти (Halyzites, Favozites), трилобіти (Phacops, Encrinurus), конодонти. Крім того, поширені головоногі молюски, тентакуліти, гастроподи, криноідеі, панцирні риби (Cephalaspis, Pteraspis), ракоскорпіони (Euripterus). Головна подія у розвитку органічного світу силуру – вихід рослинності на сушу. Це стало можливим з утворенням озонового шару в атмосфері. Перші наземні рослини-псилофіти не мали листя і коренів та розмножувалися спорами. Поряд із псилофітами на сушу вийшли скорпіони, які пристосувалися до повітряного дихання. Наприкінці силуру різко зменшилося розмаїття трилобітів, граптолітів, табулят, наутилоідей тощо. Водночас з'явилися нові представники тварин та рослин, які багато в чому визначили подальший розвиток екосистем у пізньому палеозої.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Докембрійські часи на теренах України	\|	Структура земної кори у ранньому палеозої

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.