• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2. Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку

Тема 1. Предмет, завдання і зміст дисципліни

Лекція 1. Предмет, мета та завдання дисципліни.

1. Предмет, мета та завдання дисципліни.

2. Види, об’єкти та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3. Особливості державного регулювання операцій в сфері ЗЕД.

4. Загальні положення обліку зовнішньоекономічних операцій.

Мета: визначити предмет, мету та завдання дисципліни, розкрити види, об’єкти та суб’єкти ЗЕД, закріпити основні засади державного регулювання ЗЕД в Україні.

Питання 1.

У сучасних умовах господарювання практично всі підприємства здійснюють операції з іноземними партнерами. Ці різноманітні за складом операції бухгалтерська служба повинна відобразити в бухгалтерському й податковому обліку.

Предметом дисципліни є фінансово-господарські операції в зовнішньоекономічних відносинах.

Метою дисципліни є формування системи теоретичних знань з обліку зовнішньоекономічних фінансово-господарських операцій.

Завдання навчальної дисципліниполягає у вивченні методів і технології обліку найпоширеніших фінансових та господарських операцій, що застосовуються у зовнішньоекономічних відносинах суб’єктів господарювання України з іноземними контрагентами; набуття вмінь документального забезпечення та відображення зовнішньоекономічних операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959 (зі змінами та доповненнями) Зовнішньоекономічна діяльність– це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів, заснована на взаємовідносинах між ними, як на території України так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність - поняття багатогранне. Воно включає такі види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові й кредитні операції. Кожен з видів зовнішньоекономічної діяльності проводиться у певних формах.

Умовами успішного розвитку зовнішньоекономічної діяльності являються:

- зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

- активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;

- підвищення конкурентоздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;

- розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни у проведенні зовнішньоекономічної діяльності.

Питання 2.

Основними об’єктами бухгалтерського обліку ЗЕД є:

- валютні кошти і валютні операції;

- товари та їх рух на підставі експортно-імпортних операцій;

- розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД;

- підсумковий фінансовий результат від здійснення ЗЕД.

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Склад суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності наведений на рис.

з'являються,являються

Рис. 1.

За своїм складом види зовнішньоекономічної діяльності значно різняться між собою.

Виділяють наступніслідуючі види зовнішньоекономічної діяльності:

- експорт і імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

- наданнявиявлення послуг, зокрема виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших послуг;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація зіз іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання і підготовка фахівцівспеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції і операції зіз ціннимикоштовними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні й розрахункові операції, створеннястворіння суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України; створеннястворіння іноземними суб'єктами господарської діяльності відмічених установ на території України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створеннястворіння спільних підприємств різних видів і форм, проведення загальнихспільних господарських операцій і загальнеспільне володіння майном як на території України, так і за її межамикордонами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговихторгівельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності;

- організація і здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудованаспоруджена на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні операції;

- операції з придбаннянадбанню, продажу і обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у винятковій формі законами України.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України.

Але ж тут необхідно врахувати такі вимоги:

- фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці;

- юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність в тому випадку, якщоу тому випадку , якщо,в том случае це передбачено їх статутними документами.

Питання 3.

У зв’язку зі вступом України до СОТ та необхідністю гармонізації українського законодавства відповідно до норм та правил ГАТТ/СОТ Верховною Радою були прийняті зміни та доповнення до низки законодавчих актів України, зокрема, до Закону України „Про ЗЕД” № 959 щодо ліцензування та квотування експорту та імпорту товарів.

Ліцензування в ЗЕД – це надання дозволу на здійснення суб’єктом ЗЕД експорту (імпорту) товарів.

Ліцензування експорту та імпорту товарів запроваджується у випадках:

- необхідності застосування заходів захисту вітчизняного товаровиробника;

- забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;

- забезпечення виконання міжнародних договорів України;

- значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку та ін.

Ліцензія експортна (імпортна) – це належним чином оформлене право на експорт (імпорт) певних товарів або валютних коштів протягом встановленого терміну з метою інвестицій і кредитування.

Квота експортна (імпортна) – це граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України або імпортувати на територію України протягом встановленого терміну та який визначається у натуральних або вартісних одиницях.

Згідно із Законом України № 959 Кабінет Міністрів України щорічно затверджує перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню.

Державне регулювання ЗЕД також здійснюється шляхом встановлення режимів автоматичного та неавтоматичного ліцензування.

Автоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органів виконавчої влади з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного терміну експорту (імпорту)товарів щодо яких не встановлюються квоти.

Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органів виконавчої влади з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного терміну експорту (імпорту)товарів щодо яких встановлюються певні квоти.

Серед документів дозвільного характеру, що використовуються в ЗЕД, розрізняють:

- ліцензії на імпорт/експорт товарів;

- разова (індивідуальна ) ліцензія;

- ліцензія на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- спеціальні ліцензії;

- картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту, предметом якого є операції з давальницькою сировиною українського замовника, коли контрактом передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни.

Для одержання ліцензії на експорт/імпорт товарів суб’єктами підприємницької діяльності до Департаменту зовнішньоекономічної політики при Мінекономіки подаються такі документи:

1) заявка на одержання ліцензії встановленої форми;

2) лист-звернення про видачу ліцензії з гарантією сплати державного збору за оформлення;

3) копія свідоцтва про державну реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності;

4)експертний висновок із визначенням коду товару, виданий Торгово-промисловою палатою – при експорті, акт експертизи товарів, виданий Торгово-промисловою палатою – при імпорті;

5) погодження відповідної уповноваженої установи.

Питання 4.

Особливістю при відображенні операцій з ЗЕД є те, що заборгованість підприємства у валюті будь-якої країни у бухгалтерському обліку і звітності наводиться у єдиній національній валюті України – гривні, але разом з цим необхідно паралельно обліковувати операції у реальній валюті відповідних країн.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку зовнішньоекономічних операцій та пов’язаних з ними трансакцій є різноманітна документація. Усі документи, які використовуються в операціях ЗЕД, умовно можна поділити на такі групи:

- технічна документація (технічні паспорта на обладнання, автотранспорт, інструкції щодо їх використання тощо);

- товарно-супроводжувальні документи (сертифікати якості, відповідності, відвантажувальні специфікації);

- транспортна, експедиторська та страхова документація (автотранспортна накладна, залізнична накладна, страховий поліс, багажна квитанція);

- розрахункові документи (рахунок-фактура, переказний вексель тощо);

- банківська документація (заява на переказ валюти, інкасове доручення, доручення на відкриття акредитиву, чек, виписка банку тощо);

- митна документація (ВМД, сертифікат про походження товару, довідка про сплату мита, акцизу, ПДВ);

- документи про псування або недостачу товарів.

Для відображення в бухгалтерському обліку зовнішньоекономічних операцій використовуються рахунки національного План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.(зі змінами та доповненнями)

Аналітичний облік зовнішньоекономічних операцій ведеться підприємствами у розрізі окремих іноземних контрагентів, країн, розрахункових документів та номерів зовнішньоекономічних контрактів.

Облікові регістри аналітичного обліку потрібно вести на кожного іноземного контрагента.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте необхідність ліцензування ЗЕД підприємств.

2. Які види ліцензування застосовують?

3. Які документи відносяться до групи товарно-супроводжувальної документації?

Тема 2. Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку

1. Договори (контракти) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

2. Особливості застосування правил ІНКОТЕРМС.

3. Поняття „операція в іноземній валюті”. Первинне визнання операції в іноземній валюті.

4. Порядок визначення та відображення в обліку курсових різниць.

Мета: розглянути загальні засади організації ЗЕД підприємств, розкрити основні положення П(С)БО 21 щодо організації розрахунків в іноземній валюті.

Питання 1.

Будь-які операціїугоди в зовнішньоекономічній діяльності оформляються за допомогою укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

У ЗЕД договорам приділяється особлива увага, оскільки ЗЕД-контракт не тільки регулює взаємовідносини контрагенти, але і дуже важливим документом в операціях з оформлення товару на митницях та в банківському контролі за операціями, що проводяться в рамках контракту (розрахунками в іноземній валюті).

При укладанні ЗЕД – контрактів слід керуватися не тільки загальними положеннями Цивільного Кодексу та Господарського Кодексу, але і спеціальним законодавством: Законом України „Про ЗЕД” № 959, Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201, іншими, в тому числі, міжнародними договорами, ратифікованими Україною. Окрім цього при складанні тексту контраку суб’єкти ЗЕД можуть використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це прямо не заборонено законами України. Також не слід забувати про застосування правил ІНКОТЕРМС.

Разом з цим слід враховувати, якщо ЗЕД-контракт не відповідає вимогам законів України або міжнародним договорам. То він омже бути визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно ст. 1 ЗУ „Про ЗЕД” № 959Зовнішньоекономічний договір (контракт) -цематеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямованаспрямоване на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладатиув'язнювати,замикати,поміщати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), окрімкрім тих, які прямо і у винятковій формі заборонені законами України.

Текст контракту можна викласти будь-якою мовою, прийнятною для обох сторін контракту. Але як показує практика, найбільш зручніший спосі оформлення ЗЕД-контракту – складання єдиного письмового документа двома мовами (мовами обох контрагентів).

Типова форма зовнішньоекономічного договору (контракту) наведена в Положенністановищі про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) № 201.

У зовнішньоекономічний договір повинні бути включені наступніслідуючі умови:

1. Назва, номер договору, дата і місце його укладання.укладення,ув'язнення

2. Преамбула. У ній вказуютьсявказуються: повнецілковите і точне найменування сторін- учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, зіз вказівкою країни; осіб, від імені яких укладається зовнішньоекономічний договір (контракт) і найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (статутустав і т.п).

3. Предмет договору - який товар повинні поставити зіз вказівкою сортугатунку, марки.

4. Кількість і якість товару.

5. Базисні умови постачання товарів – вони систематизовані в уніфікованому документі - Міжнародних правилах інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС).

6. Ціна і загальнаспільна вартість договору.

7. Умови платежів – вказуютьсявказується спосіб, порядоклад, терміни розрахунків і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.

8. Умови приймання-здачі товару - в цьому розділі визначаються терміни і місце фактичної передачі товару, а також перелік товаросупровідних документів. Якщо плануєтьсяпланерує протягом тривалого терміну поставляти товар партіями, доцільно скласти графік постачань, в якому вказати, який товар, в якій кількості і в який період часу буде поставлений.

9. Упаковка і маркування- в цьому розділі вказуютьвказуються відомості про упаковку товару (контейнери, ящики та ін.) і нанесенузавдану на неї відповідне маркування.

10. Форс-мажорні обставини - міститьутримує відомості про те, в яких випадках умови договору можуть бути не виконані сторонами. Перелік форс-мажорних обставин повинен бути закритимзачиненим і вичерпним.

11. Санкції і рекламації - встановлюється порядоклад застосуваннявживання штрафних санкцій, відшкодування збитків і пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням контрагентами своїх зобов'язань.

12. Врегулювання суперечокспорів в судовому порядку.ладі

13. Місцезнаходження, поштові й платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі також можуть бути обумовлені додаткові умови.

Слід звернути увагу, що деякі зовнішньоекономічні контракти підлягають обов'язковій реєстрації в Міністерстві економіки України. Це контракти, предметом яких єз'являються,являються наступні товари походженням зіз України:

- у відношенніставленні яких міжнародними договорами передбачені добровільні обмеження експорту, щоб уникнути демпінгу;

- у відношенніставленні яких здійснюються антидемпінгові процедури;

- імпорт яких в інші країни квотується, ліцензіюєтьсяліцензується згідно із законодавством інших країн;

- експорт яких здійснюється в рамкаху рамках бартерних операцій;

- товари, реекспорт яких регулюється чинним законодавством України і міжнародними договорами;

- на підставіоснові,заснуванні яких здійснюються операції зіз давальницькою сировиною українського замовника, якщо контрактом передбачена реалізація готової продукції в країні- виконавці або вивіз її в іншу країну;

- експорт металобрухту;металолому

- із нафта.

Підтвердженням реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) єз'являється,являється карткакарточка реєстрації-облікуурахування зовнішньоекономічного договору встановленоїустановленої форми, що єз'являється,являється підставоюосновою,заснуванням для подальшого митного оформлення товарів.

Питання 2.

Застосування правил ІНКОТЕРМС при укладанні договорів надає учасникам контрактів можливість визначити умови транспортування продукції.

В Україні застосуваннявживання Правил ІНКОТЕРМС єз'являється,являється обов'язковим з 1994 р.

Базисні умови постачання,систематизовані в правилах ІНКОТЕРМС, є сукупністю спеціальних умов, що визначають момент переходу ризиків випадкової загибелі або пошкодженняушкодження товару від продавця до покупця, що регламентують, хто організовує перевезення товару, відвантаження, оплачує витрати із страхування товару, виконуєсправляє,проводить його митне оформлення.

Правила ІНКОТЕРМС містятьутримуються 13 торговихторгівельних термінів, об'єднанихз'єднаних в чотири групи: E,F,C,D.

Умови, що містятьсяутримуються в групах, наступні:

Е - обов'язки продавця вважаютьсялічаться виконаними у момент відвантаження товару покупцю на своєму підприємстві (мінімальні обов’язки продавця);

F - обов'язки продавця вважаютьсялічаться виконаними після того, як він доставив та передав товар перевізнику у пункті, зазначеному покупцем для перевезення. При цьому договір зіз перевізником укладає покупець;

С - продавець зобов'язаний сплатити транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару, алета ризик доставки товару несе покупець;

D - в обов'язки продавця входить доставка товару в країну покупця.

Питання 3.

Порядок відображення операцій в іноземній валюті в бухгалтерському обліку визначений нормами П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

Згідно з П(С) БО 21 операція в іноземній валюті -це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Одним з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який спричиняє особливий порядок обліку операцій в іноземній валюті, є принцип єдиного грошового вимірника.

Принцип єдиного грошового вимірника -це принцип, згідно з яким вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці - гривні.

Принцип єдиного грошового вимірника обумовлює перерахунок всіх операцій, відображених в іноземній валюті, в єдиний грошовий вимірник - гривну.

Для перерахунку використовується валютний курс,встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Коли підприємство здійснює яку-небудь операцію в іноземній валюті, виникає необхідність первинного визнання активів, зобов’язань, доходів та витрат.

Первинне визнання валютної операції здійснюється на дату :

§ визнання одержаних активів, в тому числі іноземної валюти, дебіторської заборгованості;

§ визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості);

§ визнання власного капіталу;

§ визнання доходів і витрат.

У момент первинного визнання операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку у гривнях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату здійснення операції.

Згодом валютний курс змінюється, що вимагає відповідного відображення статей балансу в іноземній валюті.

Статті балансу згідно з нормами П(С)БО 21 підрозділяються наступним чином:

Рис. - Класифікація статей балансу

Монетарні статті- статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть одержані або сплачені у фіксованій (або визначеної) сумі грошей або їх еквівалентів.

До монетарних статей відносяться:

Активи

· іноземна валюта (грошові знаки) в касі підприємства;

· іноземна валюта на валютних рахунках підприємства;

· платіжні документи в іноземній валюті, що знаходяться у підприємства (чеки, векселі, акредитиви та ін.);

· цінні папери, виражені в іноземній валюті, якщо вони не враховані як інвестиції (облігації, казначейські зобов'язання);

· фінансові інвестиції в іноземній валюті, якщо їх повернення у валюті гарантоване законодавством країни перебування;

· дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню в іноземній валюті

Читайте також:

1. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. XI. Будівельні контракти
7. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Або зі зберігання інформації та забезпечення доступу до неї, за умови, що ця особа не могла знати про незаконність розповсюдження інформації.
11. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту
12. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту

Переглядів: 1123