• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правовий режим земель оздоровчого призначення

До земель оздоровчого призначення відносяться земельні ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування, а також курорти.

Україна має різноманітні види медичних природних ліку­вальних ресурсів, що дозволяють здійснювати ефективне лікування в санаторно-лікувальних установах і зміцнювати здоров'я людей.

До них відносяться:

? лікувальні мінеральні води;

? озокерит, солі та інші корисні копалини;

? ропа лиманів і озер;

? лікувальний клімат;

? акваторії морів та озер, річок, призначених для відпочин­ку та лікувально-оздоровчої мети;

? пляжі водних об'єктів;

Розділ XIX. Правовий режим земель особливо охоронних територій

♦ ліси, лісопарки, інші зелені насадження, що виконують оздоровчі та санітарно-гігієнічні функції.

Щоб бути визнаною оздоровчою місцевістю, земельна ділянка повинна володіти одним чи декількома унікальними природними лікувальними ресурсами, бути придатною для організації лікування і профілактики захворювань, а також для відпочинку населення. На її території повинна бути необхідна кількість запасів мінеральних вод та інших лікувальних ре­сурсів. Площа її повинна бути придатною для курортного буд­івництва, задовільняти екологічним і санітарно-епідеміологіч­ним правилам, встановленим для особливо охоронних територій лікувально-оздоровчого призначення. Ця земельна ділянка повинна мати джерела господарсько-питного і техніч­ного водопостачання, надійні системи енергозабезпечення. На місцевостях, визнаних лікувально-оздоровчими, у майбутньо­му створюються курорти.

Курортом являється особливо охоронна лікувально-оздо­ровча місцевість, що володіє природними лікувальними ресур­сами і необхідними для експлуатації будівлями, спорудами, включаючи об'єкти інфраструктури.

Територія визнається лікувально-оздоровчою місцевістю чи курортом регіонального значення Кабінетом Міністрів Украї­ни за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Діючим законодавством України земельні ділянки лікуваль­но-оздоровчих місцевостей і курортів визнані особливо охорон­ними природними територіями. На цих землях забороняється діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на природні лікувальні фактори цих земель.

З метою охорони природних лікувальних факторів земель оздоровчого призначення встановлюються округи санітарної охорони. У межах цих округів забороняється передавати зе­мельні ділянки у власність і надавати їх у користування, у тому числі в оренду, тим підприємствам, установам, організаціям і громадянам, діяльність яких є несумісною з охороною природ­них лікувальних властивостей та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку населення.

Земельне право України

Режим округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих місцевостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У складі округа виділяється до трьох зон. Для земель кож­ної із зон передбачений особливий охоронний режим.

Режим першої зони установлюється для територій, де зна­ходяться джерела мінеральних вод та інших корисних копалин, що використовуються з лікувальною метою.

На території першої зони забороняється проживання та здійснення всіх видів господарської діяльності, за винятком робіт, пов'язаних з використанням природних ресурсів з ліку-вально-оздоровчою метою за умови застосування екологічно безпечних та раціональних технологій.

Режим другої зони встановлюється для території, з якої виникає стік поверхневих та ґрунтових вод до місця знаход­ження мінеральних озер, лиманів, пляжів, неглибокого заляган­ня мінеральних вод, для природних парків та інших земельних насаджень, для територій, зайнятих будівлями і спорудами са­наторно-курортних установ і призначених для санаторно-ку­рортного будівництва.

На території другої зони забороняється розміщення об'єктів і споруд, не пов'язаних безпосередньо із створенням і розвит­ком сфери курортного лікування та відпочинку, а також про­ведення робіт, що забруднюють навколишнє середовище і при­зводять до виснаження природних ресурсів. Серед заборонених такі види робіт, як будівництво промислових об'єктів, тварин­ницьких комплексів, ферм; створення водосховищ; використан­ня ядохімікатів, мінеральних добрив; викид стічних і дренаж­них вод у водні об'єкти; вирубка земельних насаджень тощо.

Режим третьої зони встановлюється для ближніх областей живлення і ділянок розвантаження мінеральних вод, водозбір­них майданів, джерел інших корисних копалин, віднесених до категорії лікувальних.

На території третьої зони вводяться обмеження на розмі­щення промислових і сільськогосподарських об'єктів і споруд, а також на проведення господарської діяльності, що сприяє заб­рудненню навколишнього середовища, природних лікувальних

Розділ XIX. Правовий режим земель особливо охоронних територій

ресурсів і їх джерел. Допускаються лише ті види робіт, які не викликають негативного впливу на природні лікувальні ресур­си і санітарний стан лікувально-оздоровчих місцевостей.

Власники земель та землекористувачі, що перебувають на лікувально-оздоровчих місцевостях, зобов'язані дотримуватися встановленого в округах санітарної охорони режиму і викону­вати передбачені санітарно-оздоровчі заходи.

Розвиток і забудова земель в межах округів санітарної охо­рони здійснюється в суворій відповідності з генеральним пла­ном курорту.

4. Правовий режим земель рекреаційного та історико-культурного призначення

Чинне законодавство України передбачає виділення й охорону земель для організації активного відпочинку на при­роді - рекреації.

Згідно з Земельним кодексом України до земель рекреац­ійного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До складу земель рекреаційного призначення входять зе­мельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних сте­жок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортив­них таборів, інших аналогічних об'єктів, а також надані для дач­ного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рек­реації, розташовані поза землями оздоровчого призначення.

Туристичні та екологічні стежки, траси і маршрути марку­ються на місцевості (виділяються в натурі) за погодженням із власниками і користувачами земельних ділянок.

Земельне право України

Земельні ділянки для дачного будівництва передаються у власність у межах норм приватизації або надаються громадянам у довгострокову оренду за рішенням сільської, селищної, міської ради із земель комунальної власності або за рішенням місцевої державної адміністрації із земель державної власності.

Дачно-будівельним кооперативам можуть передаватися бе­зоплатно або надаватися в довгострокову оренду земельні ділянки для дачного будівництва за рішенням сільської, селищ­ної, міської ради із земель, що перебувають у комунальній влас­ності, а за рішенням місцевих державних адміністрацій - із земель права державної власності. Розмір земельних ділянок для зазначених цілей встановлюється відповідно до затвердже­ної землевпорядної документації.

На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати викорис­танню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан земель.

Використання земель рекреаційного призначення здійснюється відповідно до закону.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:

? історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, мемо­ріальні парки, меморіальні кладовища, історичні або мемо­ріальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'я­зані з історичними подіями;

? городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, за­лишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару, укріплень, вироб­ництв, каналів, шляхів;

? архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди ци­вільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фоно­ва забудова.

Розділ XIX. Правовий режим земель особливо охоронних територій

Землі історико-культурного призначення можуть перебува­ти у державній, комунальній та приватній власності. Вони не вилучаються. Будь-яка діяльність, що негативно впливає або може вплинути на забезпечення додержання їх режиму, забо­роняється.

Для забезпечення додержання режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комп­лексів встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення додержання режиму земель історико-культур­ного призначення.

Порядок використання земель історико-культурного при­значення визначається законодавством України.

Розділ XX. Правовий режим земель лісового фонду

Розділ XX

Читайте також:

1. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
2. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
3. Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
4. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
5. XIX. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
6. А) Грошова оцінка земель по Україні
7. Абсолютна земельна рента.
8. Абсолютна земельна рента.
9. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
12. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні

Переглядів: 531