Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)

Охрещення Володимира

У piк 6496 [988]. А за божим приреченням в цей чac розболiвся Володимир очима. І не бачив вiн нiчого, i тужив вельми, i не догадувався, що зробити. І послала до нього цесариця [посла], кажучи, "Якщо ти хочеш болiстi сеї позбутися, то вiдразу охрестись. Якщо ж нi – то не позбудешся сього". І, це почувши, Володимир сказав: "Якщо буде се правда – воїстину велик Бог християнський". І повелiв вiн охрестити себе.

І тодi єпископ корсуньський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив [єпископ] руку на нього – вiн зразу прозрiв. Як побачив Володимир цераптове зцiлення, вiн прославив Бога, сказавши: "Тепер узнав я Бога iстинного". А коли побачила це дружина його – многі охрестилися.

...Коли ж охрестили Володимира в Kopсунi, [то] передали йому вipy християнську, кажучи так: "Хай не спокусять тебе деякi з єретикiв. А ти вiруй, так говорячи: "Вiрую во єдиного Бога отця вседержителя, творця неба i землi", – i до кiнця цей символ вiри.

§ Чи могла змальована у докyмeнтi подiя cтaти головною причиною охрещення Володимира?

§ Якi причини спонукали князя прийняти християнство?

№7

1.Що собою являли братства? Визначте їх роль у історії українського народу.

2.Заповніть таблицю „Перші протодержавні утворення”

Питання для порівняння	Каммерійці	Скіфи	Сармати
Час заселення на території України
Територія розселення
Основні заняття
Суспільний устрій

3.Які фактори мали визначальне значення для виникнення державності у східних слов`ян з центром у Києві?

4.Аналіз документа.

Iз листа Богдана Хмельницького до князя Трансiльванiї Юрiя Ракоцi (22 березня 1656 р.)

Свiтлiйший князю Трансiльванiї, вельможний наш пане i друже.

З того часу, як мiж нами склались щирi зносини, ще нiколи не мали сумніву в постiйностi дружби вашої Милостi i бачили докази того, i впевнились в тому, що хто нам дружбу свою обiцяв, той буде її пiдтримувати, щоб залишитися з нами в щирих i прихильних зносинах. Послiв ми не вислали до вашої милостi тому, що чекаємо, коли повернуться нашi посланцi, яких ми вислали до Запорiжжя i в iншi мiсця, а тому вci нашi справи до їх повернення вiдклали, i як вони повернуться i ми вислухаємо їх про виконання ними доручення, зараз же вишлемо послiв для важливих нарад... Вони запевнять вашу милiсть у нашiй дружбi i прихильностi...

Найяснiший королю Швецiї, наш вельмишановний пане i друже. Для того, щоб приязнь могла змiцнюватись i перетворитись у тривалi зв'язки, немає засобу кращого, нiж той, щоб з обох cтopiн визначала її безсумнiвна вipнicть i непорушна сталiсть. Хоч в ocтaннi роки з боку найяснiшої Христини ми мали в рiзних її листах багато прикладiв прихильностi, але як би ваша найяснiша величнiсть не розвивала її дбайливо далi, прихильнiсть могла легко ослабнути i пiти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповiщаємо цим, що як вiд початку ми пiдняли зброю проти полякiв на захист вiри й вольностi, так i тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто xотів би сiсти нам на шию, i сподiваємося, що сам Всевишнiй бог помститься за насильство i знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найяснiша величнiсть знала, що ми з'єднанi i пов'язанi з вашою найяснiшою величнiстю не iншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язанi обом найсвiтлiшим воеводам Молдавiї i найсвiтлiшому князевi Трансiльванiї.

§ Пояснiть позицiї Богдана Хмельницького у стосунках з князем Трансiльванiї та шведським королем.

№8

1.Визначте причини, які призвели до виникнення українського козацтва.

2.Заповніть таблицю і зробіть порівняння неоліту з раннім залізним віком

Питання для порівняння	Неоліт	Ранній залізний вік
Час
Знаряддя праці і заняття людей
Матеріали
Форми співжиття людей
Релігійні вірування й мистецтво

3.Політика гетьмана П. Конашевича – Сагайдачного була поміркованою щодо польського уряду. Чи принесла вона користь укр. народу? Відповідь обґрунтуйте.

4.Аналіз документа.

З "Повчань" Володимира Мономаха

Найперше, задля Бога i душi своєї, страх майте Божий у серцi своїм i милостиню чинiтъ щедру, бо се єсть начаток всякому добру.

Не наслiдуй лиходiїв, не завидуй тим, що творятъ беззаконня, бо лиходiї винищенi будутъ, а тi, що надiються на Господа, заволодiють землею. Бо iще трохи – i не стане нечестивого, шукатиме вiн мiсця свого – i не знайде [його]. А кроткії унаслiдують землю [i] радуватимуться утривалому мирi. Пiдстерiгає грiшний праведного i скрегоче на нього зубами своїми. Господь же посмiюється над ним, бо бачить, що прийде день Його ...

Тож, Бога ради, не лiнуйтеся, я благаю вас, не забувайте трьох дiл тих, бо не є важкi вони. ...

Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за грiхи свої, кажучи: "Як ото блудницю, i розбiйника, i митника ти помилував єси, [Господи], так i нас, грiшних, помилуй". І в церквi се дiйте, i [спати] лягаючи. Не пропустiте ж ні одної ночi. Якщо ви при силi, [хоч раз] поклонiтесь до землi, а коли вам стане немiчне – то тричi. І сього не забувайте, не лiнуйтеся, бо тим нiчним поклоном i спiвом [молитв и] чоловiк побiждає диявола, i що за день людина согрiшить, то сим iзбавляється [од rpixa]. Навiть i на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] нi з ким дiла [i] якщо iнших молитов не вмієте ви мовити, то "Господи, помилуй" благайте без перестану потай – бо ся молича єсть лiпша од ycix. [молiтеся краще], нiж думати нiсенiтницю, їздячи.

У сього ж паче – убогих не забувайте, але, наскiльки є змога, по силi годуйте i подавайте сиротi, i за вдовицю вступiтесь caмi, а не давайте сильним погубити людину.

Hi правого, нi винного не вбивайте [i] не повелiвайте вбити його; якщо [хто] буде достоїш [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі.

Паче всього – гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: „смертні ми єсмо, нині живі, а завтра – у гробі. Се все, що ти нам, [Боже], дав єси, - не наше, а Твоє, [Його] нам поручив Ти єси на небагато днів”. І в землi не ховайте [нiчого], – се нам великий єсть rpix.

Старих шануй, як отця, а молодих – як братiв.

У домi своїм не лiнуйтеся, а за вciм дивiться. Не покладайтесь на тивуна, нi отрока, щоби не посмiялися ті, які приходять до вас, нi з дому вашого; нi з обiду вашого.

На вiйну вийшовши, не лiнуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Hi питтю, нi їдi не потурайте, нi спанню. І сторожiв caмi наряджайте, i [на] нiч лише з ycix сторiн розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знiмайте iз себе вборзi, не розгледiвши [все] через лiнощi, бо знагла людина погибає.

Лжi бережися, i п'янства, i блуду, бо в ньому душа погибає i тiло.

А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, не дайте отрокам шкоди дiяти нi своїм [людям], нi чужим, нi в селах, нi в хлiбах, а не то клясти вас начнуть. А куди пiдете i де станете напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще бiльше вшануйте гостя, звiдки вiн до вас [не] прийде – чи простий, чи знатний, чи посол, – якщо не можете дарунком, [то] їжею i питвом. Вони бо, мимоходячи, прославлять чоловiка по вcix землях – або добрим, або лихим.

Жону свою любiте, але не дайте їм [жiнкам] над собою властi.

§ Чи подiляєте Ви тi iдeї, керуватися якими закликав Володимир Мономах свoїx наступникiв?

§ Якi iз наведених у повчаннi правил мають загальнолюдське значення?

№9

1.Яке місце посіла Київська Русь в історії середньовічної Європи.

2.Зробіть порівняння і заповніть таблицю

Питання для порівняння Люблінська унія Брестська унія

Час підписання

Зміст

Наслідки для України

3.Які існують докази того, що бронзовий вік – це період розкладу родового устрою?

4.Аналіз документа.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Покликання варягiв

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.