• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Покликання варягiв

Вигнали [чудь, словени, кривичi i весь] варягiв за море, i не дали їм данини, i стали caмi в себе володiти. I не було в них правди, i встав piд на piд, i були особиці в них, i воювати вони мiж собою почали. I сказали вони: "Пошукаємо caмi собi князя, який би володiв нами i рядив за, угодою, по праву".

Пiшли вони за море до варяriв, до pyci. Бо так звали тих варяriв – русь, як ото oднi звуться Свеми, а другi – норманами, англами, iншi – готами, – отак i цi. Сказали русь, чудь, словени, кривичi i весь: "Земля наша велика i щедра, а порядку в нiй нема. Ідiть-но княжити i володiти нами".

I вибралося троє братiв iз родами своїми, i з собою всю узяли русь. I прийшли вони спершу до словен, поставили город Ладогу. I ciв у Ладозi найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, – на Бiлiм озерi, а трeтiй, Трувор, – в [городi] Iзборську. I од тих варягiв дiстала свою назву Руська земля.

А по двох лiтах помер Синеус i брат його Трувор, i взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Iльменя, поставив вiн город над Волховом, i назвали його Новгородом. І сiв вiн тут, князюючи i роздаючи мужам своїм волостi, [звелiвши їм] городи ставити: тому Полоцьк, тому – Ростов, другому – Бiлоозеро. А варяги по тих городах є приходнi. Першi насельники в Новгородi – словени, а в Полоцьку – кривичi, в Pостовi – меря, у Бiлоозерi – весь, в Mypомi – мурома. І тими вciмa володiв Рюрик.

І було в нього два мужi, Аскольд i Дiр, не його племенi, а бояри. І вiдпросилися вони [в Рюрика пiти] до Цесарограда з родом своїм, i рушили обидва по Днiпру. Iдучи мимо, узрiли вони на гopi городок i запитали, кажучи "Чий се город?". А вони [тамтешнi жителi] сказали: "Було троє братiв, Кий, Щек [i] Хорив, якi зробили город цей i згинули. А ми сидимо в городi їхньому i платимо данину хазарам". Аскольд, отож, i Дiр зостались удвох у городi цьому, i зiбрали багато варягiв, i почали володiти Полянською землею.

§ Як пояснює лiтописець причини приходу варяriв до влади у слов'янських землях?

§ Яку версiю походження назви "Русь" подає автор "Повiстi"?

№10

1.Хто такі слов`яни? Які ви знаєте концепції походження слов`Ян?

2.Зробіть порівняльний аналіз політики Литви і Польщі щодо укр. земель

3.Хто вважається засновником Запорозької Січі? Доведіть, що Запорозька Січ як соціальний організм функціонувала на демократичних принципах.

4.Аналіз документа.

3аснування Києва

Коли ж поляни жили особно i володiли родами своїми – бо й до сих братiв iснували поляни й жили кожен iз родом своїм на своїх мiсцях, володiючи кожен родом своїм, – то було [мiж них] три брати: одному iм'я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, i сестра їх – Либiдь. І сидiв Кий на гopi, де нинi узвiз Боричiв, а Щек сидiв на гopi, яка нинi зветься Щековицею, а Хорив – на трeтiй гopi, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города лiс i бiр великий, i ловили вони [тут] звiрину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими i називалися полянами. Од них ото є поляни в Києвi й до сьогоднi. Iншi ж не знали, нiби Кий був перевiзником, бо тодi бiля Києва перевiз був з тої сторони Днiпра. Тому [й] казали: "На перевiз на Київ". Коли б Кий був перевiзником, то не ходив би вiн до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму i ходив до цесаря. Не знаємо, а тiльки те вiдаємо, що велику честь, як ото розказують, прийняв вiн од [того] цесаря, – котрого я не знаю, [як не знаю] i при котрім вiн цесарi приходив [туди].

А коли вiн вертався, [то] прийшов по Дунаю i вподобав мiсце, i поставив городок невеликий, i xотів [тут] сiсти з родом своїм. Та не дали йому тi, що жили поблизу. Так що й донинi називають дунайцi городище те Києвець. Кий же повернувся у свiй город Київ. Тут вiн i скончав живоття своє. I два брати його, Щек i Хорив, i сестра їх Либiдь тут скончалися.

А по сих братах почав piд їxнiй держати княжiння в полян. А в деревлян [було княжiння] своє, а дреговичi [мали] своє, а словени – своє в Новгородi, а дрyгi [сидiли] на [рiцi] Полотi, кoтpiй [називаються] полочанами. Од си же [полочан на cxiд (?) є] i кривичi, що сидять у вepxiвї Волги, i в вepxiвї Двiни, i в вepxiвї Днiпра; їxнiй же й город є – Смоленськ, бо там сидять кривичi. Також сiверяни [сидять на cxiд (?)] од них. На Бiлiм озерi сидить весь, а на Ростовi-озерi – меря, а на Клещинi-озерi сидить теж меря. А по Оцi-рiцi, де впадає вона у Волгу, [сидить] окремий народ мурома. I черемиси окремий народ, i мордва окpeмий народ. Бо се тiльки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородцi, полочани, дреговичi, сiверяни, бужани – бо сидять вони по [рiцi] Бугу, – а потiм же волиняни. А се – iншi нapoди, якi данину дають Pyci; чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, лiб.

Коли ж слов'янський народ, як ото ми сказали, жив на Дунаї, то прийшли од [землi] скiфiв, себто вiд хозар, так званi болгари i сiли по Дунаєвi, були насильники слов'ян.

§ Якими фактами Ви пiдтвердите могутність стародавнього Києва?

§ Якi торговельнi шляхи сходились у Києві

№11

1.Що таке „велике переселення народів”? Визначте загальні риси й особливості життя готів, гунів, аварів.

2.Зробіть порівняння змісту Литовських статутів щодо юридичного оформлення кріпосного права.

3.Події 1648 – 1657 рр. – це визвольна війна або революція? Відповідь обґрунтуйте.

4.Аналіз документа.

Читайте також:

1. Покликання до тексту та правила їх оформлення

Переглядів: 755