· Відхилення від співвісності отворів у вушках – не більше 0,01 мм;
· Відхилення від перпендикулярності осі отворів у вушках до осі хвостовика або фланцю 0,1 – 0,2 мм на довжині 100 мм;
· Відхилення від перпендикулярності торців вушок до осі отворів у вушках 0,1 мм на 50 мм довжини;
12.Типові технологічній маршрути оброблення важелів та вилок
Вибір баз і послідовності обробки.
При обробці важелів спочатку обробляють торцеві поверхні головок, які в подальшому служать базами для обробки отворів. Обробку торцевих поверхонь можна здійснювати послідовним фрезеруванням обох сторін головки деталі або їх одночасною обробкою. Базовими поверхнями при цьому є необроблені поверхні стержнів деталі. В крупносерійному і масовому виробництві застосовують плоску протягування торцевих поверхонь. Цей процес є більш продуктивним ніж фрезерування. Для забезпечення необхідної шорсткості після фрезерування або протягування застосовують шліфування.
Отвори в головках важелів обробляють за декілька установів на вертикально-свердлувальних верстатах, координатно-розточувальних та інших верстатах свердлувально-розточувальної групи з установом деталі на оброблені торці головок. При обробці отворів великих діаметрів в техпроцес включають розсвердлювання, зенкерування, розточування, розвірчування або протягування.
Обробка важелів складається із наступних етапів:
Ø Послідовна або одночасна обробка торцевих поверхонь основних отворів;
Ø Обробка основних отворів;
Ø Обробка шпонкових і шліцьових канавок в основних отворах;