Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Загальна характеристика пам'яті.

20.2. Дослідження пам'яті в сучасній когнітивній психології.

20.3. Довільне та мимовільне запам'ятовування.

20.4. Повторення і забування.

 

10.1.Загальна характеристика пам'яті

Найважливіша особливість психіки полягає в тому, що відображення зовнішніх впливів постійно використовується індивідом у його поведінці. Постійне ускладнення поведінки здійснюється за рахунок накопичення індивідуального досвіду. Формування досвіду було б неможливе, якби образи зовнішнього світу, що виникають у корі мозку, зникали зовсім. Вступаючи в різні зв'язки між собою, ці образи закріплюються, зберігаються й відтворюються відповідно до вимог життя й діяльності.

Запам'ятовування, збереження й подальше відтворення індивідом його досвіду називається пам'яттю.

Зазначеніпроцеси не є автономні психічні здібності. Вони формуються в діяльності та визначаються нею.

Перші психологічні дослідження пам'яті, що не втратили свого значення дотепер, були здійснені в рамках асоціативної психології, центральне поняття якої – поняття асоціації: якщо якісь психічні утворення виникають у свідомості одночасно або безпосередньо одне за одним, то між ними утворюється асоціативний зв'язок і повторна поява будь-якого елемента цього зв'язку неодмінно викликає у свідомості образи всіх її елементів.

Необхідним і достатнім чинником утворення зв'язку між двома враженнями вважається одночасність їх появи у свідомості. Усе різноманіття умов цієї появи може бути зведене: а) до просторово-часової суміжності відповідних об'єктів; б) їх подоби; в) їх розходження чи протилежності.

Наприкінці XIX ст. на зміну асоціативній теорії пам'яті прийшла гештальттеорія. Для неї вихідним поняттям і головним принципом, на базі якого пояснюються феномени пам'яті, є не асоціація первинних елементів, а їх споконвічна, цілісна організація – гештальт. Саме закони формування гештальту, за переконанням прихильників цієї теорії, визначають пам'ять.

Гештальтисти наголошували на значній долі структурування матеріалу, надання йому цілісності, організації в систему при запам'ятовуванні й відтворенні, а також на значенні намірів і потреб людини у процесах пам'яті. Вони дійшли висновку, що при запам'ятовуванні й відтворенні матеріал звичайно виступає у вигляді цілісної структури, а не випадкового набору елементів, що склався на асоціативній основі.

Погляди прихильників біхевіоризму на проблему пам'яті близькі до поглядів представників асоціативної психології. Єдине істотне розходження між ними полягає в тому, що біхевіористи підкреслювали роль підкріплень у запам'ятовуванні матеріалу і багато уваги приділяли тому, як працює пам'ять у процесі навчання.

Заслуга З.Фрейда та його послідовників у дослідженні пам'яті – це з'ясування ролі позитивних і негативних емоцій, мотивів і потреб у запам'ятовуванні й забуванні матеріалу. Завдяки психоаналізу були виявлені й описані психологічні механізми підсвідомого забування, пов'язані з функціонуванням мотивації.

У вітчизняній психології поширився напрямок дослідження пам'яті, пов'язаний із загальпсихологічною теорією діяльності.

Перебіг процесів запам'ятовування, збереження і відтворення визначається тим, яке місце займає даний матеріал у діяльності суб'єкта. Утворення зв'язків між різними уявленнями визначається не випадковими асоціаціями і не тим, який сам по собі матеріал, що запам'ятовується (наскільки добре він організований у структуру), а тим, що з ним робить суб'єкт.




Переглядів: 772

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 10. Пам’ять | Характеристика процесів пам'яті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.