МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Характеристика процесів пам'ятіВиди пам'яті Існує ряд класифікацій видів пам'яті [9; 217-259]: 1. За характером психічної активності, що переважає в діяльності, виділяють такі види пам'яті: – рухова – запам'ятовування, збереження й відтворення різних рухів і їх систем; – емоційна – пам'ять на переживання; – образна – запам'ятовування уявлень, картин природи й життя, а також звуків, запахів, смаків; – словесно-логічна – пам'ять на слова й думки (які здебільшого можуть бути передані іншими словами). 2. За тривалістю збереження матеріалупам’ять буває: – миттєва чи іконічна – утримання точної й повної інформації без якої-небудь її переробки; тривалість збереження від 0,1 до 0,5 с; – короткочасна пам'ять – інформація зберігається до 20 с (без повторення); – довгочасна – здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого терміну; – оперативна пам'ять – розрахована на збереження інформації протягом визначеного, заздалегідь заданого терміну, у діапазоні від декількох секунд до декількох днів. Термін збереження визначається завданням, яке стоїть перед людиною. 3. За характером цілей діяльності пам’ять поділяється на такі види: – мимовільна – запам'ятовування й відтворення при відсутності спеціальної мети щось запам'ятати чи пригадати; – довільна – має місце за наявності спеціальної мети запам'ятати чи відтворити. Індивідуальні розходження в особливостях запам'ятовування виявляються в типах пам'яті, що залежать від того, при якому способі пред'явлення матеріалу людина краще запам'ятовує. Зорова – інформація краще запам'ятовується під час зорового сприймання. Слухова – при сприйманні “на слух”. Моторна – за потреби підключити моторну ланку (вимовити інформацію вголос, написати її хоча б у повітрі). Комбінована чи змішана – у разі необхідності побачити, почути й написати.
Крім видів пам'яті, виділяють ще її процеси, беручи за основу різні функції, виконувані пам'яттю в житті й діяльності: а) запам'ятовування (закріплення); б) відтворення (актуалізація, поновлення); в) збереження; г) забування. Між усіма цими процесами існує тісний динамічний взаємозв'язок. Запам'ятовування – це процес пам'яті, внаслідок якого відбувається закріплення нового шляхом пов'язування його з засвоєним раніше. Відповідно до цілей діяльності, у яку включені процеси запам'ятовування, виділяють довільне і мимовільне запам'ятовування. Відтворення – процес пам'яті, внаслідок якого відбувається актуалізація закріпленого раніше змісту психіки шляхом вилучення його з довгочасної пам'яті та переведення в короткочасну. Упізнавання – це відтворення якого-небудь об'єкта в умовах повторного сприймання. Власне відтворення здійснюється без повторного сприймання відтворюваного об'єкта. Воно може бути довільним і мимовільним. Пригадування – відтворення, пов’язане з труднощами пошуку необхідної інформації. Забування – процес пам'яті, який полягає в неможливості актуалізувати збережену інформацію. Забування виявляється тим глибше, чим рідше включається матеріал у діяльність особистості, чим менш значимим стає він для досягнення актуальних життєвих цілей. Основні принципи організації пам'яті До основних принципів організації пам’яті належать: принцип передбачення; принцип використання засобів; принцип залежності запам'ятовування від місця об'єкта, що запам'ятовується, у структурі діяльності; принцип “повторення без повторення” [1].
|
||||||||
|