Модель Р.Аткінсона і Р.Шифріна

Принцип передбачення

Ототожнення пам'яті з минулим досвідом стало звичним. Тим часом, Мнемонічна діяльність, як і будь-яка інша цілеспрямована діяльність людини, являє собою активне пристосування до майбутнього, отже, при запам'ятовуванні людина повинна користуватися такими способами діяльності, які дозволили б їй у майбутньому швидко й точно відтворити матеріал, необхідний для розв’язання задачі.

Щоб забезпечити пристосування до майбутнього, пам'ять має бути певним чином організована, вона повинна зберігати інформацію про те, які події зустрічалися, у якій послідовності, як часто зустрічався той чи інший ланцюжок.

Імовірнісне прогнозування - здатність зіставляти інформацію про наявну ситуацію, що надходить через аналізатори, з інформацією про відповідний минулий досвід, що зберігається в пам'яті, і на базі цього зіставлення будувати припущення про майбутні події, приписуючи кожній із них той чи інший ступінь вірогідності.

Використання засобів як специфічний принцип організації пам'яті людини

В еволюції поглядів на роль засобів і спеціальних мнемотехнічних прийомів у запам'ятовуванні можна виділити три періоди:

1. Елімінування класичною асоціативною і сучасною когнітивною психологією впливу мнемотехнічних прийомів на запам'ятовування, розгляд їх як певної перешкоди на шляху дослідження “чистих” законів пам'яті.

2. Перегляд ставлення до питання про роль засобів у запам'ятовуванні. Використання засобів уже не сприймається як перешкода, а стає предметом, вартим спеціального дослідження. У використанні засобів вбачається окрема властивість пам'яті. З цього погляду засоби – лише прийоми, що полегшують запам'ятовування.

3. Використання засобів розглядається як специфічно людський спосіб організації пам'яті, перехід до принципово нового типу пристосування людини до дійсності. Мова йде не про легкість чи складності запам'ятовування, а про те, що людина, використовуючи допоміжні засобияк “психологічні знаряддя”, опановує за їх допомогою свою поведінку, переходить до навмисної довільної регуляції поведінкового акту.

10.2. Дослідження пам'яті в сучасній когнітивній психології

У когнітивній теорії пам'яті центральне місце займає проблема знань – способів засвоєння, видозміни, використання, тобто способів їх переробки в людському організмі.

Суть інформаційного підходу в психології викладена в таких положеннях:

1) про поетапну переробку інформації;

2) обмежену ємність відповідних систем;

3) безперервність процесів переробки інформації.

Аналіз перетворення інформації починається з моменту надходження стимулу в ту чи іншу сенсорну систему. На основі часового критерію проміжок між стимулом і реакцією розбивається на короткі інтервали, кожен з яких відповідає певній групі проміжних подій, певному етапу (чи рівню) переробки інформації. Етапи виділяються як за часом переробки, так і за формою подання інформації та її обсягом. На кожному етапі інформація піддається обробці під впливом різних регуляторних процесів, наприклад процесів розпізнавання образів, уваги й повторення.

Пояснення людської пам'яті терміном “шухляди в голові” уже досить поширилося, коли Р.Аткінсон і Р.Шифрін [14; 156-160] подали свою модель, розроблену в рамках уявлень про пам'ять, яка має фіксовану структуру й мінливі процеси керування (рис.3).

Довгочасне сховище Банк пам’яті, яка не піддається затуханню

Генератор відповіді

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика процесів пам'яті	\|	Стимули

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.