Каталоги

Розділи є основою організації великих обсягів дискового простору для розгортання файлових систем. Для організації файлів у рамках розділу зі встановленою файловою системою було запропоновано поняття файлового каталогу (file directory) або просто каталогу.

Каталог - це об'єкт (найчастіше реалізований як спеціальний файл), що містить інформацію про набір файлів. Про такі файли кажуть, що вони містяться в каталозі. Файли заносяться в каталоги користувачами на підставі їхніх власних критеріїв, деякі каталоги можуть містити дані, потрібні операційній системі, або її програмний код.

Каталог можна уявити собі як символьну таблицю, що реалізує відображення імен файлів у елементи каталогу (зазвичай в таких елементах зберігають низько-рівневу інформацію про файли). Подивимося, як може бути реалізоване таке відображення.

Деревоподібна структура каталогів

Базовою ідеєю організації даних за допомогою каталогів є те, що вони можуть містити інші каталоги. Вкладені каталоги називають підкаталогами (subdirectories). Таким чином формують дерево каталогів. Перший каталог, створений у файловій системі, встановленій у розділі (корінь дерева каталогів), називають кореневим каталогом (root directory).

Поняття шляху

Розглянемо, яким чином формують ім'я файла з урахуванням багаторівневої структури каталогів.

Для файла, розташованого всередині каталогу недостатньо його імені для однозначного визначення, де він перебуває - в іншому каталозі може бути файл із тим самим ім'ям. Тепер для визначення місцезнаходження файла потрібно додавати до його імені список каталогів, де він перебуває. Такий список називають шляхом (path). Каталоги у шляху перераховують зліва направо - від меншої глибини вкладеності до більшої. Роздільник каталогів у шляху відрізняється для різних систем: в UNIX прийнято використовувати прямий слеш «/», а у Windows-системах - зворотний «\».

Абсолютний і відносний шляхи

Є два шляхи до файла: абсолютний і відносний. Абсолютний (або повний) повністю й однозначно визначає місце розташування файла. Такий шлях обов'язково має містити кореневий каталог. Ось приклад абсолютного шляху для UNIX-систем: /usr/local/bin/myfile.

Якщо застосування використовує тільки абсолютні шляхи, йому зазвичай бракує гнучкості. Наприклад, у разі перенесення в інший каталог потрібно буде вручну відредагувати всі шляхи, замінивши їх новими.

Відносний - шлях, відлічуваний від деякого місця в ієрархії каталогів. Щоб його організувати, потрібно визначитися із точкою відліку, для чого використовують поняття поточного каталогу. Такий каталог задають для кожного процесу, і він може бути змінений у будь-який момент командою cd або системним викликом chdiг ( ). Відносний шлях може відлічуватися від поточного каталогу і звичайно кореневий каталог не включає. Прикладом відносного шляху до файла /usr/ local /bin/myfile (за умови, що поточним каталогом є /usr/local) буде bin/myfile, а в ситуації, коли поточним є каталог файла (/usr/local/bin), відносним шляхом буде просто ім'я файла: myfile.

Для спрощення побудови відносного шляху кожний каталог містить два спеціальні елементи:

§ «.»- посилання на поточний каталог

§ «..» - посилання на каталог рівнем вище-батьківський.

З урахуванням цих елементів можуть бути задані такі відносні шляхи, як ../../bin/myfile (за умови, що поточний каталог - /usr/local/lib/mylib) або ./myfile (вказує на елемент у поточному каталозі).

Застосування, що обмежується тільки відносними шляхами під час доступу до файлів (особливо, якщо вони не виходять за межі каталогу цього застосування), може бути без змін перенесене в інший каталог тієї самої структури.

Є й інші можливості полегшити задання шляхів доступу до файлів у каталогах. Одним із найпоширеніших способів є використання змінної оточення PATH, що містить список часто використовуваних каталогів. У разі доступу до файла за іменем його пошук спочатку виконуватиметься в каталогах, заданих за допомогою PATH.

Залишилося з'ясувати важливе питання про взаємозв'язок розділів і структури каталогів файлових систем. Розрізняють два основні підходи до реалізації такого взаємозв'язку, які істотно відрізняються один від одного.

Єдине дерево каталогів. Монтування файлових систем

Перший підхід в основному використовується у файловій системі UNIX і полягає в тому, що розділи зі встановленими на них файловими системами об'єднуються в єдиному дереві каталогів ОС.

Стандартну організацію каталогів UNIX зображують у вигляді дерева з одним коренем - кореневим каталогом, який позначають «/». Файлову систему, на якій перебуває кореневий каталог, називають завантажувальною або кореневою. У більшості реалізацій вона має містити файл із ядром ОС.

Додаткові файлові системи об'єднуються із кореневою за допомогою операції монтування (mount). Під час монтування вибраний каталог однієї файлової системи стає кореневим каталогом іншої. Каталог, призначений для монтування файлової системи, називають точкою монтування (mount point). Весь вміст файлової системи, приєднаної за допомогою монтування, виглядає для користувачів системи як набір підкаталогів точки монтування.

Розглянемо операцію монтування на прикладі (рис. 11.1).

У цьому разі на диску є два розділи. На кожному з них встановлена файлова система (типи файлових систем можуть бути різними - це не є обмеженням; у каталозі системи одного типу можна змонтувати систему іншого типу за умови, що цей тип підтримує ОС). На рисунку точкою монтування ми вибрали каталог /usrпершої файлової системи. Для користувача системи практично не помітно, що насправді каталог / і каталог /usrвідповідають різним файловим системам. Відмінності можуть виявлятися, наприклад, під час спроби перенесення файла: виконання звичайної операції перенесення (mv у UNIX) між файловими системами не дозволяється.

Розглянемо деякі наслідки застосування єдиного каталогу для організації файлової системи.

§ Будь-який файл може бути адресований побудовою відносного шляху від будь-якого каталогу.

§ Від користувача прихована структура розділів жорсткого диска, яка йому у більшості випадків не потрібна.

§ Адміністрування системи спрощується. Наприклад, якщо додамо ще один диск і захочемо перенести на нього каталог /home,достатньо буде виконати кілька простих дій: відформатувати цей диск, задавши на ньому один розділ; змонтувати цей розділ у довільному місці; перенести на нього каталог /home(стерши весь його вміст на вихідному диску); заново змонтувати цей розділ у каталозі /homeкореневої файлової системи.

Внаслідок цих дій всі застосування, які використовують каталог /home,працюватимуть у колишньому режимі; на їхню роботу не вплине той факт, що каталог тепер відповідає новій файловій системі, a /homeстав точкою монтування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підсумок А+В відповідає концепції базисного балансу в США	\|	Підтримка жорстких зв'язків у POSIX

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.