• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види застави.

1) Іпотеку - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; При цьому предметом застави називається майно, що пов'язане із землею, будинок, споруда, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, а також інше майно, що за законодавством належить до нерухомого. Предметом іпотеки може бути також земельна ділянка, що перебуває у власності громадянина, та багаторічні насадження.

2) заставу товарів в обороті або у переробці;

3) заклад - ; застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі

4) заставу майнових прав;

5) заставу цінних паперів

9. ПРИТРИМАННЯ.

Притримання майна боржника кредитором - кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її до виконання боржником зобов'язання.

Вимоги кредитора забезпечуються притриманням майна боржника, якщо відсутня можливість отримати задоволення за рахунок його продаж або ж шляхом звернення стягнення на притримувану річ.

Законодавство не вимагає обов’язкової реєстрації права притримання. Якщо ж право притримання не було зареєстровано, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Специфіка притримання полягає у тому, що для реалізації цього права наявність домовленості між кредитором та боржником про право притримання не вимагається. Це право надається кредитору, який володіє річчю, безпосередньо законом.

Притриманням забезпечується:

a. Зобов’язання щодо оплати речі, яка знаходиться у кредитора

b. Зобов’язання щодо відшкодування кредиторові витрат. Пов’язаних з річчю та інших збитків

c. Якщо права на річ, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа

d. Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв’язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника

e. За договором комісії комісіонер має право притримати річ, яка має бути передана комітентові

f. За договором морського перевезення вантажу перевізник може притримати вантаж, доки вантажоодержувач не відшкодує витрати, які зазнав перевізник у зв’язку з перевезенням вантажу, плату за простой судна у порту вивантаження, а також не сплатить фрахт і плату за простой у порту завантаження, якщо це передбачено у коносаменті або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж

Притримання речі кредитором не змінює її власника. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпоряджатися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

Предметом права притримання можуть бути лише індивідуально визначені речі, оскільки якщо вони будуть родовими, то кредитор у цьому випадку зобов’язується до передачі не тих самих речей, а речей того ж роду та якості.

Права та обов’язки кредитора:

a)Зобов’язаний негайно повідомити про це боржника

b)Не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе

c)У разі втрати, псування або пошкодження притримуваної речі кредитор несе відповідальність за принципом вини

Боржник, річ якого притримує кредитор, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

Притримання припиняється:

1) Задоволенням вимог, які забезпечуються притриманням

2) Невикористанням кредитором свого права на притримання речі

3) Загибеллю речі, що притримується

4) Втратою кредитором володіння річчю

5) Зверненням стягнення на річ

6) Наданням іншого майнового забезпечення

«ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ».

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ, ВИДИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

2. УМОВИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

3. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЙОГО СКЛАД

4. ПОНЯТТЯ ШКОДИ І ЗБИТКІВ.

5. ПРОТИПРАВНА ПОВЕДІНКА ЯК УМОВА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. ПРИЧИННИЙ ЗВ'ЯЗОК.

6. ВИНА ЯК УМОВА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. ВИПАДКИ НАСТАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВИНИ.

7. ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. ПОНЯТТЯ ВИПАДКУ (КАЗУС) І НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ (ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ).

8. ПОНЯТТЯ ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТА ЙОГО ПІДСТАВИ.

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ, ВИДИ ТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Цивільно-правова відповідальність— це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Приклад: До основного обов'язку — допоставити товари -- приєднуються нові, додаткові обов'язки у вигляді відшкодування збитків або сплати неустойки.

Приклад 2: Мірою цивільно-правової відповідальності є також втрата завдатку однією стороною або повернення його у подвійному розмірі другою стороною.

Від цивільно-правової відповідальності як покладення на правопорушника нового додаткового обов'язку або позбавлення суб'єктивного цивільного права слід відрізняти засоби оперативного впливу (оперативні санкції) - не відновлюють початкового майнового стану потерпілої сторони, а спрямовані на запобігання конкретним порушенням у майбутньому, виконують забезпечувальну функцію, мають застережливий характер і можуть застосовуватися в оперативному порядку односторонньо управомоченою стороною без звернення до юрисдикційного органу. Приклад: якщо підрядник не приступає своєчасно до виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчити її до строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. Тут одностороння відмова замовника від договору є засобом оперативного впливу, а відшкодування збитків -- мірою цивільно-правової відповідальності підрядника за затримку виконання робіт за договором підряду.

Ознаки цивільно-правової відповідальності:

v Майновий характер – її застосування завжди пов’язане з втратами майнового характеру у майновій сфері боржника

v Завжди є відповідальністю одного учасника цивільно-правових відносин перед іншими - це відповідальність правопорушника перед потерпілим, оскільки цивільне право регулює відносини між рівноправними та автономними суб’єктами

v Є можливість перевищення розміру відповідальності у порівнянні з розміром заподіяння шкоди або збитків (застосування штрафної недотримки, завдатку)

v Застосування рівних за обсягом мір відповідальності за однотипні правопорушення, що забезпечує послідовну реалізацію принципу рівноправності учасників цивільно-правових відносин

Функції цивільно-правової відповідальності:.

1. компенсаційна - встановлює обов'язок правопорушника відновити порушене право управомоченої особи, зокрема відшкодувати заподіяні їй збитки,

2. превентивна - загроза застосування засобів відповідальності покликана запобігати вчиненню правопорушеннясуб'єктами цивільних правовідносин, виховувати їх у дусі поваги до закону, до прав та інтересів інших осіб, неухильного виконання прийнятих на себе обов'язків.

3. караюча - як вид юридичної відповідальності цивільно-правова відповідальність є негативною реакцією держави на вчинене правопорушення, яка полягає в його осудженні суспільствомі державою і, отже, є карою для правопорушника.

4. попереджуюча - застосування мір відповідальності до особи, що порушує зобов'язання, може негативно позначитися на її матеріальному і фінансовому становищі, призвести до банкрутства господарюючого суб'єкта, а це є сигналом про неблагополучний стан організації Інеобхідність ужиття заходів щодо її оздоровлення (наприклад, санації).

. Керуючись принципом диспозитивності, властивим як цивільному праву в цілому, так і окремим його інститутам, зокрема інституту відповідальності, потерпіла сторона сама вирішує, застосовувати чи не застосовувати міри відповідальності до правопорушника. Іншими словами, застосування майнових або немайнових санкцій, у тому числі відповідальності, за чинним законодавством є правом, а не обов'язком суб'єктів цивільних правовідносин. Це стосується і юридичних осіб, які самостійно вирішують питання щодо здійснення належних їм прав.

Види цивільно-правової відповідальності

1. Договірна - відповідальність у формі відшкодування збитків, сплати неустойки, втрати завдатку або позбавлення суб'єктивного права за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, яке виникло з договору. Наприклад, за поставку товарів, які виявилися недоброякісними (брак), постачальник сплачує покупцеві штраф у певному розмірі відсотків від вартості цих товарів, повертає суму -- вартість товарів, якщо вона була сплачена покупцем, а також відшкодовує витрати, завдані покупцеві у зв'язку з проведенням експертизи, зберіганням, поверненням забракованих товарів постачальникові тощо. Відповідальність тут є договірною, бо вона настає за порушення обов'язків, які основані на договорі поставки.

2. Позадоговірною (або недоговорною) - відповідальність, що настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин. Настає за порушення обов'язку, встановленого законом або підзаконним актом, і найчастіше виражається у формі відшкодування збитків. Приклад: у разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізична чи юридична особа, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, виплатити потерпілому одноразову допомогу у встановленому законом порядку та компенсувати витрати, спричинені ушкодженням здоров'я, зокрема на посилене харчування, протезування, санітарно-курортне лікування, сторонній догляд тощо (У цьому разі відповідальність є позадоговірною, хоч потерпілий з організацією чи громадянином може пе­ребувати у трудових договірних відносинах.

3. часткова - кожна із зобов'язаних осіб відшкодовує збитки і сплачує неустойку пропорційно розміру своєї частки спільного боргу.

4. Солідарна - кредитор може вимагати сплати неустойки або відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і з кожного з них окремо. Приклад:за договором поруки в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, причому поручитель відповідає в тому самому обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату відсотків, відшкодування збитків, сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

5. Субсидіарна (додаткова) - відповідальність настає тоді, коли існують основне і додаткове до нього зобов'язання і одне, і друге порушені.

6. повна - передбачає обов'язок боржника (заподіювача) перед кредитором (потерпілим) відшкодувати збитки у повному обсязі. Це стосується як витрат, що зроблені кредитором, втрати або пошкодження його майна, так і не одержаних кредитором доходів, які б він

7. підвищена – ( кратна) відповідальність за порушення цивільних прав та обов'язків. Приклад : Законом України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" користувачі бібліотечних послуг мають право одержувати в користування книги, документи та інші носії інформації з бібліотечних фондів відповідно до правил користування бібліотекою, користуватися послугами довідково-інформаційного, бібліографічного характеру та одержувати інші послуги (в тому числі і платні). Правила користування бібліотечним фондом можуть передбачати кратне відшкодування шкоди у зв'язку з втратою, знищенням, пошкодженням або крадіжкою книг, документів, інших носіїв інформації, у тому числі окремих одиниць бібліотечного фонду.

8. обмежена - сторони мають право передбачити у договорі умови про зменшення збитків, про додаткові підстави звільнення боржника від відповідальності.

2. УМОВИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Юридичною підставою такої відповідальності е закон, а фактичною — склад цивільного правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність настає за наявності таких умов:

1. протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи - така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Протиправність поведінки боржника або кредитора полягає в порушенні договірного зобов'язання;

2. шкідливого результату такої поведінки (шкоди) - зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (наприклад, моральну) шкоду.; Грошовий вираз майнової шкоди називають ще збитками

3. причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою - ; протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, — наслідком протиправної поведінки заподіювача.

4. вини особи, яка заподіяла шкоду - як психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків.

Перші три умови — протиправність, шкода та причинний зв'язок — є об'єктивними, а четверта — вина — є суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності.

Порушенням зобов'язанняє невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення боржника або кредитора.

При неналежному виконанні зобов’язання сплата збитків та неустойки не звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі.

Прострочення зобов’язання - це порушення обов’язку передати певну річ, виконати роботу. Надати послугу, сплатити гроші, вчинити інші дії у передбачений договором чи у інший розумний строк після виникнення зобов’язання.

Прострочення являється юридичним складом, що є підставою для зміни правовідносин. При цьому складовими прострочення є :

- наявність між сторонами договірних відносин

- настання строку виконання зобов’язань

- невиконання стороною зобов’язання у строк

Простроченням боржникає невиконання ним зобов'язання в обумовлений строк (термін). Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, йому надається право відмовитися від прийняття простроченого виконання та вимагати відшкодування збитків. З моменту прострочення боржник відповідає за неможливість виконання, у тому числі, якщо вона настала випадково.

Прострочення Кредитора - якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання, відмова кредитора повернути борговий документ, видати розписку, здійснити відповідний напис на борговому документі, відсутність кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання, відсутність законного представника недієздатного кредитора.

Прострочення кредитора тягне за собою такі правові наслідки:

- перерозподіл ризику можливих збитків - кредитор зобов’язаний відшкодувати боржнику збитки, завдані простроченням

- звільнення боржника від сплати процентів річних

- відстрочення виконання зобов’язання боржником на час прострочення кредитора

Читайте також:

1. Поняття право застави.

Переглядів: 662