• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдаток виконує кілька функцій.

1. платіжна – передається в рахунок належним за договором платежів

2. посвідчу вальна – сплата завдатку є доказом факту укладення основного договору

3. забезпечувальну – є способом стимулювання сторін до виконання зобов’язання та відшкодування їх інтересів у разі невиконання.

Забезпечувальний механізм завдатку - якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка передала завдаток, він залишається у другої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

Специфіка завдатку: ним можуть забезпечуватися лише договірні грошові зобов’язання. Не може бути використаний для забезпечення деліктних зобов’язань , тих, що виникають з безпідставного збагачення.

Саме за допомогою завдатку найчастіше забезпечувалися зобов'язання при укладенні договорів житлового та майнового найму, договору про передачу майна в безоплатне користування тощо.

Аванс – повний або частковий платіж за договором.

Якщо не буде встановлено, що сума. Сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Різниця між завдатком і авансом:

Ø Аванс - попередній платіж,

Ø Аванс, як і завдаток, виконує поряд із платіжною функцією функцію підтвердження укладення договору.

Ø на відміну від завдатку, авансніколи не несе на собі забезпечувального навантаження. Тобто, якщо сторона, що одержала аванс не виконала своїх зобов'язань за договором, інша сторона має право вимагати лише повернення авансу, а не сплати його подвійної суми. Аналогічно, якщо у разі невиконання зобов'язання відповідальною буде сторона, яка передала аванс, вона незалежно від невиконання цього зобов'язання має право вимагати повернення авансу.

Ø не є способом забезпечення виконання зобов'язання, він обмежується виключно платіжною і засвідчувальною функціями.

Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, але з зарахуванням суми завдатку, якщо в договорі не передбачено інше.

Правочин щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання. Недодержання письмової форми спричинює недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

8. ЗАСТАВА, ЇЇ ВИДИ І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ.

Застава — це спосіб забезпечення зобов'язань, за яким кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава на підставі закону застосовується незалежно від волі сторін при відповідних правовідносинах, передбачених у законі. Приклад - право застави вантажу, що виникає у морського перевізника вантажу згідно зі ст. 6 Кодексу торговельного мореплавства України для забезпечення відшкодування витрат, що їх зазнає перевізник під час перевезення вантажу. Слід звернути увагу на те, що за ЦК України до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Але головним джерелом виникнення заставного права залишається договір, коли для виникнення застави між заставодержателем і заставодавцем має бути досягнуто згоди про встановлення застави. При цьому договір про заставу може бути самостійним, тобто відокремленим від договору, за яким виникає забезпечене заставою зобов'язання.

Забезпечувальна дія застави полягає в такому:

1. зі всієї майнової маси боржника виділяється конкретне майно, на яке у разі невиконання боржником забезпеченого зобов’язання може бути звернено стягнення

2. кредитор-заставодержатель має можливість задовольнити свої вимоги переважно перед іншими кредиторами боржника

Похідність випливає з акцесорного (додаткового ) характеру договору застави і виявляється у такому.

§ застава може збільшуватися або зменшуватися у сумі залежно від зміни суми основної вимоги.

§ визнання недійсності основного зобов'язання тягне за собою і недійсність застави.

§ застава завжди слідує долі основного зобов'язання і не має самостійного життя щодо забезпеченої нею вимоги. Задоволення основного зобов'язання автоматично стає підставою для припинення застави

§ слідування застави за своїм об'єктом при переході останнього у власність іншої особи , а також у тому випадку, якщо заставу було встановлено стосовно вимоги, яка може виникнути у майбутньому, невиконання боржником основного зобов'язання має значення лише у разі виконання кредитором-заставодержателем прийнятих на себе за основним зобов'язанням зобов'язань.

§ застава може забезпечувати лише дійсну вимогу.

§ Дійсність застави означає, те, що нею забезпечуються лише вимоги, які відповідають закону та непогашені за давністю, і заставою не може бути забезпечена уявна вимога, вона може забезпечувати лише реально існуючу вимогу. Мається на увазі, що якщо після укладення основного договору позики, забезпеченого заставою певного майна, не відбулося фактичної передачі позики боржникові, то у кредитора не виникає реальної вимоги до боржника.

На підставі ст. 9 Закону України "Про заставу" застава забезпечує вимогу у тому обсязі, який існує на момент задоволення. Заставою забезпечується основний борг, включаючи відсотки, необхідні витрати заставодержателя щодо утримання заставленого майна, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених договором або законом, — неустойка), а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору застави є заставодавець і заставодержатель. Сторонами договору застави можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Громадяни у заставні правовідносини можуть вступати з виникненням дієздатності у повному обсязі.

.Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою її власника, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Предмет застави -може бути майно, яке відповідно до українського законодавства заставодавець може відчужувати та на яке може бути звернуто стягнення. Отже, можна сказати, що не самі речі, а їхня вартість є основою застави.

Предметом застави не можуть бути

v національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання. (будинки, споруди, пам'ятні місця і предмети, пов'язані з найважливішими історичними подіями у житті народу, розвитком науки, техніки, культури, життям і діяльністю видатних діячів; пам'ятки архітектури та містобудування; пам'ятки мистецтва і документальні пам'ятки. Всі ці предмети, якщо вони перебувають у державній власності, не можуть бути предметом застави).

v майно громадян, на яке не можна звернути стягнення за виконавчими документами. (носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні боржникові та особам, які перебувають на його утриманні (одяг для кожної особи: одне літнє або осіннє пальто і т. д.); продукти харчування, потрібні для особистого споживання боржнику, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, --на три місяці; інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні та інші) тощо.)

v майно та кошти благодійної організації.

v Земля

v як речі, так і їх невіддільні плоди, якщо інше не передбачено договором. При цьому наступний урожай та приплід від тварин безпідставно віднесені не до плодів; а до інших прибутків.

v майно, яке перебуває на праві спільної власності. - для її відчуження необхідна згода всіх учасників

v майнові права

v будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення

v майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

застава землі. у заставу можуть передаватися земельні ділянки, що належать громадянам та юридичним особам на праві власності. При цьому земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності, може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників. Передача в заставу частини земельної ділянки здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості). Заставодержателем земельної ділянки можуть бути лише банки, які відповідають вимогам, установленим законами

Форма договору застави..договір про заставу є двостороннім, консенсуальним( який вступає в силу, за загальним правилом, з моменту укладення договору).

Застава цінних паперів може відбуватися шляхом передачі їх заставодержателю чи в депозит нотаріальної контори або банку. Моментом вступу в силу договору в останньому випадку є передача цінних паперів вказаним організаціям. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - - з моменту його нотаріального посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу буде здійснено до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Договір застави вимагає письмової форми, яка може бути простою і нотаріальною. Коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти, договір має бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Посвідчення застави нерухомого майна відбувається у нотаріальних органах за місцезнаходженням цього майна, договір застави транспортних засобів та космічних об'єктів — за місцем реєстрації їх. Сторони здійснюють нотаріальне посвідчення договору застави і тоді, коли це не є обов'язковим, але на цьому наполягає один із контрагентів.

Крім того, застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру застав рухомого майна.

Зміст договору застави: у договорі застави має бути вказано:

- найменування (прізвище, ім'я та по батькові),

- місцезнаходження (місце проживання) сторін,

- суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір

- строк виконання забезпеченого зобов'язання,

- опис предмета застави.

- інші умови, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір застави реєструється в Державному реєстрі застав. Заставодержатель зареєстрованої в Державному реєстрі застави отримує переважне право на задоволення своїх вимог з предмета застави порівняно з заставодержателями незареєстрованих застав та тих застав, які були зареєстровані пізніше.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не встановлено законом чи договором.. Право розпорядження заставленим майном серйозно обмежується — заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, який забезпечений заставою. Крім того, заставодавець при продажу заставленого майна повинен попередити покупця про те, що майно заставлене, оскільки за правом слідування застава слідує за річчю. Застава зберігає силу і при переході предмета застави у власність іншої особи. Однак заставодавець втрачає право розпорядження предметом застави в момент виникнення у заставодержателя права звернути стягнення на заставлене майно.

Права і обов’язки заставодавця:

1. користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це не впливає із суті застави.

2. відчужувати предмет застави, передавати його у користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

3. може заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним.

4. користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором.

5. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.

6. зобов'язана, якщо інше не встановлено договором: вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;

7. утримувати предмет застави належним чином;

8. негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

9. у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Перезастава. "Наступна застава вже заставленого майна допускається в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави".

Головними особливостями перезастави є,

o заставодавець зобов'язаний повідомити кожного із заставодержателів про всі попередні застави та про характер і розмір забезпечених цими заставами вимог. Якщо заставодавець не зробив цього, то на нього покладається зобов'язання відшкодувати всі збитки, які виникли внаслідок цього у кого-небудь із заставодержателів;

o при перезаставі діє так зване право старшинства, тобто правило, за яким вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів "Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав і заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше".

o Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя.

o Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

o Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку незареєстрованої застави рухомого майна.

o Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше.

o Заставодержателі, які зареєстрували заставу одного і того ж майна в один день, мають рівні права на задоволення вимог із заставленого майна.

o Заставодавець незареєстрованої застави зобов'язаний надати кожному із заставодержателів інформацію про всі попередні застави майна.

o Заставодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставодержателів внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

Підстави припинення застави:

1.припинення забезпеченого заставою зобов'язання;

2.загибелі заставленого майна;

3.набуття заставодержателем права власності на заставлене майно;

4.примусового продажу заставленого майна;

5.закінчення строку дії права, яке становить предмет застави

6.припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

7.втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

8.реалізації предмета застави;

9.набуття заставодержателем права власності на предмет застави

10.внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

11.виконання або припинення основного зобов’язання веде до автоматичного припинення права застави, адже застава завжди встановлюється з метою забезпечити певну вимогу.

12.При частковому виконанні боржником забезпеченої заставою вимоги застава зберігається у повному обсязі.

13.при загибелі заставленого майна і при переході права власності на предмет застави до заставодержателя є наслідком речового характеру застави.

14.звернення стягнення на об'єкт застави.

Реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів визначається законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів встановлюється у порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо публічні торги оголошені такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимог заставодержателя, він має право отримати недостатню суму з іншого майна боржника в порядку черговості, встановленої цим кодексом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. Git виконує перевірку цілісності даних
3. Qорганізаційне середовище, в якому виконується робота
4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
5. Вертикальне наведення.Вертикальне наведення виконується за допомогою прицілу, бічного рівня і підйомного механізму.
6. Виділяють кілька рівнів подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти.
7. Виконання норм права – це форма їх реалізації, за якої суб’єкт виконує дії, до вчинення яких його зобов’язують приписи норми права.
8. Виконує функції тільки нульового захисного.
9. Вона є важливим органом, який виконує ряд функцій
10. Вона є важливим органом, який виконує ряд функцій
11. Вправляння – поступове створення умов, в яких учень виконує певні дії з метою вироблення необхідних і закріплення позитивних форм поведінки.
12. Гіпофункцій.

Переглядів: 572