Кручення, укручування та рівновважність ниток

Кручення нитоквизначається числом кручень (витків) периферійного шару нитки на одиницю її довжини. При скручуванні волокна або нитки розташовуються по гвинтових лініях із заданим кутом кручення. Чим більший кут кручення, тим сильніше скручена нитка. При однаковому куті b число кручень на одиницю довжини товстої нитки менше, ніж тонкої (мал. 1).

Малюнок 1 – Схема розгортання витків периферійного шару нитки

Чим більше висота кроку h1 або h2, тим менше число кручень К на одиницю довжини нитки діаметрами d1 і d2 (мал. 1).

Ступінь скручування ниток різної лінійної щільності Т характеризується коефіцієнтом скручування (a). Згідно ДСТУ він розраховується за формулою:

(19),

де К – число кручень на 1 метр нитки.

При постійній об'ємній масі нитки dН коефіцієнт скручування a пропорційний тангенсу кута кручення b. Кут кручення b є універсальною характеристикою скручування нитки будь-якої лінійної щільності Т і об'ємної маси dН.

Число кручень К визначається за формулою:

(20),

(21)

Залежно від призначення пряжі і комплексних ниток, а також властивостей складових їх волокон змінюється коефіцієнт скручування.

При пологій крутці нитка виходить менш міцною, але м'якшою, при високій крутці – міцною та жорсткою. При дії радіальних напружень, які виникають в процесі скручування, волокна стискаються щільніше, діаметр нитки зменшується, тертя між волокнами зростає, збільшується довжина запрядання волокон і разом з цим підвищується міцність пряжі. Збільшення коефіцієнта скручування й кута кручення підвищує міцність пряжі до певної межі (критичне скручування). Подальше скручування призводить, до падіння міцності нитки внаслідок перенапруження розтягнутих скручуванням волокон.

За ступенем скручування розрізняють нитки:

¨ пологї крутки (до 230 кр./м), які використовуються в трикотажному виробництві, а також при виробленні підкладкових і деяких видів платтяних тканин;

¨ середньї крутки – мусліни (від 230 до 900 кр./м), які вживаються у виробництві платтяних тканин;

¨ високої крутки – крепи (150 – 2500 кр./м), розширюють можливість отримання структурних ефектів тканин, характеризуються жорсткістю та пружністю, що знижує зминальність тканин.

Нитки (пряжа) бувають правого (Z) і лівого (S) скручування. У всіх ниток правого скручування, окрім шовкових, напрям витків кручення знизу до верху та зліва направо, а у ниток лівого скручування – знизу до верху та справа наліво (мал. 2).

Напрям скручування швейних ниток впливає на процес утворення стібків на швейних машинах і обривність строчок при пошитті виробу. При зворотньому ході голки нитка, заправлена в її вушко, відходить від голки й утворює петлю, в яку входить носик човника. У ниток лівого скручування петля відхиляється проти годинникової стрілки, а у ниток правого скручування – за годинниковою стрілкою. Внаслідок цього петля повертається або на зустріч руху човника або по ходу його руху. При повороті петлі назустріч руху човника, вірогідність того, що його носик пройде мимо петлі менша, ніж при повороті петлі по ходу руху.

а б

Малюнок 2 – Розташування витків в пряжі:

а – правого скручування;

б – лівого скручування.

Крім того, грані вушка голки, впливаючи на нитку, зміщують витки скручування. Тому в процесі роботи машини відбувається розкручування ниток, що є однією з основних причин втрати їх міцності. Якщо напрям руху швейної нитки співпадає з напрямом скручування, як спостерігається на машинах човникового стібка при використанні ниток скручування Z, то відбувається незначне розкручування нитки (яке не перевищує 6 %). Нитки ж скручування S розкручуються дуже сильно (однокруточні на 25 – 30%). Тому доцільно на машинах човникового стібка використовувати швейні нитки скручування Z. Товсті нитки розкручуються більше, ніж тонкі.

Під укручуванням (L) розуміють укорочення довжини початкової нитки в процесі скручування. Укручування характеризується різницею між первинною довжиною нитки (l₁) і після її кручення (l₂). Виражається укручування в % від первинної довжини:

(22)

або

(23)

де а – подовження нитки

L₂ – заправна довжина нитки.

При скручуванні нитки, внаслідок утворення пружної та еластичної деформації виникає момент, який скручує, спрямований звичайно убік протилежно скручуванню. Це призводить до розкручування нитки й утворенню петель – сукрутин. Одержана нитка називається нерівноважною.

Равновесность має велике значення для швейних ниток і крученої пряжі, яка вживається в швейному виробництві. Сукрутини нерівноважних ниток застряють в отворах голок швейних машин або нитконаправлювача та спричиняють| обрив нитки.

Для надання швейним ниткам необхідної врівноваженості, їх піддають додатковому скручуванню. Первинне прядильне скручування трохи впливає на міцність ниток (коефіцієнт скручування дорівнює a = 35 ÷ 41). При остаточному скручуванні a = 56 ÷ 58 і при цьому волокна міцно закріплюються в структурі ниток. Співвідношення коефіцієнтів прядильного і остаточного скручувань для бавовняних швейних ниток рівне 1,7. Чим вище a за остаточне скручування, тим менше зсовуються витки скручування швейної нитки при її переміщенні через вушко голки.

Для отримання врівноважених по скручування ниток повинні бути правильно підібрані величини прядильного та остаточного скручувань і їх напряму, тобто співвідношення і . Оскільки в процесі утворення стібка перевагу має скручування Z, то для однокруточної пряжі переважно співвідношення .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні характеристики властивостей пряжі і ниток	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.