МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні положення моделі ковзаючих нитокВолокна пучки М’язові м’язові Черевце сухожилля Частина частина Активна пасивна М’яз Анатомічна будова і форма скелетних м’язів
Скелетний м’яз складається з голівки, черевця (тіла) і хвоста. М’язи вкриті сполучнотканинною оболонкою – фасцією. Скелетні м’язи складаються з м’язових волокон d=0,01-0,1 мм. Обидва кінці м’язу переходять у сполучну тканину – сухожилля. Сухожиллями м’язи прикріплюються до окістя у місцях горбистості кісток. ↓ ↓ ↓↓ ↓ ↓ Смугастість м’язових волокон пов’язана з тим, що вони складаються з 2-х видів скоротливих білків – актину і міозину. Товста нитка складається з білку міозину, а тонка нитка - з білку актину. В міофібрилах розрізняють: А-зону – темні смуги, які здійснюють подвійне світлозаломлення, властивість анізотропії; І –зону – світлі смуги, не дають подвійного світлозаломлення, тобто ізотропні. В області І-зони проходить темна вузька полоса – Z-диск. Проміжок між двома Z-дисками називається саркомером. Саркомер - елементарна скорочувальна одиниця м’язової клітини; впорядкована система товстих і тонких ниточок. Під час скорочення м’язу тонкі нитки в'їзджають між товстими. Відбувається відносне ковзання ниток без зміни їх дожини. Цей процес відбувається за допомогою спеціальних поперечних містків з активними центрами. Іони Са²+ активують містки і відкривають ділянки їх прикріплення до актину. В результаті містки міозину прикріплюються до актинових ниток, розщеплюються молекули АТФ і змінюється конформація містків. Це веде до генерування сили, ковзанню актину відносно товстої нитки міозину до центру саркомера, що і викликає скорочення м’язу. Після закінчення активації місточок розмикається і саркомер повертається в вихідний стан. Кожен цикл змикання-розмикання супроводжується однією молекулою АТФ. Ця структура і послідовність процесів називається моделлю ковзаючих ниток. Модель ковзаючих ниток сформулював англійський вчений Х. Хакслі. Суттєвий вклад в розробку теорії ковзаючих ниток вніс В.І. Дещеревський. 1. Довжини ниток актину і міозину в ході скорочення не змінюються. 2. Зміна довжини саркомера при скороченні – результат зміщення ниток актину і міозину. 3. Поперечні містки, що відходять від міозину, можуть приєднуватися до центрів актину. 4. Замкнені містки підлягають структурній зміні, при якій вони розвивають зусилля, після чого виникає їх розмикання. 5. Скорочення і розслаблення м’язу полягає в нарощуванні і поступовій зміні числа містків. 6. Кожен цикл пов'язаний з гідролізом однієї молекули АТФ. 7. Акти змикання і розмикання містків відбуваються незалежно один від одного. Іони Са²+ у м’язовому волокні відграють роль медіатора в електрохімічних процесах збудження та скорочення. Читайте також:
|
||||||||
|