Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Основні характеристики властивостей пряжі і ниток

 

 

Лінійна щільність ниток (Т, текс, г/км) прямо пропорційна їх площі поперечного перетину, і визначається як відношення маси ниток, до їх довжини:

(6),

де m – маса нитки, г;

l – довжина нитки, км.

 

Одиницею виміру лінійної щільності є Текс, а також мілітекс, децитекс, кілотекс (ГОСТ 10878 – 70). Співвідношення одиниць надано в таблиці 6.

 

 

Таблиця 6 – Одиниці виміру лінійної щільності

 

Одиниця виміру Співвідношення з одиницями СІ
Найменування Позначення
мілітекс мтекс 1 мтекс = 10-3 текс = 1 міліграм/км = 10-3 міліграми/м
текс Текс 1 текс = 1 г/км = 1 міліграм/м
децитекс дтекс 1 дтекс = 10-1 текс = 1 дг/км = 0,1 міліграм/м
кілотекс ктекс 1 ктекс = 103 текс = 1 кг/км = 103 міліграми/м

 

Лінійну щільність кручених і трощених ниток називають результуючою лінійною щільністю (R).

Лінійну щільність і результуючу лінійну щільність розрізняють на номінальну, фактичну і кондиційну.

Номінальна лінійна щільність (TН) – це лінійна щільність одиночної нитки, запроектованої до вироблення (ГОСТ 10878 – 71, ГОСТ 11970, 0-5 – 70, ГОСТ 21750 – 76).

Результуюча номінальна лінійна щільність (RН) – це лінійна щільність крученої або трощенної нитки, призначеної до вироблення, яке визначається з урахуванням укручування для кручених ниток.

Фактичну лінійну щільність (ТФ) і фактичну результуючу лінійну щільність (RФ) визначають дослідним шляхом. Їх розраховують в Тексах після кондиціонування та зважування елементарних проб матеріалу:

або (7),

де m – загальна маса елементарних проб волокон або ниток, г;

L – довжина нитки в елементарній пробі, км;

n – число елементарних проб.

Лінійна щільністю звитої нитки (ТИЗВ.) характеризує текстурировані нитки й обчислюється за формулою:

(8),

де ТФ – фактична лінійна щільність розпрямленої нитки, текс,

r – розтяжність нитки від розпрямлення звитості під впливом навантажень.

 

Кондиційна лінійна щільність (ТК) і результуюча кондиційна лінійна щільність (RК) –це фактична лінійна щільність відповідно до одиночної або крученої (трощеної) нитки, приведена до нормованої вологості:

або (9),

де WН – нормована вологість ниток, %;

WФ – фактична вологість ниток, %.

 

Фактична вологість (WФ, %) показує, яку частку від маси сухого волокна складає волога, яка міститься в ньому при даних атмосферних умовах:

(10),

де m і mc – відповідно, маса волокна до і після висушування до постійної маси, г.

 

Відносне відхилення (J,%)кондиційної щільності ниток (ТК) від номінальної (ТН) або результуючої кондиційної лінійної щільності ниток (RК) від результуючої номінальній (RН) є нормованим показником:

або (11)

 

Чим більший показник лінійної щільності, тим товща нитка, але порівнювати можна тільки товщину ниток однакового волокнистого складу (із-за впливу на масу складу ниток).

 

Діаметр швейних ниток (d, мм) визначають розрахунковим і експериментальним способами:

(12),

(13),

де Т – лінійна щільність, текс;

g – середня щільність ниток, мг/мм3;

А – коефіцієнт (експериментально знайдене значення), приведений в таблиці 7.


Таблиця 7 – Значення коефіцієнта А

 

Сировина Значення А
Пряжа бавовняна 1,19 – 1,26
Пряжа льняна 1,00 – 1,19
Пряжа вовняна 1,26 – 1,76
Пряжа віскозна 1,26
Пряжа капронова 1,19 – 1,46
Нитки комплексні віскозні 1,03 – 1,26

 

Непрямим позначенням тонкості ниток є метричний номер (NМ, м/г) і титр:

(14),

де – L довга нитці, м,

m – маса нитки, г,

NМ – метричний номер, м/г.

 

Лінійна щільність і метричний номер зв'язані залежністю:

(15)

 

Для характеристики товщини швейних ниток застосовують умовне позначення, яке вказується в маркіровці – торгівельний номер. Чим вище числове значення умовного позначення, тим тонкіші швейні нитки.

Титр– це маса в грамах мотка завдовжки 9000 м або в деньє (0,05 г) мотка завдовжки 450 м.

Нерівномірність пряжі й ниток по лінійній щільності визначають по коефіцієнту варіації (С,%) і середньоквадратичному відхиленню (σ).При порівнянні цих величин з допустимими, робиться висновок про відповідність пряжі ДСТУ:

(16),

де mСР – середньоарифметична маса зразків пряжі.

 

(17),

де n – загальне число випробувань,

X – абсолютне значення різниці між середньоарифметичним (mСР) і окремими показниками зважування зразків (mХ)

(18)



Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. II. Основні засоби
  3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  4. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  5. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  7. Акустичні характеристики порід
  8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  9. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  10. Аналіз властивостей радіоелектронних кіл
  11. Анізотропія властивостей металів.
  12. Артеріальний пульс, основні параметри




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Комплексні нитки | Кручення, укручування та рівновважність ниток

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.