• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні характеристики властивостей пряжі і ниток

Лінійна щільність ниток (Т, текс, г/км) прямо пропорційна їх площі поперечного перетину, і визначається як відношення маси ниток, до їх довжини:

(6),

де m – маса нитки, г;

l – довжина нитки, км.

Одиницею виміру лінійної щільності є Текс, а також мілітекс, децитекс, кілотекс (ГОСТ 10878 – 70). Співвідношення одиниць надано в таблиці 6.

Таблиця 6 – Одиниці виміру лінійної щільності

Лінійну щільність кручених і трощених ниток називають результуючою лінійною щільністю (R).

Лінійну щільність і результуючу лінійну щільність розрізняють на номінальну, фактичну і кондиційну.

Номінальна лінійна щільність (T_Н) – це лінійна щільність одиночної нитки, запроектованої до вироблення (ГОСТ 10878 – 71, ГОСТ 11970, 0-5 – 70, ГОСТ 21750 – 76).

Результуюча номінальна лінійна щільність (R_Н) – це лінійна щільність крученої або трощенної нитки, призначеної до вироблення, яке визначається з урахуванням укручування для кручених ниток.

Фактичну лінійну щільність (Т_Ф) і фактичну результуючу лінійну щільність (R_Ф) визначають дослідним шляхом. Їх розраховують в Тексах після кондиціонування та зважування елементарних проб матеріалу:

або (7),

де m – загальна маса елементарних проб волокон або ниток, г;

L – довжина нитки в елементарній пробі, км;

n – число елементарних проб.

Лінійна щільністю звитої нитки (Т_ИЗВ.) характеризує текстурировані нитки й обчислюється за формулою:

(8),

де Т_Ф – фактична лінійна щільність розпрямленої нитки, текс,

r – розтяжність нитки від розпрямлення звитості під впливом навантажень.

Кондиційна лінійна щільність (Т_К) і результуюча кондиційна лінійна щільність (R_К) –це фактична лінійна щільність відповідно до одиночної або крученої (трощеної) нитки, приведена до нормованої вологості:

або (9),

де W_Н – нормована вологість ниток, %;

W_Ф – фактична вологість ниток, %.

Фактична вологість (W_Ф, %) показує, яку частку від маси сухого волокна складає волога, яка міститься в ньому при даних атмосферних умовах:

(10),

де m і mc – відповідно, маса волокна до і після висушування до постійної маси, г.

Відносне відхилення (J,%)кондиційної щільності ниток (ТК) від номінальної (ТН) або результуючої кондиційної лінійної щільності ниток (RК) від результуючої номінальній (RН) є нормованим показником:

або (11)

Чим більший показник лінійної щільності, тим товща нитка, але порівнювати можна тільки товщину ниток однакового волокнистого складу (із-за впливу на масу складу ниток).

Діаметр швейних ниток (d, мм) визначають розрахунковим і експериментальним способами:

(12),

(13),

де Т – лінійна щільність, текс;

g – середня щільність ниток, мг/мм³;

А – коефіцієнт (експериментально знайдене значення), приведений в таблиці 7.

Таблиця 7 – Значення коефіцієнта А

Непрямим позначенням тонкості ниток є метричний номер (N_М, м/г) і титр:

(14),

де – L довга нитці, м,

m – маса нитки, г,

N_М – метричний номер, м/г.

Лінійна щільність і метричний номер зв'язані залежністю:

(15)

Для характеристики товщини швейних ниток застосовують умовне позначення, яке вказується в маркіровці – торгівельний номер. Чим вище числове значення умовного позначення, тим тонкіші швейні нитки.

Титр– це маса в грамах мотка завдовжки 9000 м або в деньє (0,05 г) мотка завдовжки 450 м.

Нерівномірність пряжі й ниток по лінійній щільності визначають по коефіцієнту варіації (С,%) і середньоквадратичному відхиленню (σ).При порівнянні цих величин з допустимими, робиться висновок про відповідність пряжі ДСТУ:

(16),

де m_СР – середньоарифметична маса зразків пряжі.

(17),

де n – загальне число випробувань,

X – абсолютне значення різниці між середньоарифметичним (m_СР) і окремими показниками зважування зразків (m_Х)

(18)

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Основні засоби
3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
4. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
5. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Акустичні характеристики порід
8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
9. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
10. Аналіз властивостей радіоелектронних кіл
11. Анізотропія властивостей металів.
12. Артеріальний пульс, основні параметри

Переглядів: 5117