• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правовий статус та функції товарної біржі

Як господарюючий суб’єкт ринкової економіки товарна біржа покликана виконувати відповідні завдання та забезпечувати інтереси членів біржі, а загалом і всього ринкового середовища.

Законодавець розглядає товарну біржу як є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами:

- рівноправності учасників біржових торгів;

- застосування вільних (ринкових) цін;

- публічного проведення біржових торгів[60].

Досягнення такої мети можливе лише зважаючи на правовий статус товарної біржі, що передбачає наділення її спеціальною компетенцією.

Правовий статус товарної біржі закріплений правовими нормами, перш за все тими, що складають зміст ГК України та Закону України “Про товарну біржу”, статуту біржі, правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Так згідно ст. 280 ГК України товарна біржа має право:

- встановлювати відповідно до законодавства власні обов’язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

- встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

- створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

- укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

- вирішувати інші питання, передбачені законом[61].

Такий перелік прав товарної біржі не є вичерпним, оскільки законодавець дає право біржі вирішувати й інші питання, передбачені законодавством.

Окремі повноваження біржі передбачені й нормами галузевого Закону, зокрема право товарної біржі:

- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

- вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності[62].

Реалізація вищезазначених прав не можлива й без виконання товарною біржею юридичних обов’язків, визначених ГК України, як то:

- створювати умови для проведення біржової торгівлі;

- регулювати біржові операції;

- регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

- надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

- забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон’юнктури ринку[63].

У функціях будь-якого інституту, в тому числі й товарної біржі, виявляються ті завдання, які вона (біржа) повинна вирішувати, її економічне та соціальне призначення. З поміж багатьох, виділяють такі основні функції:

- організація проведення торгів – передбачає проведення, перш за все, організаційних заходів щодо матеріально-технічного забезпечення торгів, розробки правил біржової торгівлі, проведення торгів безпосередньо, організація біржового контролю за дотриманням встановлених правил торгівлі усіма учасниками торгів;

- розробка біржових контрактів ‑ це напрямок, що припускає розробку й затвердження біржею стандартних умов типових біржових контрактів (якісна характеристика біржових товарів, розміри партії товарів, розробка однакових вимог до розрахунків по біржових угодах і т. д. );

- вирішення спірних питань‑ це напрямок діяльності біржі забезпечує розгляд третейським судом товарної біржі всіх суперечок, які виникають між учасниками біржової торгівлі із приводу укладання, зміни або виконання біржових угод, організації її проведенням біржових торгів. Загальні умови діяльності третейського суду біржі визначаються Законом України “Про третейські суди”[64];

- котирування й регулювання біржових цін‑ це визначення спеціальної (котирувальної) комісією біржових цін, станом на початок і закінчення торгів. Котирування цін носить офіційний характер і біржі зобов’язані публікувати ціни на товари в біржових бюлетенях;

- біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін‑ це одна з найважливіших функцій, що дозволяє знижувати цінові ризики учасників, що виникають внаслідок нестабільності ринку. Дана функція підвищує довіру до біржі, залучає до участі в ній ринкових спекулянтів, підвищує кількість продавців, покупців і посередників;

- гарантування виконання угод‑ це напрямок забезпечує належне виконання зобов’язань сторін біржової угоди за рахунок системи гарантійних внесків, а також діяльності спеціального підрозділу біржі ‑ клірингового центру;

- інформаційна функція‑ це напрямок припускає надання клієнтам, іншим зацікавленим організаціям інформації про наявність товарів, публікація такої інформації в газетах, журналах, інформаційних агентствах. Крім цього кожний учасник біржових торгів забезпечується всією необхідною інформацією для ухвалення відповідного рішення при покупці або продажу товару (інформація про укладені угоди, утворені ціни у т. ч. і на інших біржах, найважливіші політичні й економічні події і т. д. ).

Зазначений перелік функцій не є вичерпним і може бути доповнений залежно від конкретних економічних умов діяльності біржі (див. таблицю)[65].

Серед науковців існує думка, що функції товарної біржі можна класифікувати на три категорії ‑ обов’язкові, довільно-обов’язкові й довільні.

Відповідно, до обов’язкових належать функції, які диктує законодавство й які є природними для товарної біржі, як основної ланки ринкової інфраструктури ‑ створення рівноправного й справедливого торгівельного простору, що відображає інтереси фінансового ринку в цілому.

Довільно-обов’язкові включають ті функції, які не розглядаються як обов’язкові в законодавчому порядку, але є необхідними для ефективного функціонування біржі, як ринкової інфраструктури. До таких функцій належать: усунення недоліків ринку, стимулювання розвитку ринку шляхом зниження вартості біржової торгівлі, забезпечення ліквідності ринків, навчання учасників ринку, розширення кола фінансових інструментів на біржі.

До категорії довільних біржових функцій належать послуги фінансового ринку в цілому, які біржова організація може ефективно надавати поряд з основною, торгівельною діяльністю біржі в результаті переваг централізації функцій і наявності необхідних навичок і ноу-хау. До таких функцій належать забезпечення клірингу й розрахунків, надання депозитарних послуг, поширення інформації й т.д.

Рис. Функції товарної біржі стор. 54 (БП Бобкова)

Залежно від узятих на себе функцій товарна біржа має певні права й обов’язки, сукупність яких становить правосуб’єктність товарної біржі як суб’єкта господарського права. Обсяг цих прав й обов’язків визначається, насамперед, метою й завданнями товарної біржі як особливого суб’єкта господарювання, наділеного відповідною компетенцією у сфері господарювання[66].

Існують й інші підходи до класифікації функцій товарної біржі, однак це не свідчить про проблемність питання, а лише характеризує суб’єктивний підхід окремих авторів до питання, що розглядається. До того ж, в життєвих реаліях спостерігається взаємо доповнення та взаємодія окремих функцій, що забезпечує комплексний та системний характер впливу суб’єктів на поведінку учасників біржового ринку.

Варто наголосити, що правовий статус товарної біржі потребує вдосконалення, враховуючи розвиток біржового ринку в Україні. Саме цим можна пояснити прийняття Верховною Радою України 15 червня 2007 р. у першому читанні проекту закону “Про товарну біржу”, розроблений Урядом, який визначає порядок створення і діяльності товарних бірж, правових принципів їхньої організації, державного нагляду і регулювання діяльності товарних бірж, гарантій виконання трансакцій на ринку товару, зменшення фінансових ризиків для виробників базових активів.

Законопроектом дано роз’яснення таких понять як: “біржова операція”, “біржова торгівля”, “біржове місце”, “біржові клієнти”, “клирингорозрахункова діяльність” та ін. Під терміном “товарна біржа” законодавець розглядає організацію, що поєднує юридичних і фізичних осіб з метою здійснення ними біржової торгівлі на біржовому товарному ринку.

Передбачається, що товарну біржу можуть заснувати не менше 20 юридичних або фізичних осіб. Ця вимога пов’язана з тим, що частка засновника в Статутному фонді товарної біржі не повинна перевищувати 5%. Державна реєстрація товарної біржі проводиться в порядку, установленому законодавством України про підприємництво. З моменту державної реєстрації товарна біржа здобуває статус юридичної особи.

Товарна біржа підлягає обов’язкової акредитації в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

У діяльності товарної біржі пропонується установити такі обмеження:

- надавати які-небудь переваги або обмеження для окремих учасників біржової торгівлі;

- робити будь-які дії з метою впливу на формування реального рівня біржових цін;

- визначати розміри винагороди учасників біржової торгівлі за виконання посередницьких функцій у процесі укладання біржових угод.

Законопроектом передбачається також, що не можуть бути предметом біржових торгів об’єкти нерухомого майна. Біржові угоди будуть вважатися укладеними з моменту їх реєстрації на товарній біржі і не мають потреби в подальшому нотаріальному посвідченні.

У той же час, Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону про внесення змін у статтю 15 Закону України “Про товарну біржу”, також внесений Кабінетом Міністрів України.

Цей законопроект передбачає виключення з тексту Закону України "Про товарну біржу" частини другої статті 15: “Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню”. А тому, угоди, укладені на товарних біржах, і для яких законодавством передбачена визначена форма їх укладення, підлягають нотаріальному посвідченню.

Проект спрямований на подальше удосконалення правового регулювання організації та діяльності товарних бірж і біржових торгів в Україні. У ньому передбачене положення, відповідно до якого брокери можуть виступати юридичними особами. Виписано механізм забезпечення виконання біржових угод і акредитації бірж. Виписано норму, відповідно до якої брокер має право переконатися в наявності і якості запропонованого товару, платоспроможності покупця, пропонувати альтернативні умови контрактів і здійснювати інші дії, що не суперечать інтересам клієнтів, а також щодо заборони брокерам розголошувати комерційну таємницю клієнтів.

Законопроектом пропонується також установити, що мінімальний розмір статутного фонду (за термінологією нового ЦК України ‑ статутного капіталу) товарної біржі не може бути менше 500 тис. гривень.

Як бачимо, утвердження і розвиток біржового ринку в Україні має складний і неоднозначний характер, що потребує зваженого підходу до формування правового статусу кожного з учасників біржових торгів.

Читайте також:

1. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
2. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
5. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
6. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
7. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
9. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
10. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
11. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
12. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства

Переглядів: 1479