Тягово-економічні показники автомобіля

2.1. Вибір і обґрунтування вихідних даних

Частина вихідних даних обумовлюється індивідуальним завданням на курсову роботу — прототип автомобіля, вантажопідйомність, число передач, максимальна швидкість руху на прямій передачі, зведений коефіцієнт дорожнього опору.

Інші вихідні дані автомобіля обґрунтовуються на основі індивідуального завдання. Вибираються або визначаються конструктивні параметри автомобіля: тип двигуна, його номінальна частота обертання; питома ефективна витрата палива; вага (сила тяжіння) автомобіля; тип і розміри шин; тип і к.к.д. трансмісії; площа лобового опору і коефіцієнт обтічності автомобіля.

Тип двигуна автомобіля приймається за прототипом або вибира-ється із врахуванням досягнень двигунобудування.

Номінальна частота обертання колінчастого вала двигуна становить:

n_н= h_nV_max, (2.1)

де h_n – коефіцієнт оборотності двигуна, приймається для вантажних автомобілів у межах 30…40 [1];

V_max– максимальна швидкість руху на прямій передачі з номінальною частотою обертання колінчастого вала двигуна, км/год (згідно із завданням).

Питома ефективна витрата палива g_eн під час номінального режиму роботи для дизельних двигунів становить 240…250 г/кВт год [2], для бензинових – 305…325 г/кВт год.

Повна (максимальна експлуатаційна) вага автомобіля складається з власної ваги автомобіля G_o і його вантажопідйомності G_в (ваги вантажу):

G_a= G_o+G_в. (2.2)

Власна вага автомобіля визначається таким чином:

, (2.3)

де h_G – коефіцієнт вантажності (задається).

Залежно від призначення автомобіля та умов його експлуатації приймається тип шин, а їх розміри вибирають за прототипом (табл. А.3) або за максимальним навантаженням на одне колесо.

Навантаження G_к, яке припадає на ведуче колесо, становить:

, (2.4)

де λ_к – коефіцієнт, який враховує навантаження на задню ведучу вісь автомобіля і дорівнює 0,70…0,75;

К_к – число коліс на ведучій осі.

Тип і к.к.д. трансмісії η_тр приймають за прототипом, який для сучасних вантажних автомобілів перебуває в межах 0,85…0,93.

Площу лобового опору приймають за прототипом або визначають з виразу:

F = Н·В, (2.5)

де Н, В – відповідно висота і колія автомобіля, м (приймають за прототипом).

Коефіцієнт обтічності k_w вантажних автомобілів є в межах 0,6…0,75 Н·с²/м⁴ і вибирається з урахуванням площі лобового опору або приймається за прототипом.

Приклад. Задано за завданням:

Прототип автомобіля КамАЗ-5320

Вантажопідйомність, т 8,5

Коефіцієнт використання вантажопідйомності 0,95

Число передач 4

Максимальна швидкість руху на прямій передачі, км/год 90

Зведений коефіцієнт дорожнього опору руху 0,033

За прототипом приймаємо вантажний автомобіль, який обладнаний дизельним 4-хтактним двигуном і механічною ступінчастою трансмісією.

Номінальна частота обертання колінчастого вала двигуна становить:

n_н=30·90=2700 об/хв.

Питому ефективну витрату палива під час номінального режиму роботи приймаємо згідно з [2], g_eн=245 г/кВт∙год.

Власна вага автомобіля визначається з виразу:

G_о=(8,5·10³·9,8/0,95)=87684 Н;

Повна вага автомобіля становить:

G_а= 87684+8,5·10³·9,8 = 170984 Н.

Для проектованого автомобіля приймаємо шини 9-20, а к.к.д. трансмісії h_тр= 0,9.

Площа лобового опору становить:

F = 2,53·2,01 = 5,1 м².

Коефіцієнт обтічності з урахуванням площі лобового опору приймаємо k_w =0,7 Нс²/м⁴ [1].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз техніко-економічних показників розрахованого	\|	Потужність двигуна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.