• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура і функції політики

Функціонування політики розмежовують за різними критеріями:

1) За сферами суспільного життя: економічна; соціальна; культурна; національна; військова тощо.

2) За орієнтацією: внутрішня; зовнішня.

3) За масштабами: міжнародна, світова, локальна, регіональна.

4) За носіями й суб'єктами: політика держави; партії; руху; особи.

5) За терміном дії: короткострокова; середньострокова; довгострокова.

Політика має складну структуру. Найчастіше виокремлюють у ній чотири головні елементи:

1) Політичний інтерес (внутрішнє, мотиваційне джерело політичної поведінки).

2) Політичні відносини та політична діяльність (відображають стійкий характер взаємодії суспільних груп між собою та з інститутами влади).

3) Політична свідомість (свідчить про принципову залежність політичного життя від свідомого ставлення людей до своїх владно значущих інтересів).

4) Політична організація (характеризує роль інститутів публічної влади як центрів управління й регулювання суспільних процесів). Охоплює такі елементи: сукупність органів законодавчої, виконавчої й судової гілок влади; партійні та громадсько-політичні інститути; групи тиску; громадські організації та рухи тощо.

У політології виокремлюють (здебільшого на загальнодержавному рівні) такі функції політики:

1) задоволення владно значущих інтересів усіх груп і верств суспільства;

2) раціоналізація конфліктів і протиріч, спрямування їх у русло цивілізованого діалогу громадян і держави;

3) примус в інтересах окремих верств населення або суспільства загалом;

4) інтеграція різних верств населення шляхом підпорядкування їхніх інтересів інтересам усього суспільства;

5) соціалізація особистості (залучення її до складного світу суспільних відносин);

6) забезпечення послідовності та інноваційності (оновлюваності) соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої людини.

В політології розрізняють три рівні існування політики:

Мегарівень охоплює світовий політичний процес у всіх його взаємозв’язках і опосередкуваннях, весь геополітичний простір, міждержавні відносини і міжнародну політичну проблематику. На цьому рівні аналізується діяльність міжнародних суб’єктів політики та використовуються загальнофілософські методологічні підходи.

Макрорівень характеризує функціонування політики в національно-державному та регіональному масштабі. Об’єктом аналізу стають центральна і місцева влада. На цьому рівні застосовуються структурно-функціональний, системний, порівняльний, комунікаційний та інші методи дослідження.

Мікрорівень охоплює окремі організації-партії, профспілки, корпорації тощо. Це такий рівень аналізу політики, що є максимально наближеним до місцевого матеріалу, дозволяє проводити конкретні соціологічні дослідження і процедури: узагальнення статистичних даних, анкетування, контент-аналіз політичних документів (партійних програм, правових актів тощо).

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. III ПОЛІТИКИ.
3. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
4. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
5. ISO 15504.Структура еталонної моделі
6. IY.3. Общество и его структура.
7. VІ. План та організаційна структура заняття
8. А) Структура економічних відносин.
9. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
11. Аграрна структура та її елементи
12. Агресивний тип дивідендної політики включає метод стабільного приросту дивідендів і метод постійного коефіцієнта виплат.

Переглядів: 540