Цицерон –відомий римський діяч, оратор, мислитель. Увійшов в історію політичної думки працями: «Про державу», «Про закон», «Про обов’язки». «Народ – це не будь-яке об’єднання людей зібраних разом якимось чином, а об’єднання людей, пов'язаних між собою згодою в питаннях права та спільністю інтересів».
Головна причина походження держави – вроджена потреба людей жити разом та необхідність охорони власності. У залежності від кількості суб’єктів влади в державі, Цицерон ділив держави на монархії (царську владу), аристократію (владу оптиматів), демократію (народну владу), вказуючи, що у природі існує кругообіг цих форм.
Ідеалом вважав змішану форму, яка мала б елементи трьох названих форм держави. Вона привела б до загальної рівності та міцності держави.
Цицеронові належить першість у закладенні основ міжнародного права.
Війна – вимушений акт, який припустимий тільки у випадку безуспішних мирних переговорів. Війни поділяє на справедливі та несправедливі.
Сенека відстоював свободу всіх людей незалежно від їх місця у суспільстві. Відстоював людську гідність рабів, закликав до гуманного ставлення до них. Він був схильний до індивідуалістичної етики. морального самовдосконалення.
Усю історію Древнього Риму прийнято поділяти на три етапи: