• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

До навколишнього природного середовища

Для кожного вікового періоду є свій температурний оптимум. Наприклад, для новонароджених телят у перші дні життя він дорівнює 16-18⁰С, від одного року до двох років 3-5 ⁰С, а для продуктивних корів нижче 0⁰С.

Температурний гомеостаз у телят від народження до п`яти місяців утримується переважно за рахунок фізичної терморегуляції. Поросята до 10-денного віку в умовах дії як високих, так і низьких температур, не спроможні підтримувати температурний гомеостаз внаслідок слаборозвинутих механізмів терморегуляції. Тільки у місячному віці терморегуляція досягає рівня дорослих тварин.

В порівнянні з місцевими породами Середньої Азії у дорослих тварин європейських порід в умовах жаркого клімату значно прискорюється частота дихання і пульсу, підвищується температура тіла.

При адаптації тварин до умов пустелі зменшується випаровування води легенями і слиновиділення, збільшується виділення травних соків у тонких кишках і всмоктування води у товстому відділі кишечнику підвищується концентрація сечі і посилюється процес реабсорбції в ниркових канальцях, збільшується концентрація сечовини у крові, знижується вживання кисню тканинами.

Тварини деяких видів пристосувались до нестачі води. Наприклад, верблюди та кульничні вівці мають гарно розвинені жирові тканини. У горбах верблюдів зберігається до 100 кг жиру, який в умовах водяного голодування тварин, окислюючись може виділити до 40-50 л води. Верблюди можуть прожити без води на протязі 10-12 днів. При обмеженому вживанні води температура тіла у них може підвищуватися на 5⁰ С і більше без певних порушень. Коні, велика рогата худоба і некульшичні вівці при такому підвищенні t⁰ гинуть. При харчуванні соковитою рослинністю верблюд може абсолютно не пити води. Влітку на сухому підножному кормі верблюд підходить до води не частіше одного разу у чотири дні. У найспекотнішу пору року він спроможний знаходитися на безводній дієті, й це не призводить до серйозних порушень фізіологічного стану і працездатності на протязі близько семи днів, але втрачають майже четверть ваги свого тіла.

У підтриманні температурного гомеостаза при дії на тварин сонячної енергії певне значення має фарбування покриву. Біла залузька худоба у середньому поглинає сонячної радіації до 49%, червона африканська – 78%. За іншими даними, при білому фарбуванні покриву поглинається тільки 20% радіації, а при чорному – 100%. Тваринам, які добре адаптовані до жаркого клімату, властиве більш світле фарбування вовни при пігмінтованій шкірі. Велика рогата худоба з досить довгою вовною гірше переносить тривале перебування на сонці, ніж тварини з короткою вовною.

Терморегуляційні властивості шкіри притаманні усім видам тварин, але особливо яскраво вони виділяються у тварин, які не мають вовняного покриву.

Тварини у певній мірі адаптуються до дії низьких температур. При мінусовій температурі повітря у молодняка спостерігається м`язове тремтіння – своєрідний зігрівальний механізм, збільшується зростання вовни.

У свиней під впливом низьких температурах повітря шкіра блідне і її температура знижується. Звуження судин може знизити втрати тепла на 70%. При дуже низьких зовнішніх температурах шкіра стає синючою внаслідок застою крові у шкірних капілярах. У такій крові міститься мало кисню, і швидкість кровотоку її різко уповільнюється. Не всі ділянки шкіри свиней мають однакову температуру. Наприклад температура шкіри вух, кінцівок, хвоста більш низька, ніж на іншій поверхні тіла. При зовнішній температурі 5°С температура ділянок тіла, які виступають, на 18⁰-20⁰С нижче ректальної температури, у той час як для іншої поверхні тіла ця різниця досягає тільки 10-12⁰С. Це сприяє збереженню тепла в організмі, й свині порівняно добре пристосовуються до змін зовнішньої температури повітря.

У підтриманні температурного гомеостазу жуйних тварин важливе значення мають передшлунки, особливо рубець, який служить температурною рефлексогенною зоною. Температура у рубці постійно висока, що пов`язано з високим рівнем обмінних реакцій, які вирівнюють вплив навколишнього середовища. (А.П. Костін, 1976).

Читайте також:

1. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
4. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
5. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
6. Аналіз внутрішнього середовища організації
7. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
8. Аналіз зовнішнього середовища
9. Аналіз конкурентного середовища
10. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА
11. Аналіз середовища підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції.
12. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень

Переглядів: 593