Еталони відповідей

1В, 2Е, 3В, 4Е, 5В, 6D, 7В, 8А, 9С, 10 D, 11В, 12Е, 13С, 14Е, 15D, 16С, 17А, 18D, 19В, 20С, 21D, 22С, 23С, 24Е, 25D, 26Е, 27А, 28Е, 29D, 30В, 31А.

Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях

Основні принципи антибактеріальної терапії

Розвиток інфекційного захворювання визначається складним комплексом – людина і бактерії. Для досягнення ефекту антибактеріальної терапії слід дотримуватись визначених принципів. Для людини (хворого) це:

1. Перед початком антибактеріальної терапії провести бактеріологічне дослідження.

2. Зібрати інформацію про непереносимість ліків.

3. Враховувати вікові аспекти антибактеріальної терапії:

а) відносний дефіцит печінкової глюкуронілтрансферази у новонароджених веде до накопичення левоміцетину з розвитком гострої ССН;

б) сульфаніламіди у новонароджених порушують обмін білірубіну;

в) тетрацикліни накопичуються у кістках, змінюють колір зубів, порушують розвиток скелета;

г) зниження функції нирок з віком зумовлює накопичення аміноглікозидів з наступним розвитком токсичних реакцій.

4. Більшість антибактеріальних препаратів повинна прийматися з урахуванням функціонального стану печінки та нирок.

5. Хворі з онкопатологією, особи, котрі одержують цитостатичну чи імунодепресивну терапію, часто схильні до інфекційних процесів, викликаних особливо грам^– бактеріями. Гранулоцитопенія створює високий ступінь ризику септицемії і є показанням до призначення антибіотиків, як і наявність лихоманки (без бактеріологічного дослідження).

6. Пеніциліни і цефалоспорини не є шкідливими для плоду, але групи тетрацикліну, аміноглікозиди пошкоджують його (тератогенна дія).

Що стосується мікроорганізмів, то перед лікуванням слід визначити чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Існує три ступені чутливості: чутливі – ріст збудників припиняється при терапевтичній концентрації ліку в крові; помірно чутливі – потрібні максимальні дози; стійкі – ефект in vitro при високих концентраціях (токсичних для макроорганізму). Існує термін - виживання мікроорганізмів,що означає–in vitro при повній чутливості вони продовжують жити. Тому для одноразового вживання потрібна висока доза, а для пролонгованого – нижчі дози антибактеріальних засобів.

Стійкість мікроорганізмів– це здатність до розмноження при терапевтичній концентації засобу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тести для самоконтролю	\|	Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.