Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби

Особливу небезпеку в плані несприятливих наслідків медикаментозної терапії являє безвідповідальне самолікування, коли ліки застосовують на власний розсуд без призначення лікаря. На жаль, існує хибна думка, що безрецептурні препарати можна призначити самому собі. Безрецептурний препарат відпускається в аптеці без рецепта, але призначити його обов’язково повинен лікар! Часом, почавши приймати препарат без попередньої консультації з лікарем чи провізором, пацієнт може спровокувати виникнення або загострення вже наявного захворювання. Наприклад, гострий або тупий головний біль може бути наслідком підвищеного артеріального або внутрішньочерепного тиску. Тому приймання анальгіну, парацетамолу, комбінованих аналгетиків у цій ситуації ніяк не допоможе, а лише підвищить ризик виникнення інфаркту або інсульту.

Займаючись безвідповідальним самолікуванням, пацієнти одночасно застосовують кілька препаратів під різними торговельними назвами, які містять ту саму діючу речовину; використовують непоєднувані ліки; приймають препарат або в занадто великих дозах, або в недостатній кількості, без врахування рекомендацій щодо тривалості курсу лікування. Безвідповідальне самолікування може призвести до погіршення перебігу основного чи супутнього захворювання, до інвалідизації й навіть до смертельного наслідку.

А як бути, якщо в аптеці не виявилося призначених ліків? Чи можлива їх заміна? Так, але діюча речовина аналога повинна бути такою ж, як у призначеному препараті, а підказати це зобов’язані провізори. Якщо препарати належать до однієї фармакологічної групи, це не означає, що їхня дія є ідентичною. Наприклад, азитроміцин і амоксицилін належать до однієї групи антибіотиків, але до різних її підгруп. Тому якщо в аптеці немає амоксициліну, його не можна замінити на азитроміцин. Інший приклад: еналаприл і бісопролол — антигіпертензивні препарати, що нормалізують артеріальний тиск. Однак, якщо пацієнтові призначено бісопролол (бета-адреноблокатор), він не може бути замінений провізором на еналаприл (інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту). Неадекватна заміна призначеного лікарем засобу може призвести до неефективної терапії й погіршення стану хворого, а також інших небажаних негативних наслідків. Слід уникати поліпрагмазій і не призначати відвідувачеві аптеки більше 4-5 препаратів.

Істотну роль у виникненні лікарської хвороби, особливо у випадку самолікування, відіграє несумлінна реклама ліків. Бадьорі поради приймати знеболювальні засоби у разі болю в суглобах і попереку звучать для всіх без винятку. Однак причиною цього болю може бути не тільки радикуліт або артрит. Так, біль у попереку може бути спричинений захворюванням нирок, а біль у суглобах — подагрою, й лікувати їх треба зовсім інакше. Якщо у хворого виникла печія, біль у ділянці шлунка, не покладайте всі надії на препарати, які «гасять вогонь у животі»; а рекомендуйте пацієнтові звернутися спочатку до лікаря А реклама буває настільки яскравою й переконливою, що притупляє почуття сторожкості, відповідальності й навіть інстинкт самозбереження. Людина, увірувавши в рекламу, лікує себе сама, гає час, а хвороба прогресує, і звернення по кваліфіковану допомогу може бути запізнілим. Використовуючи розрекламовані ліки без консультації з лікарем, людина найчастіше не знає, що вони не сумісні з одночасно прийнятими іншими засобами, продуктами харчування, напоями. Це може призвести до виникнення лікарської хвороби.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби	\|	Тести для самоконтролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.