Метод прогнозування остаточних затрат для окремих сегментів проекту ґрунтується на екстраполяції фактичних даних про хід виконання проекту на певну дату. Може бути використаний для оцінки та прогнозування:
окремих затрат по роботах, що розпочинаються;
елементів WBS, що розпочалися;
затрат по підрозділах, які розпочали роботу;
остаточних затрат на проект у цілому.
Повернімось до наведеного вище прикладу. Як було підраховано, коефіцієнт по витратах становить Kв = 0,824.
Планові витрати для робіт, що залишилися (Сзал), визначаються як різниця між плановим бюджетом на весь проект і скоригованим бюджетом на кінець періоду, що оцінюється (у нашому прикладі — на кінець першого тижня):
Таким чином, обчислення показують, що витрати на роботи проекту, що залишилися, можуть бути перевищені на 393 грн. (2233 – 1840).
Прогнозні остаточні витрати на проект визначаються як сума залишкових прогнозних витрат і фактичних витрат по вже виконаних роботах:
Отже, важливо підкреслити, що метод дає змогу не тільки прогнозувати остаточні витрати по роботах, які вже розпочалися, а й визначати витрати по майбутніх роботах на підставі тенденцій, що склалися по попередніх роботах або ж по даному підрозділу.
Наприклад, якщо проектна група А має виконати наступну роботу із запланованими витратами 2000 грн., а Kв по попередніх роботах у цій групі дорівнює 0,85, то прогнозні витрати по наступній роботі цієї проектної групи становлять:
Cпрогн = 2000/0,85=2350 = 2350 грн.
Існує три методи прогнозування остаточних витрат на проект в цілому:
На основі середнього індексу Kв по всіх роботах, на певну дату (1-й приклад).
На основі Kв по підрозділу (2-й приклад).
На основі Kв елементу WBS на певну дату (тобто по окремій роботі аналогічно попереднім прикладам).
Таким чином, застосування сучасних методів контролю дає змогу:
Аналізувати хід виконання проекту у розрізі часу, затрат, робіт, які виконуються, і залучених підрозділів як в цілому, так і по окремих періодах.
Прогнозувати остаточні витрати і час як по розпочатих роботах, так і по наступних і вживати відповідні заходи для усунення небажаних відхилень у майбутньому.