• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розв’язок.

- З’єднують прямою лінією на топографічній карті задані пункти M та N.

- Нумерують точки перетину ліній MN з горизонталями (1,2,3……10) і переломні точки рельєфу: найвищі – вододільні (3' і 8'), та найнижню – тальвег(6').

- Визначають позначки всіх означених точок. Позначки точок перетину ліній MN з горизонталями дорівнюють позначкам цих горизонталей(Н₁ = 100,0 м; Н₂ = 102,5 м; Н₃ = 105,0 м і т.д.). позначки точок M і N та переломних визначають у відповідності до задачі 4.1. (Н_3' = 105,7; Н_6' = 98,3; Н_8' = 103,4; Н_M = 98.3; H_N = 97,9 м) – рис. 11 .

- На міліметрівці за розмірами будують боковини профілів з підписами «Позначки», «Відстані» та «Точки»(рис.12 ).

- За допомогою циркуля-вимірника вимірюють відстані між точками на карті та переносять їх у графу «Відстані» в горизонтальному масштабі, який зазвичай дорівнює масштабу карти(1:10000 – в прикладі).

- У графу «Точки» записують номери точок.

- У графу «Позначки» проти відповідних точок записують їх позначки.

- Креслять лінію умовного горизонту, яку в прикладі приймають на рівні 96,0 м, тобто на 1,9 м нижче мінімальної у заданому напрямі позначки.

Рис. 12 Поздовжній профіль заданого напряму

- Будують шкалу вертикального масштабу (М_в = 1:200), який за рекомендаціями повинен бути крупніше горизонтального в 10 (і більше) разів.

- Над усіма точками перетину лінії заданого напряму з горизонталями, вододілами і тальвегом будують перпендикуляри. На перпендикулярах у вертикальному масштабі (1:200 – в прикладі) відкладають за допомогою шкали позначки горизонталей і характерних точок рельєфу.

- З’єднують одержані точки прямими і отримують профіль заданого напряму (рис.12).

- Всі підписи, цифри на профілі надавати заввишки 2 мм.

5.Визначення площі водозбірного басейну

В місцях перетину автомобільною дорогою ярів, балок або ущелин будують мости або споруджують насипи. Щоб уникнути руйнування насипу водою, що стрімко стікає до нього із схилів тальвегу, по дну яру впоперек дороги встановлюють водозливну трубу.

Рис. 13 Схема насипу автомобільної дороги через яр

Діаметр труби залежить від кількості води, що надходить до неї, яка, в свою чергу, залежить від площі поверхні рельєфу, з якої стікають дощові і талі води.

Таким чином, з’являється необхідність виміру такої площі.

Водозбірний басейн – площа поверхні рельєфу, з якої зливові й талі води надходять до труби.

Межею водозбірного басейну є вододільні лінії , що з’єднують найвищі точки рельєфу, прилеглого до водопропускної споруди. Вододільні лінії збігаються з осями хребтів гір, горбів, пагорбів.

Читайте також:

1. Гармонічні коливання. Диференціальне рівняння гармонічних коливань та його розв’язок. Амплітуда, фаза, частота, період коливань
2. Розв’язок.
3. Розв’язок.
4. Розв’язок.
5. Розв’язок.
6. Розв’язок.
7. Розв’язок.

Переглядів: 762