• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поради щодо безпеки у разі отримання штормового попередження

1. Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вен­тиляційні отвори; віконне скло заклейте, якщо можливо, захистіть віконницями або щитами.

2. Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, схо­вайтеся у підвалі або віддаленому від дерев і бу­динків погребі.

3. Зачиніть вікна та відійдіть від них подалі.

4. Загасіть вогонь у пічках, вимкніть електро- та газо­постачання.

5. Якщо знаходитесь на відкритій місцевості, щільно притисніться до землі на дні будь-якого заглиб­лення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

6. Якщо ви їдете автомобілем, зупиніться. Ні в якому разі не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

7. Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електроме­реж, водойм, потенційно небезпечних промисло­вих об'єктів та дерев.

8. Якщо ви у човні та отримали штормове попере­дження або бачите, що погода псується, негайно пливіть до берега.

Це Відомо, що коли у морі зароджується шторм, на березі різко

цікавопогіршується стан хворих, зростає кількість самогубств і до­рожньо-

знати транспортних пригод. Винуватець — інфразвук. При штормах і сильних

вітрах у морі ге­неруються могутні інфразвукові коливання з частотою в середньому 6 Гц, а вже частот в 7 Гц є смертельною для людини. При вищих частотах можливі ефекти, аналогічні напа­дам божевілля.

У разі швидкості вітру 20 м/с потуж­ність "голосу моря" може сягати 3 Вт з кож­ного метру фронту хвилі. Порівняно невели­кий шторм генерує інфразвук потужністю в десятки кіловат, який може поширитися, не послаблюючись, на сотні і тисячі кіломет­рів як у повітрі, так і у воді.

Біологічна активність інфразвуку при­близно пояснюється збігом частот інфразву­ку п альфа-ритму головного мозку.

Смерч — великої руйнівної сили повітряний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота. Розріджен­ня повітря, яке виникло всередині смерчу, настільки сильне, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, руйнувати будинки. У таких випадках треба рятуватися у підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оборони.

Наслідки сильних вітрів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що стають причиною повені.

Топологічні— повені (паводки), селі, снігові лавини та ін.

Повінь (паводок) — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звиклого рівня. Причинами цього стихійного лиха є зливи, інтенсивне танення снігу, виникнення заторів льоду. Повінь може бути також наслідком верхових "нагонів" води з боку моря. Якщо загрожує повінь, проводяться попереджу­вальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах затоплення. Своєчасно ін­формують населення про стихійне лихо і правила пове­дінки, посилюють спостереження за рівнем води, пере­віряють стан дамб, гребель, мостів, усувають виявлені недоліки, готують сили і засоби на випадок проведення рятувальних робіт. Для зменшення збитків у небезпеч­них районах інколи евакуюють населення, вивозять матеріальні цінності. У першу чергу це стосується ди­тячих закладів та лікарень, зокрема інвалідів і людей похилого віку. Людей і матеріальні цінності вивозять, як правило, автотранспортом, тварин переганяють. У крайніх випадках використовуються катери, баржі, човни, шлюпки та інші плавзасоби. Для тих, кого ева­куйовують, існують такі основні правила: перед тим, як залишити будинок (квартиру), необхідно перенести на верхні поверхи та інші незатоплювані місця все те, що може зіпсуватися, обов'язково вимкнути світло і газ. Із собою треба взяти найнеобхідніші речі, документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів і прибути на місце збору.

Загроза повені та паводків є і в Україні. Найбільш небезпечними територіями для їх виникнення вважа­ються басейни великих та середніх річок під час розливу вод, на яких можуть бути затоплені великі за площею території зі значною кількістю розташованих на них населених пунктів, промислових та інших об'єктів.

Це Катастрофічні паводки на річках Закарпаття у 1998—2001 роках

цікавозавдали значних руйнувань, призвели до людських жертв та великих

знати матеріальних втрат. Там було зруй­новано 4908 і серйозно пошкоджено 21 227 по­мешкань, знищено 66 км гідрозахисних спо­руд, 75 мостів, виведено з ладу сотні кіло­метрів доріг і багато інших життєво важ­ливих об'єктів. Для відбудови помешкань та інших робіт було виділено 439 млн грн бюд­жетних коштів. Збитки від поводків у Закар­патті у 1998 році становили 810 млн грн, 2001 році — 300 млн грн. 2002 року трапилася 441 надзвичайна си­туація техногенного і природного характеру та майже 60 тис. пожеж, у яких загинуло 4135 осіб і постраждало 3409. А всього за 2002рік від небезпечних ситуацій та в неви­робничій сфері загинуло понад 75 тис. осіб.

Сель — раптово сформований у руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піс­ку, каміння та інших твердих матеріалів. Причинами його виникнення є інтенсивні зливи, швидке танення снігу або льоду. Сель характеризується великою ма­сою і швидкістю пересування — до 3—5 м/с. Руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, спричиняє загибель людей і тварин. Під загрозою виникнення сельових потоків знаходяться території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Черні­вецької областей та Автономна республіка Крим.

Снігові лавини — де сходження з гірських вершин снігових мас, що виникають унаслідок перевантаження схилу снігом, під час відлиги, внаслідок формування в нижчих частинах снігової площі горизонту розрихлення. Лавини загрожують об'єктам, які розташовані на їх шляху.

Наслідки селів та лавин: значна кількість травму­вань і людських жертв, завалювання грязьо-кам'яною або сніговою масою та руйнування будинків, споруд, потенційно небезпечних об'єктів, доріг, мостів, інже­нерних споруд, систем життєзабезпечення; знищення лісових масивів та полів.

Гідрометеорологічні явища, які відносять до стихійних лих, на прикладі Львова І Львівської області:

— шквальний вітер зі швидкістю ЗО м/с і більше;

— заметіль 15 м/с впродовж 12 год і більше;

— сніг за кількістю опадів до 200 мм за 12 год;

— дощ, сніг з дощем у селенебезпечних районах до 30 мм;

— град діаметром 20 мм;

— мороз, температура до -35 °С і нижче;

— спека, температура до +35 °С і вище;

— туман, видимість до 100 м упродовж 13 год і бі­льше;

— ожеледиця — 20 мм;

— налипання мокрого снігу при діаметрі 35 мм;

— високий рівень води у річках;

— селі, сходження сніжних лавин (Сколівський, Самбірський і Турківський райони).

Тектонічні — землетруси, виверження вулканів, моретруси тощо.

Землетрус — підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання зем­ної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.

Наслідки небезпечних землетрусів:

— руйнування будинків та споруд;

— руйнування потенційно небезпечних об'єктів, нафто- та газопроводів;

— утворення завалів; руйнування систем життєза­безпечення та розлами земної кори.

Дуже небезпечними є повторні поштовхи.

Історії відомі трагічні землетруси, які завдали ве­ликого лиха. На Земній кулі щороку виникає понад 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька се­кунд, його наслідки є трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні та інші. Моретруси і землетруси можуть виникати також унаслідок падіння метеоритів.

Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особ­ливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, інколи запруджуються річки. Так, наприклад, 6 жовтня 1948 року о 1 год 12 хв землетрус в Ашгабаді (Туркме-ністан) силою до 10 балів призвів до загибелі 100 ти­сяч людей (із 130 тисяч мешканців, які проживали в Ашгабаді). Уціліло лише 7 будинків.

1956 року у Ташкенті, 1984 року у Бухарі і Тамзі (Узбекистан) землетруси спричинили величезні руйну­вання. 7 грудня 1988 року у Вірменії стався землетрус силою до 10 балів: із 985 населених пунктів було повністю зруйновано 58, значно пошкоджено 173; із 36 сільських районів вціліли 19.

В Україні зони підвищеної сейсмічної небезпеки охоплюють 120 тис. км² або 20 % території з населенням майже 11 млн осіб і значну кількість об'єктів промисло­вості. Сила можливих землетрусів може сягати від 6 до 8 балів (за 12-бальною шкалою М8К-64). Окрім того, для України становить загрозу можливість руйнуючої дії землетрусу зони Вранча (Румунські Карпати). Зем­летруси в цій зоні відбуваються регулярно. Сейсмічні станції України щороку реєструють десятки землетрусів з вогнищами у зазначеній зоні.

В європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна шкала М8К-64. Умовно землетруси за цією шкалою поділяють на:

— слабкі — 1—3 бали;

— помірні — 4 бали;

— достатньо сильні — 5 балів;

— дуже сильні — 7 балів;

— руйнуючі — 8 балів;

— спустошуючі — 9 балів;

— знищуючі — 10 балів;

— катастрофічні — 11 балів;

— дуже катастрофічні — 12 балів.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
11. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
12. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Переглядів: 317