Соціально-екологічні небезпеки

Соціально-екологічні небезпеки спричиняють масштабні порушення екологічної рівноваги, є причиною серйозних негативних наслідків для здоров'я людей. Це захворювання різних ступенів важкості як у людей, так і у тварин, які викликані патогенними мікроорганізмами і розповсюджуються у вигляді епідемій, епізоотій і створюють зони епідемічного неблагополуччя.

На формування і динаміку епідеміологічної та санітарно-гігієнічної ситуацій впливають:

— різка зміна екологічних умов (збільшення міграції населення;

— міграція тварин, надмірне розмноження гризунів, комах та інших носіїв збудників хвороб, порушення екологічної рівноваги в природних осередках хвороб);

— руйнація об'єктів санітарно-гігієнічного та комунально-побутового призначення (каналізація, водопровід);

— зниження стійкості людей до інфекційних захворювань;

— погіршення умов розміщення людей (польові умови, забруднення води, продуктів, навколишнього середовища);

— вихід з ладу санітарно-епідеміологічних закладів (лабораторії, запаси засобів профілактики, стаціонари);

— поширення неправдивої інформації про стан справ у районі лиха, яке ускладнює проведення протиепідеміологічних заходів.

У структурі інфекційних захворювань, що спричинили надзвичайні ситуації, переважають захворювання вірусною гепатиту, а також екзотичні та особливо небезпечні захворювання (сказ, туляремія, пташиний, свинячий грип тощо). Симптоми захворювання: головний біль, загальна слабкість, підвищення температури, лихомманка, біль у м'язах та суглобах, темна сеча, пожовтіння білків очей і шкіри. Лікувати хвороби дуже складно і довго, краще їх попередити. Основні правила запобігання хвороб — мити рук перед їжею, кип'ятити воду, обливати окропом овочі, фрукти.

Особливо небезпечними захворюваннями є чума, холера, віспа, які передаються при найменшому контакті з хворими (табл. 3.8).

Таблиця 3.8. Класифікація інфекційних захворювань

Захворювання	Шлях передачі хвороби	Інкубаційний період хвороби, доба	Час протікання хвороби, доба
Чума	Повітряно-крапельний, укуси інфікованих комах		7—14
Туляремія	Вдихання інфікованої пилюки, споживання зараженої води, контакт з великими гризунами	3—6	40—60
Сибірська язва	Контакт з хворими тваринами, споживання зараженого м'яса	2—3	7—30
Холера	Споживання інфікованої води		5—30
Ботулізм	Споживання їжі, яка містить токсини	1,5	40—180
Віспа	Контакт з інфікованими предметами		12—24
Сипний тиф	Укус інфікованих вошей	10—14	60—90
Лихоманка	Інфікований пил, вода, харчі; укуси кліщів	12—18	8—23

У випадку появи осередку зараження необхідно ввести на цій території режим карантину або обсервації, вжити профілактичні та санітарно-гігієнічні заходи.

Карантин— сувора ізоляція району виникнення особливо небезпечних захворювань та їх ліквідація. При обсервації організовується медичне спостереження за населенням, яке перебуває або перебувало в осередку ураження, з метою своєчасного попередження поширення епідеміологічних захворювань навколо зони карантину встановлюється зона обстеження.

Хвороботворні мікроорганізми, залежно від їх будови, біологічних характеристик і розмірів поділяються на бактерії, рикетсії, віруси, грибки, паразити. Мікробні токсини становлять велику небезпеку, провокуючи важкі ураження або спричиняючи летальний наслідок.

Сьогодні існує ще одна проблема — пташиний грип. Ця проблема уже набула глобального характеру.

Пташиний грип — інфекційне захворювання птахів, причиною якого є вірус грипу А. Інфекція викликає захворювання у птахів, що спричиняє епідемії з важкими наслідками. Рівень смертності сягає 100 %.

Близький контакт людини з інфекційними птахами спричиняє тяжке захворювання з високим рівнем смертності.

Це За оцінками Світового банку, глобальна епідемія пташиного грипу

цікаво впродовж року може завдати світовій економіці збитків у 80 млрд

знатидоларів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тероризм	\|	Що потрібно знати і робити, щоб не захворіти пташиним грипом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.