• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дослідження економічної природи потреб людини в історії економічної думки

Багатогранність потреб і необхідність функціонування всього сус­пільного виробництва для організації їх задоволення завжди приверта­ли увагу дослідників, що визначало потребу і їх класифікації [1, с.54-55].

Так, уже видатний історик і філософ Стародавньої Греції Ксенофонт висловлює думку про економічну природу людських потреб і говорить про те, що їх задоволення залежить від доходу людей.

Арістотель уперше робить класифікацію потреб, поділяючи їх на рослинні (тваринні) та дійсно людські, які він пов'язував з людськими доброчинностями.

У середньовіччя представники школи каноністів (Хома Аквінський та ін.) розглядали потреби крізь призму християнського вчення. По­треби людей у них були наслідком помислів і дій верховної істоти-бога, а самі потреби вони класифікували на вищі - це потреба любові до бога, і нижчі - це потреби, що забезпечували земне існуванні лю­дини.

А. Сміт вважав, що людина завжди намагається покращити своє матеріальне становище, задовольнити свої потреби. Цього можна досягти, вважав він, тільки збагачуючись, а це означає, що першоджерелом задоволення всіх потреб людини ви­ступає потреба людини у власній вигоді, потреба в збагачуванні.

Д. Рікардо розглядає потреби з боку їх кількісної характеристики і робить висновок про їх безмежність. У своїх дослідженнях він просу­вається значно далі від попередників і проводить різницю між потре­бою як бажанням, що виникає безвідносно до забезпечення його гріш­ми, і потребою, що забезпечена грішми. У першому випадку потреба економічно є малозначущою. У другому випадку ця потреба має назву платоспроможного попиту, який є конкретним проявом саме тих по­треб, з якими і має справу економіка.

Значну увагу питанню потреб приділяв і великий німецький уче-ний-філософ Гегель (1770-1831 pp.). Він вважав, що основою всіх дій людини є їх потреби, які, трансформуючись в інтерес, цілі та ідеали, виступають рушійною силою дій людини. Гегель уперше розглядає потреби як систему, що складається з індивідуальних і суспільних по­треб. У межах останніх він виділяє також соціальні потреби, що обу­мовлені громадянським суспільством.

Не однозначними є погляди соціалістів-утопістів: Фурьє, Оуен, Сен-Симон. Вони виходили з необхідності досягнення в майбутньому суспільст­ві повного достатку для кожної людини і задоволення всіх її потреб. Такий підхід вимагав від них значної уваги до проблем формування потреб, розподілу самих предметів споживання тощо. У зв'язку з цим вони класифікують усі потреби на розумні й нерозумні.

Перші потреби вони поєднують з тими, що забезпечують людині фізичний розвиток, здатність до праці, продовження роду. Нерозумні потреби - це всі ті потреби, які шкодять розвитку людини або ж пов'язані з не дуже важливими (з позиції суспільства) уявленнями і смаками людини. Аналізуючи потреби, соціалісти-утопісти приділяли дуже багато уваги узгодженню індивідуальних потреб і потреб усього суспільства.

Сучасна економічна теорія також приділяє багато уваги сутності та класифікації потреб.

Класична та неокласична економічні теорії розглядають потреби економічної людини в рамках моделі, побудованої на принципах методологічного індивідуалізму. Економічний індивід тут є абсолютно відокремленою людиною, котра максимізує свою корисність, тому і потреби його трактуються як брак (відсутність) чогось у житті. Потреби – це різні види “недостатності” чого-небудь, що відчуває індивід у певний проміжок часу. Ці види недостатності можуть бути фізіологічними (наприклад, потреба в їжі), психологічні (наприклад, потреба в самоутвердженні) чи соціологічного характеру (потреба в соціальному спілкуванні). Потреби ту розглядаються як “стартер”, пусковий механізм поведінки індивіда. Спонукальність потреб являє собою не суспільне явище, а виключно відображення внутрішнього стану людини. Найбільш повно таке розуміння потреб і їх спонукальних дій проявилося у знаменитій піраміді потреб А. Маслоу [2]

Читайте також:

1. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. I. Постановка завдання статистичного дослідження
4. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
5. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
6. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
9. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
10. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
11. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження.
12. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму

Переглядів: 454