• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мета виробництва та межа виробничих можливостей

Обмеженість ресурсів, а відтак, і факторів виробництва, на тлі постійно зростаючих і необмежених у своєму зростанні потреб (закон зростання потреб) примушує суспільство шукати шляхи найбільш ощадливого використання ресурсів. Поряд з цим на кожний даний момент суспільство має тільки певну сукупність факторів виробництва, здатних забезпечити виробництво необхідних благ. Усе це ставить перед суспільним виробництвом проблему вибору, в якому співвідношенні один до одного необхідно виготовляти конкретні блага.

Означена проблема в економічній літературі відома як проблема виробничих можливостей.

На рисунку зображено найпростішу модель гіпотетичної економіки, яка використо­вує власні обмежені природні й людські ресурси на виробництво лише двох товарів: засобів виробництва і предметів споживання. Кількість наявних ресурсів і рівень розвитку виробничих сил вважаються незмінними.

Рис. Крива виробничих можливостей

На вертикальній осі позначено кількість одиниць засобів виробництва (Y), а на горизонтальній - предметів споживання (X).

Крива ABCDназивається межею виробничих можливостей. Будь-яка точка на цій кривій показує максимальну кількість одиниць засобів ви­робництва і предметів споживання, які виробляються при повному й ефективному використанні ре­сурсів у економіці.

Якщо всі ресурси вкласти у виробниц­тво засобів виробництва, то вироблятимуться тільки засо­би виробництва Y_A.

Якщо всі ресурси вкласти у виробниц­тво предметів споживання, то буде вироблена тільки певна їхня кількість X_D.

Коли економіка країни пе­ребуває в стані, якому від­повідає точка Fчи будь-яка інша точка нижче кривої ви­робничих можливостей, то в економіці або є недовикористані ресурси, або вони вико­ристовуються неефективно.

Рух від стану Fдо, наприк­лад, стану N дає змогу виробити більше предметів споживання (X_N>X_F),водночас збільшуючи випуск засобів виробництва (Y_N>Y_F). Точка Gлежить вище межі виробничих мож­ливостей країни, тому рівень виробництва, який відповідає цій точці, недо­сяжний при даному рівні розвитку виробничих потужностей. У стані Векономіка виробляє Y_Bодиниць засобів виробництва і Х_Bодиниць предметів споживання.

Точки Ві Сна кривій відповідають різним комбінаціям засобів виробництва та предметів споживання, які можуть бути вироблені при пов­ному й ефективному використанні ресурсів.

Пересуваючись уздовж кривої з точки Ву точку С, слід відмовитися від виробництва певної кількості одиниць засобів виробництва для того, щоб виробити додаткову кількість одиниць предметів споживання. Отже, ця модель ілюструє поняття альтер­нативної вартості.

Кількість одиниць товару, якою необхідно пожертвувати заради виробництва однієї додаткової одиниці іншого товару, називається вартістю втрачених можливостей, або альтернативною вартістю.

Так, при переході з точки Ву точку Сми відмовляємось від виробниц­тва (Y_B-Y_C) одиниць засобів виробництва для того, щоб створити додатково (Х_C-Х_B)одиниць предметів споживання. Нахил кривої, який визначається як відношення DY/DХ, де DY =Y_C -Y_B, а DХ= Х_C -Х_B,показує альтернативну вартістьпредметів споживання, виражену в одиницях засобів виробництва.

Як приймається рішення про доцільність зупинитися в точці С, тобто не продовжувати рух уздовж кривої? Одним з принципів прийняття рішення є граничний аналіз - технічний прийом, який використовується при прийнятті рішень стосовно максимізації чистого виграшу від певної дії. У даному разі таке рішення приймається, якщо віддача від виробництва додаткової одиниці предметів споживання є еквівалентною відносній вар­тості її виробництва, вираженій в одиницях випуску тих засобів виробниц­тва, від яких ми відмовляємося. Тобто, згідно з логікою граничного аналізу, кращий вибір має задоволь­няти вимоги рівності вартості альтернативи і зростання корисностів результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції (у даному випадку - предметів споживання).

Граничний аналіз дає змогу з точки зору теорії розглянути процес прийняття оптимального рішення (як індивідуального, так і в суспільстві в цілому).

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Автоматизація виробництва
4. Автоматизація виробничих процесів
5. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту
6. Аграрна сфера виробництва та її особливості
7. Альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів
8. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
9. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
10. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
11. Амортизація основних виробничих фондів
12. Аналіз беззбитковості для багатономенклатурного виробництва

Переглядів: 1074