• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прийоми звукового аналізу

1. Підкреслене вимовляння одного звуків у слові. В деяких випадках виділення звука може здій­снюватись силою голосу, в інших — протяжністю вимови, наприклад: с-с-син, с-и-и-ин, си-н-н-н. Цей прийом вико­ристовується під час виділення із слів голосних, особливо тоді, коли вони утворюють склад (оси, акула, одуд), фри­кативних та проривних приголосних, коли вони стоять за межами злиття (лі-с, ду-б).

До цього прийому прилягає також прийом домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова. Напри­клад, показуючи дітям предметний малюнок їжака, вчитель каже «їжа'...», а учні додають — к.

2. Впізнавання і виділення із слів вірша, скоромовки, потішки найчастіше вживаного звука. Для застосування цього прийому можна використовувати короткі вірші, різ­ного типу потішки, скоромовки, матеріал, пропонований для логопедичних вправ.

Виділення звука із слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією. «Сьогодні,— ка­же вчитель,— ми будемо вивчати такий звук, який утво­рюється губами. Губи міцно стискаються, і струмінь по­вітря розриває цю перешкоду. Який це звук, голосний чи приголосний? Впізнайте такий звук у слові «дуб». Як бачимо, цей прийом досить економний у часі. Цінність йо­го полягає в тому, що учні під керівництвом учителя зо­середжують увагу на істотних ознаках звука, які добре сприймаються різними аналізаторами — кінестетичним (мовленнєворуховим), слуховим і зоровим. Зрозуміло, що та­кий прийом корисно застосовувати при вивченні звуків,
артикуляція яких добре піддається спостереженням [о], [у], [б], [п], [м], [с]. До цього ж прийому доцільно вдаватися і при опрацюванні звуків, що є парними за дзвінкістю або глухістю до вивчених раніше. Наприклад: «Сьогодні, діти, ми вивчатимемо звук, який вимовляється подібно до звука [ш], але під час його вимови ми чуємо не тільки шум, а й голос. Приготуйтеся до вимови звука [ш], а тепер вимовте звук [ж]».

Цей прийом є ефективним під час опрацювання звуків [дж], [дз], [дз'], правильна вимова яких формується з опо­рою на парні їм глухі — [ч], [ц], [ц^’].

4. Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком. Ці звуки можуть стояти на початку слів (рак — мак), у середині (коза — коса), у кінці (сом — сон). Даний при­йом можна застосувати також при зіставленні злиттів типу «пг», «п'г»; «Який звук у цих злиттях (складах) однаковий: ра, ро, ру, ре; тя, тю, тє, ті, тьо?»

Під звуковим аналізом слід розуміти не тільки вміння учня виділити певний звук із слова, уміння почути, впізнати його в інших словах, а й самостійно дібрати слово з певним звуком. Тому до прийомів звукового аналізу можна віднести ще два.

5. Впізнавання певного звука у названих учителем сло­вах, визначення його позиції (на початку, в середині, в кінці). Важливою умовою застосування цього прийому є добір для впізнавання звука і таких слів, у яких він відсутній. Це загострює слухову увагу учнів, попереджує зви­чайне вгадування.

6. Показником осмисленого ставлення учня до фоне­тичної структури слів є самостійний добір їх із певним звуком. Однак слід мати на увазі, що виконання першо­класниками такої вправи пов'язане із значними трудно­щами, зумовленими, з одного боку, порівняно невеликим словниковим запасом дітей, а з другого — слабким умін­ням користуватись ним. Тому допомогою для багатьох дітей служитимуть предметні малюнки, виставлені на дошці, серед яких мають бути і контрольні, тобто такі, що не містять у своїх назвах даного звука.

Доречними під час самостійного добору учнями слів із заданим звуком будуть завдання лексичного характеру: «Подумайте, у назвах яких птахів вимовляється звук [с]?», (Соловей, синиця, сойка, сорока, плиска, стриж).

Як бачимо, згадані прийоми передбачають частковий звуковий аналіз слів, тобто виділення тільки окремих зву­ків із слова. Тому в процесі навчання грамоти застосуван­ня їх має в основному підготовчий характер. По-перше, це вправи у виділенні окремих звуків, що служать осно­вою для формування вміння ще в добукварний період виконувати повний звуковий аналіз. По-друге, вони станов­лять собою підготовчий етап на уроці ознайомлення з но­вою буквою, що вимагає додаткового зосередження ува­ги на відповідному звукові.

Читайте також:

1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
4. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
5. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
6. Аналізуюче схрещування
7. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
8. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу
9. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
10. ВИБІР МЕТОДУ (МЕТОДИКИ) АНАЛІЗУ
11. Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
12. Види економічного аналізу

Переглядів: 2460