• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прийоми звукового синтезу

1. Утворити склад (злиття) з таких двох звуків: [н], [а] — на; [з], [о] — зо; [ж], [е] — же; [т’],[у] — тю; [с^г], [о] — сьо та ін.

2. Утворити склад з таких трьох звуків і вимовити його злито: [т], [р], [а] — тра; [к], [р] [о] — кро; [к], [н],[и] — кни; [м], [р'], [І]— мрі.

3.Утворити склади (злиття) приголосного [л] з усіма вивченими голосними (ла, ло, лу, ле, ли); утворити склади (злиття) приголосного [т'] з усіма голосними (тя, тьо, тю, тє, ті).

4. До названого складу дібрати подібний, але з м'яким приголосним: на (ня), ло(льо),ту (тю), не (нє), кру (крю), сло (сльо) тощо; до названого складу дібрати подібний з твердим приголосним: лє (ле), зя (за), клю (клу), грі (гри) та ін.

б. Утворити за зразком сполучення звука [а] з різними наступними приголосними, твердими і м'якими (ар, ат, ан, ас, аль, ань, ать).

6. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого, але з іншими приголосними: ово (оро, осо, оно, одо, оньо, ольо), ере (ене, есе, еле, еме, еде).

Інтерес учнів до синтетичних вправ значно зростає, як­що в результаті їх утворюються слова. Такі вправи зі сло­вами активізують і збагачують лексичний запас учнів, сприяють зміцненню навичок звукового аналізу. Разом з тим вони готують дітей до усвідомленого засвоєння при­йомів злитого прочитування слів із збігом приголос­них.

Наводимо приклади синтетичних звукових вправ, спря­мованих на утворення і злите вимовляння слів.

1.До даних звуків додати звук [м]і назвати слово, яке утворилось: та-м, со-м, ло-м, грі-м, Кри-м, Кли-м,

2.До даного сполучення звуків додати на початку звук [с] і назвати утворене слово: к-лас, к-ран, к-ріт, к-луб_л к-рик, к-рюк.

3.Додати до слова такий звук, щоб утворилося нове сло­во: рука-в, коса-р, рано-к, коло-с.

4. Утворити слово із звуків, переставивши, якщо треба, їх місцями: [с, н, о] (сон); [л^’, с, і] (ліс); [а, м, к] (мак)} [р, с, и] (сир, рис).

5. До поданого складу додати інший, щоб вийшло сло­во: рі(чка), риб(ка), дру(зі), гру(ша), кві(ти).

У букварний період звукові вправи синтетичного ха­рактеру слід органічно поєднувати з буквеними. Частина таких вправ із словами, поданими в аналітико-синтетичній формі та в колонках, виконується безпосередньо за букварем, а частина розрахована на те, щоб учні викону­вали різноманітні дії з розрізною азбукою. Усі ці вправи спрямовані на формування й удосконалення навички чи­тання, в той же час вони е першими кроками в оволодінні письмом.

Сучасна методика навчання грамоти оперує такими звуковими синтетичними вправами, здійснюваними з опорою на букви:

1. Робота з різними складовими таблицями, яка сприяє безпосередньому

утворенню (синтезуванню) учнями складів з відомих їм букв. Форма, зміст і повнота цих таблиць можуть бути різними залежно від етапу застосування на уроці та поставленої мети, наприклад:

Використання складових таблиць здійснюється як в індивідуальній роботі, так і в колективній, зокрема на ета­пі закріплення звукового значення вивчених букв.

2. Побудова слів з розрізнених складів:

СИ НО ЛИ ЛИ МО

КО ВУ КИ НИ

(Коси, косили, носили, лимони, вулики).
го ли Га

(голуби) (Галинка)

би лу нка

3. Читання слів за подібністю. Учням пропонують сло­ва, які за звуковим і буквеним складом мають багато спіль­ного, їх можна розташовувати в колонках або подавати
в аналітико-синтетичній формі.

4. Нарощування букв (на позначення голосних і при­голосних звуків), складів на початку і в кінці слів: рак — грак; коса — косар — косарка.

5. Усічення слів (віднімання, як правило, кінцевих букв), що призводить до утворення слова ускладненої графічної структури, яке учні успішно прочитують з опо­рою на попередні слова: листи — лист, брати — брат.

6. Зіставлення слів за графічною будовою з наступним відтворенням їх звукових форм. Цей прийом широко за­стосовується для зіставлення способів позначення твер­дих і м'яких, дзвінких і глухих приголосних: ліс — лось, сад — сядь, коза — коса.

7. Цікавими для дітей синтетичними вправами є доступні для них ребуси та анаграми.

8. Формуванню у першокласників динамічних за ха­рактером синтетичних дій сприяють ігри в буквене та складове лото, ігри-змагання в складанні якнайбільшої
кількості слів. Наприклад, з виставлених на набірному полотні букв а, е, о, і; к, л, н, б — учні можуть скласти такі слова: клен, лан, лоб, кіно, білка, небо та ін.

У букварний період аналітичні та синтетичні вправи мають застосовуватись у тісному взаємозв'язку. Незважа­ючи на те, що на перший план на цьому етапі навчання грамоти виступають синтетичні дії, що пояснюється пер­шочерговим завданням цього періоду — навчити дітей читати, все ж на кожному уроці виникає потреба відводити час і на звуковий аналіз слів.

Виконання учнями значної кількості аналітичних і синтетичних вправ протягом періоду навчання грамоти є основою для вироблення у них правильних уявлень про звукову і графічну системи рідної мови у їх взаємозв'яз­ку, сприяє формуванню навички читання, закладає грунт для орфографічне правильного письма.

Лекція №2 (2 години)

Періоди та етапи навчання грамоти, завдання кожного з них. Добукварний період навчання грамоти.

План лекції.

1. Періоди навчання грамоти, завдання кожного з них.

2. Основні навчально-виховні завдання добукварного періоду.

3. Особливості роботи з шестирічними першокласниками.

4. Методика ознайомлення учнів з фонетичними уявленнями.

5. Зміст, побудова сторінки "Букваря" добукварного періоду.

6. Зміст, структура і методика проведення уроків мови в добукварний
період

Рекомендована література

1. Каніщенко А.П. Будова слова та матеріали для проведення підготовчої роботи в букварний період (ілюстровані методично-теоретичні матеріали). -К.Д989.-58с.

2. Кондратенко Л.О. Весела грамота. -К., 1994. - 144с.

3. Методика викладання української мови. Навч. посібник. За ред. докт. філол. наук, проф.

С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - 398с.

4. Програма середньої загальноосвітньої школи. 1-4(1-3) класи. - К.: Освіта, 1997.-254с.

5. Савченко О.Я. Урок у початкових класах. Навчально-методичний посібник. - К.: Освіта, 1993. - 224с.

Читайте також:

1. Аеробний механізм ресинтезу АТФ
2. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
3. Види та прийоми пам’яті. Розвиток професійної пам’яті
4. Види, форми, прийоми розумової діяльності
5. Види, форми, прийоми розумової діяльності
6. Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
7. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу
8. Гліколітичний механізм ресинтезу АТФ
9. Дайте визначення поняттям «елевація» і «балон». Які методи і прийоми використовуються для розвитку елевації і балона в процесі освоєння великих стрибків?
10. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
11. Допустимі рівні звукового тиску
12. ЕЛЕМЕНТИ ХУДОЖНОСТІ ТА ЛІТЕРАТУРНІ ПРИЙОМИ В МОВІ ОРАТОРА

Переглядів: 8255