• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Договірні відносини приватизації

З юридичної точки зору приватизація — це майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного майна. Закон регулює даний вид угод як особливі угоди (звідси спеціальні закони про приватизацію). Як окрема юридична категорія угод вони мають власну назву: «угоди приватизації» (ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна»). Оплатні і частково оплатні угоди згідно з законодавством про приватизацію є особливими договорами купівлі-продажу державного майна.

Тому зміст, порядок укладання та виконання цих договорів регулюються головним чином законодавчими актами про при­ватизацію, а також (додатково) — Цивільним кодексом.

Залежно від того, який саме об'єкт є предметом купівлі-продажу, законодавець визначає зміст відповідного договору.

Наприклад, відповідно до ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна» при приватизації майна державного підприєм­ства як цілісного майнового комплексу до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи пла­ном приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу щодо:

- здійснення програм технічного переозброєння виробниц­тва, впровадження прогресивних технологій;

- здійснення комплексу заходів щодо збереження техноло­гічної єдності виробництва та технологічних циклів;

- збереження та раціонального використання робочих місць;

- виконання вимог антимонопольного законодавства;

- збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану;

- завершення будівництва жилих будинків;

- утримання об'єктів соціально-побутового призначення;

- виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідли­вих умов праці та охорони навколишнього середовища;

- внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх роз­міру та строків;

- виконання встановлених мобілізаційних завдань.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включа­ються санкції за порушення його умов.

Включення до договору інших зобов'язань покупця допус­кається за згодою сторін.

Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищу­вати п'яти років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів та проектно-конструк­торських бюро, інших підприємств і установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів Ук­раїни, порядок контролю за їх діяльністю затверджується Ка­бінетом Міністрів України.

Зазначені зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протя­гом терміну дії цих зобов'язань.

Згідно з п. 6 ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна» договір купівлі-продажу укладається також при прода­жу акцій акціонерних товариств, створених у процесі привати­зації або корпоратизації, пакетом згідно з планом приватизації (планом розміщення акцій). Оскільки зміст договору купівлі-продажу пакету акцій в ст. 27 спеціально не визначається, слід керуватися вимогами п. 2 зазначеної статті, що викликає певні заперечення. Так, практика післяприватизаційної діяльності ряду відкритих акціонерних товариств свідчить про те, що акціоне­ри, які придбали незначні пакети акцій за конкурсом, не завж­ди мають можливість виконати взяті на себе зобов'язання за договорами, оскільки не можуть вплинути на рішення, що прий­маються загальними зборами товариства, наприклад, з питань технічного переозброєння виробництва, збереження номенкла­тури та обсягу виробництва продукції відповідно до бізнес-плану тощо. Виходячи з цього, було б доцільним визначити в законодавстві особливості змісту договорів купівлі-продажу па­кету акцій відкритих акціонерних товариств з урахуванням мож­ливості покупців виконати передбачені такими договорами зо­бов'язання.

Зміст договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, який укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, кон­курсу, визначено пунктами 2, 3 ст. 23 Закону «Про приватиза­цію майна невеликих державних підприємств (малу привати­зацію)». Такий договір включає:

- назву підприємства, його адресу;

- відомості про продавця та покупця;

- остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу;

- взаємні зобов'язання продавця і покупця;

- номери їх розрахункових рахунків;

- назви і адреси банківських установ;

- умови внесення платежів.

До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відпові­дальність та правові наслідки їх невиконання.

Варто зазначити, що питання відповідальності за порушен­ня законодавства про приватизацію та умов договорів купівлі-продажу вирішуються в законодавстві по-різному, в залеж­ності від того, йдеться про об'єкти малої чи «великої» прива­тизації.

Згідно з п. 4 ст. 29 Закону «Про приватизацію державного майна» покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, прид­баний шляхом викупу на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі і порядку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 1997 р. № 910 «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації»1, а саме: розмір неустойки становить 20% ціни, за яку куплено цей об'єкт. Неустойка сплачується протя­гом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт приватизації та зараховується до поза­бюджетного Державного фонду приватизації.

Якщо внесена сума за придбаний об'єкт приватизації мен­ша від суми неустойки, сплаті підлягає різниця між сумою неустойки та внесеною сумою, а якщо вона перевищує суму неустойки, різниця повертається покупцю протягом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за придбаний об'єкт приватизації.

Рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціо­ну в таких випадках підлягають анулюванню (абз. 2 п. 4 ст. 29 Закону «Про приватизацію державного майна»). Стосовно долі укладеного договору купівлі-продажу Закон у аналізованій статті не містить ніяких вказівок. У цьому випадку має застосовува­тися норма п. 5 ст. 27 зазначеного Закону щодо розірвання на вимогу однієї з сторін договору «в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-прода­жу, у визначені строки».

При повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

- у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1% вартості не внесе­них інвестицій за кожний день прострочення;

- у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій вне­сені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору по­купець сплачує штраф у розмірі 10% загального обсягу інвес­тицій;

Офіційний вісник України. — 1997. — № 35. — Ст. 16.

- у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збере­ження

протягом визначеного періоду профілю діяльності при­ватизованого об'єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 % вартості придбаного майна.

Зазначені штрафи перераховуються до Державного бюдже­ту України.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про привати­зацію, а також витрати щодо забезпечення збереження об'єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Порушення встановленого законодавством порядку при­ватизації або прав покупців є підставою для визнання не­дійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в по­рядку, передбаченому законодавством України. У зв'язку з цим уявляється невдалою норма п. 5 ст. 27 Закону «Про при­ватизацію державного майна» в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу в разі невиконання стороною зо­бов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у виз­начені строки.

У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобо­в'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у дер­жавну власність.

Відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його про­дажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішен­ням суду, арбітражного суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом, господарським судом його не­дійсним, регулюються Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнан­ня недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвер­дженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 3211і.

Законом «Про приватизацію невеликих державних підпри­ємств (малу приватизацію)» встановлено, що у разі невико­нання покупцем передбачених договором купівлі-продажу зо­бов'язань щодо строку внесення інвестицій у встановленому обсязі він сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1% вартості не внесених у строк інвестицій за кожний день прострочення.

_______________________________________________________

¹ Офіційний вісник України. — 2001. — № 3. — Ст. 77.

При недотриманні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за ви­нятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства) він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільне­ного працівника та у місячний термін поновлює кількість ско­рочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перера­ховуються на рахунок служби зайнятості за місцезнаходжен­ням приватизованого об'єкта.

Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-про­дажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань.

Особливістю договорів купівлі-продажу об'єктів привати­зації є те, що державний орган приватизації з одного боку є стороною такого договору (продавцем), а з іншого — здійснює контроль за виконанням його умов.

Щодо договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації ви­користовується примірна та типова договірна документація.

Так, наказом Фонду державного майна України від 17 квітня 2000 р. № 806 затверджений Примірний договір купівлі-про­дажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за не-комерційним конкурсом.

Стосовно об'єктів малої приватизації наказом Фонду дер­жавного майна України від 18 листопада 1996 р. № 1398 за­тверджені типові договори купівлі-продажу об'єктів малої при­ватизації:

- цілісного майнового комплексу за конкурсом;

- цілісного майнового комплексу на аукціоні;

- цілісного майнового комплексу при викупі;

- будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу за конкурсом;

- будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу на аукціоні;

- будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу;

- об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу за конкурсом;

- об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні;

- об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу шляхом викупу.

Використання типової договірної документації при укла­данні договорів купівлі-продажу державного майна дозволяє уніфікувати їх умови, забезпечити рівність праз та обов'язків продавців і покупців щодо різних за характером об'єктів при­ватизації, а тому, здавалося б, не повинне викликати особли­вих заперечень. Проте, аналіз повноважень Фонду державного майна України, закріплених, зокрема, в ст. 7 Закону «Про при­ватизацію державного майна», в Тимчасовому положенні про Фонд державного майна України та інших нормативних актах, свідчить про те, що затвердження типових договорів купівлі-продажу не віднесено законами України з питань приватизації (а саме в цих законах відповідно до п. З ст. 7 Закону «Про приватизацію державного майна» мають бути передбачені по­вноваження державних органів приватизації) до компетенції Фонду державного майна України (доцільно нагадати, що Тим­часове положення про Фонд державного майна України не є законом у вузькому розумінні).

Слід зазначити, що Фонд державного майна при затверд­женні Типових договорів купівлі-продажу об'єктів малої при­ватизації керувався дорученням Кабінету Міністрів України, тоді як згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України Фонд держав­ного майна України, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовій практиці досить значну кількість складають справи про визнання угод приватизації недійсними. Саме справи у цих спорах є найбільш конфліктними та складними, оскільки зачіпають не тільки інтереси продавця і покупця, але й еко­номічні інтереси держави, майнові інтереси великих груп гро­мадян, трудових колективів.

Тут варто зупинитися на найпоширеніших обставинах, з якими закон пов'язує визнання недійсними угод приватизації.

Відповідно до ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна» та п. 1 ст. 23 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню. Із змісту ст. 27 можна зробити висновок, що зазначена вимога стосується як договорів купівлі-продажу майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу, так і договорів купівлі-продажу пакету акцій, акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації.

Саме з моментом нотаріаль­ного посвідчення договорів законодавець пов'язує у цих ви­падках перехід права власності на приватизований об'єкт (п. 4 ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна», п. 1 ст. 22 Закону «Про приватизацію невеликих державних під­приємств (малу приватизацію)»). Оскільки обов'язковість но­таріальної форми договору передбачена чинним законодавством, у разі недодержання цієї вимоги закону такий договір є нікчем­ним (ч. 1 ст. 220 ЦК). Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими до­казами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчен­ня, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК).

Законодавство про приватизацію передбачає реєстрацію ок­ремих видів угод. Так, відповідно до п. 7 ст. 23 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу прива­тизацію)» договір купівлі-продажу підлягає реєстрації відпові­дною місцевою радою. Недотримання цієї вимоги законодав­ства не може слугувати підставою для визнання незареєстрованої угоди недійсною, якщо всі інші вимоги (в тому числі щодо нотаріального посвідчення) дотримані.

У контексті визнання недійсними договорів купівлі-прода­жу державного майна певний інтерес становить ст. 20 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», зміст якої породив дискусію щодо застосу­вання норм цієї статті в судовій практиці. У цій статті, яка називається «Припинення та визнання недійсними угод, укла­дених на аукціоні, конкурсі», наведений перелік порушень, які можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі:

- не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону, та терміну її опублікування;

- об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодав­ства;

- покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію;

- істотно порушувались інші правила оголошення та прове­дення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Про які ж угоди, укладені на аукціоні, конкурсі, йдеться в цій статті? Одна з висловлених з цього приводу думок зво­диться до того, що передбачені ст. 20 Закону «Про приватиза­цію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» угоди — це ті, які пов'язані з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, але аж ніяк не договори купівлі-продажу об'єктів приватизації.

З такою думкою варто погодитися виходячи з того, що за юридичною природою організація та проведення аукціону, конкурсу являє собою сукупність дій (юридичних фактів), які породжують певні правовідносини (права і обов'язки). Такі дії учасників конкурсу, аукціону, органів приватизації, спря­мовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків, слід вважати угодами, про які йде мова в ст. 20 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». До них, зокрема, можна віднести, інфор­маційне повідомлення органу приватизації про проведення аук­ціону, конкурсу, звернене до невизначеного кола осіб, які відпо­відно до законодавства є потенційними покупцями об'єкта приватизації і за певних умов набувають права стати учасни­ками аукціону, конкурсу.

Як угоду слід розглядати внесення учасником аукціону, кон­курсу застави в розмірі 10% початкової ціни продажу об'єкта.

Пунктом 6 ст. 17 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено ве­дення протоколу під час аукціону, який підписується ліцита-тором та покупцем (його представником). Підписання прото­колу аукціону, до якого заноситься результат торгів (ціна про­дажу, відомості про покупця, який одержав право на придбан­ня об'єкта) також слід вважати угодою.

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації не може відно­ситись до угод, укладених на аукціоні, конкурсі, у розумінні ст. 20 Закону «Про приватизацію невеликих державних під­приємств (малу приватизацію)», оскільки відповідно до ст. 23 зазначеного Закону цей договір укладається у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу. Таким чином, проведення аукціону, кон­курсу і укладання договору купівлі-продажу об'єкта привати­зації за часом не співпадають.

Читайте також:

1. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
2. Аграрні відносини
3. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
4. Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі
5. Адміністративне право і регульовані їм відносини
6. Адміністративне право і регульовані їм відносини
7. Адміністративні правовідносини
8. Адміністративно-правові відносини
9. Адміністративно-правові відносини
10. Адміністративно-правові відносини та адміністративно-правові норми
11. Адміністративно-правові відносини та юридичні факти
12. Адміністративно-правові та суспільні відносини

Переглядів: 478