• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вищі органи державної влади

Система центральних органів державної влади Італії будується на основі принципу поділу влади:

- законодавча влада довірена двопалатному парламенту,

- виконавча (як і в усіх парламентарних країнах) має двоїсту структуру, - вона включає Президента республіки та уряд — Раду міністрів.

Складовою частиною системи органів є Конституційний суд, що забезпечує функціонування державної системи відповідно до норм основного закону.

Парламент Італії складається з Палати депутатів і Сенату, що мають практично рівний статус. Статті 61—82 Конституції регулюють їхні повноваження і відносини, називаючи обидві "парламентами".

Рівність палат юридично порушується тільки тоді, коли вони приймають рішення спільно (вибори Президента Республіки, призначення членів Конституційного суду. Вищої ради магістратури тощо), оскільки Сенат удвічі менша за чисельністю палата.

Італійські депутати й сенатори мають імунітет і індемнітет. Палати діють на основі власних регламентів, прийнятих абсолютною більшістю їхніх членів. Парламент працює в сесійному порядку, збираючись на двох сесіях щорічно.

Палати можуть бути скликані і на надзвичайні сесії за вимогою їхніх голів, Президента Республіки чи третини їхніх членів. Якщо одна з палат збирається на надзвичайну сесію, то друга збирається по праву.

Керівні органи палат — бюро. Кожний з цих органів включає голови палати, чотирьох віце-голів, трьох квесторів і 8 секретарів, причому в цих органах повинні бути представлені всі партійні фракції. Бюро обирається на п'ять років, тобто на термін легіслатури палат.

У палатах утворюються постійні комісії:

- у Сенаті — 12 чи 13 (на два роки),

- у Палаті депутатів — 14 (на термін легіслатури).

У комісіях представлені члени кожної партійної фракції палати. Засідання палат носять публічний характер. На прохання Уряду, голови партійної чи фракції групи парламентаріїв палата може прийняти рішення про проведення закритого засідання.

Законодавча ініціатива належить парламентаріям, уряду, обласним радам. Національній раді економіки та праці, а також групам виборців не менш як 50 тис. осіб.

Особливість законодавчого процесу в парламенті — представлення палатам права передавати свої законодавчі повноваження комісіям (ст. 72).

Уряд несе колективну відповідальність перед будь-якою палатою парламенту. При конституюванні уряд повинний одержати довіру обох палат.

Італійському парламенту відомі такі форми контролю за діяльністю уряду, як усні та письмові питання, інтерпеляції, комісії з розслідування.

У міжнародній сфері італійський парламент ратифікує договори з іншими державами, повідомляє про війну.

У судовій сфері парламент має такі повноваження:

- призначає третину членів Конституційного суду,

- призначає третину Вищої ради магістратури,

- вирішує питання про оголошення амністії.

- на спільному засіданні палат вирішує питання про передачу до суду

Президента республіки, голови Ради міністрів і міністрів.

Президент республіки обирається на спільному засіданні палат парламенту, до членів якого приєднуються представники областей — по три від області; Балле д'Аосита посилає одного представника. Вибори здійснюються таємним голосуванням: у перших трьох турах потрібно одержати 2/3 поданих голосів. Починаючи з четвертого туру досить одержання абсолютної більшості.

Президент республіки, який не може бути молодше 50 років, обирається на сім років. Посада глави держави несумісна з виконанням якої-небудь іншої посади.

Президент є главою держави і представляє національну єдність. Він промульгує закони, прийняті парламентом, а також постанови і декрети, що мають силу закону, призначає цивільних і військових посадових осіб, акредитує дипломатичних представників в іноземних державах (і таких представників акредитують при ньому), ратифікує міжнародні договори. Президент Республіки головує в Раді міністрів, у Вищій раді магістратури; має право помилування, дарує знаки відмінності.

У відношенні парламенту в Президента республіки є два основних повноваження — право вимагати повторного розгляду законопроектів і право розпуску однієї чи обох палат.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. III. Организация проведения государственной экспертизы
3. III. РЕСУРСНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОРГАНИЗАЦИЙ ТОРГОВЛИ
4. L Организационная часть.
5. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
6. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
7. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
8. Американский и японский подходы к организации менеджмента.
9. Антиконкурентні дії органів влади, управління і контролю
10. Антицерковна політика влади в Україні
11. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
12. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Переглядів: 488