• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виборче право і система. Референдум

Активне виборче право на виборах у Палату депутатів, обласні, провінційні та комунальні ради надається італійським громадянам, що досягли 18-літнього віку, не позбавлені цього права за карні чи злочинні провини морального характеру, установлені законом. Мінімальний вік активного виборчого права по виборах у Сенат — 25 років.

Списки виборців складаються в кожному округу і переглядаються щорічно в проміжок між груднем і березнем. Закон не передбачає голосування за дорученням чи поштою.

Нижня палата італійського парламенту — Палата депутатів — включає 630 членів, що обираються на п'ять років.

Віковий ценз пасивного виборчого права для обрання в депутати 25 років, а в сенатори —-40. Сенат з 1963 року включає вдвічі менше число членів, ніж Палата депутатів, — 315, що обираються на п'ять років.

Якщо Палата депутатів включає тільки одну категорію членів, то Сенат може у своєму складі, крім того обирать ще дві групи членів: 5 членів, призначуваних Президентом Республіки за видатні заслуги перед Батьківщиною в соціальній, науковій, художній і літературній областях, і до складу палати по праву входять усі екс-президенти Республіки. Ці дві категорії осіб є членами Сенату довічно.

Володіння мандатом в одній палаті несумісне із заняттям місця в іншій. Якщо особа була відразу обрана в обох палатах, то вона має вибрати одну з них.

При формуванні Палати депутатів країна поділяється на 27 виборчих округів; Сенат обирається на базі областей, число округів при формуванні у такий спосіб верхньої палати складає 20. Виборчі округи мають границі областей.

Крім виборів, італійські виборці беруть участь у референдумах. Конституція закріплює право народної ініціативи (ст. 71), що не закінчується народним голосуванням, а розглядається парламентом.

Референдум передбачений Основним законом країни (статті 132 і 133) на випадок зміни територіальних границь усередині держави. Таке саме голосування проводиться при відділенні провінцій і комун від однієї області і приєднанні до іншої в межах області. З допомогою референдуму вирішується доля нових комун, можуть змінюватися їхні межі й назви.

Найбільш обмеженим, передбаченим ст. 75 Конституції, є інститут народного вето у відношенні чинного закону. Сама Конституція називає таке голосування референдумом.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. III. ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. VI. УГОЛОВНОЕ ПРАВО И УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС
6. XII. Право на першочергове зарахування
7. XIX. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
8. А) Філософія православ'я
9. А. Правобережну Україну.
10. А/. Право власності.
11. Автозаправочні станції
12. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим

Переглядів: 421