Вищі органи державної влади

Національний конгрес. Статус бразильського парламенту — Національного конгресу — визначено в главі 1 "Про законодавчу владу" розділу IV Конституції країни.

Національний конгрес складається з двох палат: Палати депутатів (513 осіб), яка є органом загальнонаціонального представництва, і Федеральний сенат (81 сенатор) — палата представництва суб'єктів федерації.

Нижня палата Національного конгресу — Палата депутатів обирається терміном на чотири роки за пропорційною виборчою системою, у виборах бере участь населення федеральної території і федерального округу на рівних підставах. У результаті використання пропорційної системи виборів у палаті депутатів представлені кілька партій, більшість з яких має невелике представництво.

Сенат складається з представників штатів і федерального округу, сенаторів і їх заступників (по три сенатори і по два заступники кожного сенатора). Території в сенаті не повинні бути представлені.

Правове положення депутатів, сенаторів та їхніх заступників відповідає принципам парламентаризму (вільний мандат, імунітет, індемнітет). Кожна палата створює свої керівні та внутрішні органи, приймає свій регламент; крім того, існує ще спеціальний регламент засідання обох палат.

Чинна бразильська Конституція спеціально встановлює повноваження Національного конгрессу, які розподіляються на дві групи повноважень.

Перша група — це такі повноваження, які Національний конгрес вирішує із санкції Президента (система податків, збір і розподіл прибутків, державні фінанси, кордони, власність Союзу, чисельність Збройних сил, національні плани, тощо). Реалізуються ці повноваження в основному через закон.

Друга група — це виключно повноваження Національного конгрессу (рішення про міжнародні договори, дозвіл Президенту на певні дії, пов'язані з питаннями зовнішньої політики та оборони, схвалення декрету про стан захисту або федерального втручання, заборона нормативних актів виконавчої влади, які виходять за рамки регламентної влади або делегованого законодавства, і т. ін.). Значна частина цих повноважень реалізується через індивідуальні акти.

Крім повноважень Національного конгресу в цілому Конституція визначає також виключні повноваження кожної з його палат.

Виконавча влада. Виконавча влада належить Президентові республіки, котрому допомагають міністри, (ст. 76 Конституції). Ради міністрів як особливого органу в Бразилії не існує. Як і в США, міністри створюють Кабінет, який працює під головуванням Президента і є його дорадчим органом.

Президент обирається терміном на чотири роки прямим голосуванням громадян, за мажоритарною системою абсолютною більшістю тільки на один термін і в подальшому він не може бути обраний на цей пост протягом усього життя. Разом з Президентом обирається Віце-президент, кандидатуру якого висуває та сама партія. Обрання Віце-президента на другий термін також не передбачено. Якщо Президент не може виконувати свої обов'язки, його послідовно заміщують Віце-президент, головуючий Палати депутатів, Сенату, Федерального верховного суду.

Виходячи з особистих повноважень Президента, які, до речі, ширші, ніж у Президента США, він самостійно призначає міністрів, керує всією федеральною адміністрацією, підписує і опубліковує закони, має право вето, видає декрети і регламенти у сфері виконавчої діяльності, видає акти, які мають силу закону, керує відносинами з іноземними державами, підписує міжнародні договори (однак ратифікує їх Парламент).

Президент — верховний головнокомандуючий: він призначає офіцерів. Разом із Сенатом він призначає членів Федерального верховного суду, Генерального прокурора, генерального аторнея (свого роду "державного" адвоката), голову Центрального банку і деяких інших високих посадових осіб, частину членів Ради республіки.

Поряд з Віце-президентом і міністрами Президенту допомагають у роботі два важливих дорадчих органи: Рада республіки та Рада національної оборони.

Рада республіки — це вищий консультативний орган Президента республіки. До його складу входять Віце-президент республіки, голова Палати депутатів, голова Федерального сенату, лідери більшості та меншості в Палаті депутатів і в Сенаті, міністр юстиції, а також шість відомих громадян, два з яких призначаються Президентом республіки, два — обираються Федеральним сенатом і два — Палатою депутатів. Усі вони призначаються і обираються терміном на три роки без права перепризначення або переобрання.

Рада національної оборони являє собою консультативний орган Президента республіки з питань, пов'язаних з національним суверенітетом і захистом демократичної держави. До складу Ради входить Віце-президент республіки, голова Палати депутатів, голова Сенату, міністр юстиції, міністр оборони, командуючі Військово-морськими, Сухопутними та Військово-повітряними силами, голова військового кабінету Президента республіки, міністр зовнішніх зносин, міністр планування. Рада обговорює питання національної безпеки, оборони і висловлює своє бачення проблеми при введенні надзвичайних заходів оборони країни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основи правового статусу особи	\|	Конституційний нагляд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.079 сек.