Основи правового статусу особи

Конституція 1988 року надала правам і свободам виключне місце. Їм присвячений спеціальний другий розділ, який має назву "Основні права і гарантії". Цей розділ включає кілька глав: 1 — "Про індивідуальні і колективні права і обов'язки"; 2 — "Про соціальні права"; 3 — " Про громадянство"; 4 — "Про політичні права"; 5 — "Про політичні партії".

Конституція закріплює принцип рівноправності індивідів. У ній говориться про традиційні аспекти рівноправності перед законом, незалежно від статі, раси та національності, а також незалежно від професії, освіти та інших характеристик особи.

Особливо широко представлені в Конституції норми соціально-економічних прав, котрі також поширються не тільки на громадян Бразилії. До них відносять право на працю, відпочинок, освіту, охорону здоров'я, соціальне забезпечення, соціальний захист. Особливу групу соціальних прав складають права трудящих. Сюди відносяться право на страйки (робітники самі приймають рішення про час страйку і про свої вимоги), право на створення профспілок, право трудящих на 13-ту заробітну плату до Різдва, на участь в управлінні підприємствами і участь в розподілі прибутків, право на соціальне забезпечення. Окремо йдеться про права пенсіонерів: пенсія не повинна бути нижча за прожитковий мінімум, вона повинна підвищуватися з урахуванням інфляції, пенсіонер також повинен отримувати 13-ту пенсію наприкінці року.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика конституції Бразилії	\|	Вищі органи державної влади

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.