Під енергією зв'язку розуміють ту енергію, яка необхідна для розриву зв'язку, тобто для руйнування молекули до окремих атомів.
Енергію зв'язку прийнято вимірювати у кілоджоулях на 1 моль (кДж/моль) речовини. Так, для молекули Н2: енергія зв'язку – 435 кДж/моль; довжина зв'язку – 0,074 нм.
Якщо ми говоримо про утворення молекули Н2 з двох атомів Гідрогену, то енергія виділяється, якщо зв'язок розривається, то енергія поглинається.
Якщо треба обчислити енергію зв'язку однієї молекули, то треба дане значення поділити на число Авогадро 6,02 · 1023.
Якщо треба визначити енергію зв'язку в багатоатомній молекулі, наприклад у молекулі метану, то спочатку визначають енергію вибуху всіх чотирьох С—Н зв'язків:
СН4→ С + 4Н - 1647 кДж/моль .
Потім обчислюють середнє значення кожного окремого зв'язку: 1647 : 4 = =412кДж/моль.
Слід зазначити, що дійсне значення енергії кожного окремого зв'язку відрізняється від середнього її значення.
Відомо чотири основних типи зв'язку: іонний, ковалентний, металічний, водневий (див. табл. 3.1.2).
Молекули можуть утворюватися за рахунок іонного або ковалентного зв'язку. Можливі типи зв'язку атомів у простій молекулі (рис. 3.1.1):