Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методика проведення аудиту операцій з ТМЦ

Тема : Організація і методика проведення аудиту товарно-матеріальних цінностей

1.Методика проведення аудиту операцій з ТМЦ

2. Методика аудиту надходження і реалізації товарів

3. Організація та методика проведення переоцінки ТМЦ

4. Організація та методика аудиту МШП.

Методика аудиторської перевірки ТМЦ повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає:

1) перелік основних нормативних документів з обліку ТМЦ;

2) первинні документи з обліку надходження та руху ТМЦ;

3) регістри аналітичного і синтетичного обліку та фінансову звітність;

4) класифікатор можливих порушень з обліку ТМЦ та МШП;

5) методи збору аудиторських доказів, що використовуються при
аудиті ТМЦ та опис їх контрольних процедур.

На першому етапіаудиту ТМЦ аудитору слід розробити план аудиторської перевірки та визначити важливі ділянки.

На другому етапіаудитор повинен ознайомитися з організацією та формою обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами.

На третьому етапінеобхідно з'ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявлені під час попередньої аудиторської перевірки.

На четвертому етапіслід звернути увагу на законність, правильність обліку ТМЦ і МШП, їх збереження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного і синтетичного обліку.

На останньому етапіаудитор повинен перевірити забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпуску матеріальних цінностей.

Після ознайомлення з обліковою політикою підприємства, аудитор повинен перевірити проведені процедури з матеріальними цінностями. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації. Суть такої перевірки в тому, наскільки правильно проводилась інвентаризація та як відображені в обліку її результати. Спочатку перевіряється дотримання Інструкції № 69 (Інструкція щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових засобів, документів і розрахунків № 69 від 11.08.1995р.).

У процесі перевірки слід з'ясувати такі питання:

1) на базі яких документів проводилася інвентаризація;

2) склад інвентаризаційної комісії;

3) правильність оформлення та складання Інвентаризаційного опису;

4) наявність окремо складених описів на матеріальні цінності, що
надійшли в момент інвентаризації та на цінності, що знаходяться в дорозі;

5) виявлення вилучених з опису певних матеріалів, що не належать підприємству;

6) тотожність даних по інвентаризаційній та порівняльній відомостях;

7) правильність і повнота проведення інвентаризації.

Слід зауважити, що інвентаризацію аудитор повинен проводити лише за умовами договору чи при необхідності, що виникла у процесі здійснення аудиту.

Аудит порівняльної відомості слід починати з перевірки:

1) повноти і правильності виведених залишків у кількісному виразі;

2) правильності проведення взаємозаліків нестач і лишків;

3) правомірності виявлених відхилень за кількістю;

4) правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки
обліку.

Якщо під час інвентаризації виявлено перевищення максимально можливого залишку, то це свідчить про надходження не оприбуткованих цінностей (макс. залишок розраховується як залишок на початок плюс надійшло мінус вибуло).

Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозаліків нестач і лишків. При цьому слід мати на увазі, що такий залік може допускатися лише внаслідок пересортування матеріальних цінностей однакового найменування, якщо вони виникли у однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, що перевіряється, та за один і той же інвентаризаційний цикл.

Розмір збитків від нестач, крадіжок та псування матеріальних цінностей (крім валютних цінностей та дорогоцінних металів) визначений Порядком 116, затв. Постановою КМУ від 22.01.1996р. з доповненнями. Розмір збитків визначається за формулою, наведеною в Порядку 116.

Кінцеві результати інвентаризації розглядаються на центральній інвентаризаційній комісії, де налаються пропозиції про залік нестач і лишків, списання нестач в межах норм природного убутку та втрат від псування.

Результати по встановлених нестачах, лишках, втратах повинні знайти відображення у протоколі Інвентаризаційної комісії та затверджені керівником підприємства у п'ятиденний термін.

Затверджені результати інвентаризації відображаються в обліку у тому місяці, в якому проведена інвентаризація.

Несвоєчасне відображення в обліку нестач чи інших втрат матеріальних цінностей означає можливе покриття їх штучно створеними лишками або вилучення лишків в наступному інвентаризаційному періоді.

Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації майна підприємства, а також неприйняття своєчасно заходів по відшкодуванню збитків, накладається штраф від 8 до 15 НМДГ.

Правильна організація інвентаризаційної роботи, своєчасне і якісне відображення її результатів має велике значення для покращання загальних результатів фінансово - господарської діяльності підприємств.

Наступним етапом перевірки матеріальних цінностей є повнота їх оприбуткування та оцінки.

Джерелами перевірки є первинні та зведені документи, регістри синтетичного і аналітичного обліку щодо наявності і руху матеріальних цінностей, розрахунків із постачальниками тощо.

В процесі аудиту повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей аудитор з'ясовує, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей даним журналів № 3 і 5.

Особливо ретельно перевіряється дотримання порядку прямої передачі цінностей у виробництво, що призводить до зловживань.

Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників, необхідно оформляти прибутковими ордерами, що виписуються на підставі супроводжуючих документів на фактично прийняту кількість цінностей.

Предметом аудиторської перевірки є також своєчасність і правильність складання комерційних актів та актів прийому ТМЦ та МШП. Поряд з тим, доцільно перевірити погодженість записів між синтетичним і аналітичним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на яких обліковують матеріальні цінності. Виявлені розходження є результатом неповного оприбуткування цінностей. Особливу увагу приділяють перевірці операцій за рахунком 63. Протягом місяця, як правило, дебетових залишків на цьому рахунку не повинно бути, за винятком вартості оплачених матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не були вивезені зі складів постачальників.

Оприбуткування матеріальних цінностей перевіряється за кожним документом. За документами, прикладеними до виписок банку, аудитор повинен установити дату оплати і назву цінностей. За матеріальними звітами необхідно перевірити повноту оприбуткування цінностей. Якщо вони не оприбутковані, з'ясовують нормативний термін перебування їх у дорозі та яку роботу проведено на підприємстві щодо їх розшуку.

Основними документами для оприбуткування матеріальних цінностей є супровідні документи постачальників, прикладені до звітів матеріально-відповідальних осіб: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації, пакувальні ярлики, посвідчення якості, приймальні квитанції тощо. Під час перевірки повноти оприбуткування цінностей внутрішні документи (приймальні акти, прибуткові накладні тощо) звіряються із супровідними документами постачальників.

Аудитору слід перевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якості матеріальних цінностей, що надійшли, і своєчасність виставлення претензій до постачальників або транспортної організації. Такі розбіжності зумовлені привласненням матеріальних цінностей і оформленням фіктивних актів з метою приховування нестач або пересортиць

У процесі дослідження складських операцій велике значення має Інфляція, аналіз стану продукції, що знаходиться на складі та її оцінка.

Однією із основних складових аудиту є перевірка правильності оцінки матеріальних цінностей згідно П(С)БО 9.

З метою виявлення методів оцінки на складі, доцільно перевірити документи з цих операцій. Якщо оцінка продукції на складі здійснювалася на основі фактичної собівартості, то слід визначити як проводилися розрахунки.

Аудитор повинен ретельно проаналізувати правильність оцінки матеріальних цінностей і з'ясувати, чи включені до собівартості їх придбання транспортно-заготівельні витрати, комісійні винагороди, що сплачені постачальникам тощо.

При перевірці потрібно встановити наявність фактів включення у вартість ТМЦ витрат на утримання складів, відділів постачання і збуту, та на відрядження працівників для оформлення договорів на їх поставку. Придбані або вироблені товари, матеріали зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Правильна оцінка ТМЦ залежить від організації і постановки аналітичного і синтетичного обліку. Тому слід з'ясувати, чи ведеться облік на рахунках 20 і 28 у розрізі субрахунків і за кожним найменуванням і номенклатурним номером.

Під час дослідження слід застосувати логічну, нормативно-правову та зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбуткування, аудитор приступає до аналізу списання матеріальних цінностей.

В першу чергу, слід встановити відповідність даних складського обліку даним синтетичного обліку за рахунками 20 та 28, для чого загальний підсумок залишків сальдової відомості на кінець місяця необхідно звірити із залишками на кінець місяця, показаними у відомості обліку матеріальних цінностей. Таке зіставлення здійснюють за кожним складом, зокрема, на перше число відповідного періоду. Загальні обороти вибуття матеріалів чи товарів за місяць за всіма складами і залишки матеріалів на кінець місяця, показані у відомості, аудитор звіряє з кредитовим оборотом і залишками на рахунку 20 і 28 в Головній книзі. Якщо всі розбіжності є наслідком занедбаності обліку матеріальних цінностей, то аудит призупиняється до відновлення бухгалтерського обліку з даного об'єкту.

Для перевірки здійснених операцій щодо списання і відпуску матеріалів у виробництво, аудитор використовує нагромаджу вальні відомості щодо витрачання матеріалів зі складів, що виписуються на підставі видаткових документів (лімітно-забірні карти, вимоги на заміну матеріалів, забірні листи тощо).

Аудиторська процедура перевірки видаткових документів не може обмежуватися тільки зіставленням відпущених цінностей з установленими лімітами і зустрічною перевіркою документів, що знаходяться на складах і в цехах. Одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей, за допомогою чого можна виявити розмір завищених списань матеріалів у виробництво за рахунок обрахування, обважування, заниження ґатунку при відпуску матеріалів у цехи, що сприяє утворенню не облікованих залишків матеріалів на складах із наступним їх вилученням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аудит витрат операційної та іншої діяльності	\|	Методика аудиту надходження і реалізації товарів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.