• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика проведення аудиту операцій з ТМЦ

Тема : Організація і методика проведення аудиту товарно-матеріальних цінностей

1.Методика проведення аудиту операцій з ТМЦ

2. Методика аудиту надходження і реалізації товарів

3. Організація та методика проведення переоцінки ТМЦ

4. Організація та методика аудиту МШП.

Методика аудиторської перевірки ТМЦ повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає:

1) перелік основних нормативних документів з обліку ТМЦ;

2) первинні документи з обліку надходження та руху ТМЦ;

3) регістри аналітичного і синтетичного обліку та фінансову звітність;

4) класифікатор можливих порушень з обліку ТМЦ та МШП;

5) методи збору аудиторських доказів, що використовуються при
аудиті ТМЦ та опис їх контрольних процедур.

На першому етапіаудиту ТМЦ аудитору слід розробити план ау­диторської перевірки та визначити важливі ділянки.

На другому етапіаудитор повинен ознайомитися з організацією та формою обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами.

На третьому етапінеобхідно з'ясувати повноту виправлення по­милок в обліку, що виявлені під час попередньої аудиторської перевірки.

На четвертому етапіслід звернути увагу на законність, правиль­ність обліку ТМЦ і МШП, їх збереження, списання та встановлення то­тожності даних аналітичного і синтетичного обліку.

На останньому етапіаудитор повинен перевірити забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберіган­ня та відпуску матеріальних цінностей.

Після ознайомлення з обліковою політикою підприємства, аудитор повинен перевірити проведені процедури з матеріальними цінностями. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентари­зації. Суть такої перевірки в тому, наскільки правильно проводилась ін­вентаризація та як відображені в обліку її результати. Спочатку переві­ряється дотримання Інструкції № 69 (Інструкція щодо інвентаризації ос­новних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових засобів, доку­ментів і розрахунків № 69 від 11.08.1995р.).

У процесі перевірки слід з'ясувати такі питання:

1) на базі яких документів проводилася інвентаризація;

2) склад інвентаризаційної комісії;

3) правильність оформлення та складання Інвентаризаційного опису;

4) наявність окремо складених описів на матеріальні цінності, що
надійшли в момент інвентаризації та на цінності, що знаходяться в дорозі;

5) виявлення вилучених з опису певних матеріалів, що не належать підприємству;

6) тотожність даних по інвентаризаційній та порівняльній відомостях;

7) правильність і повнота проведення інвентаризації.

Слід зауважити, що інвентаризацію аудитор повинен проводити лише за умовами договору чи при необхідності, що виникла у процесі здійснення аудиту.

Аудит порівняльної відомості слід починати з перевірки:

1) повноти і правильності виведених залишків у кількісному виразі;

2) правильності проведення взаємозаліків нестач і лишків;

3) правомірності виявлених відхилень за кількістю;

4) правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки
обліку.

Якщо під час інвентаризації виявлено перевищення максимально можливого залишку, то це свідчить про надходження не оприбуткованих цінностей (макс. залишок розраховується як залишок на початок плюс надійшло мінус вибуло).

Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозаліків нестач і лишків. При цьому слід мати на увазі, що такий залік може допускатися лише внаслідок пересортування матеріальних цінностей однакового на­йменування, якщо вони виникли у однієї і тієї ж матеріально відповіда­льної особи, що перевіряється, та за один і той же інвентаризаційний цикл.

Розмір збитків від нестач, крадіжок та псування матеріальних цін­ностей (крім валютних цінностей та дорогоцінних металів) визначений Порядком 116, затв. Постановою КМУ від 22.01.1996р. з доповненнями. Розмір збитків визначається за формулою, наведеною в Порядку 116.

Кінцеві результати інвентаризації розглядаються на центральній інвентаризаційній комісії, де налаються пропозиції про залік нестач і лишків, списання нестач в межах норм природного убутку та втрат від псування.

Результати по встановлених нестачах, лишках, втратах повинні знайти відображення у протоколі Інвентаризаційної комісії та затвер­джені керівником підприємства у п'ятиденний термін.

Затверджені результати інвентаризації відображаються в обліку у тому місяці, в якому проведена інвентаризація.

Несвоєчасне відображення в обліку нестач чи інших втрат матері­альних цінностей означає можливе покриття їх штучно створеними ли­шками або вилучення лишків в наступному інвентаризаційному періоді.

Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації майна підприємст­ва, а також неприйняття своєчасно заходів по відшкодуванню збитків, накладається штраф від 8 до 15 НМДГ.

Правильна організація інвентаризаційної роботи, своєчасне і якіс­не відображення її результатів має велике значення для покращання за­гальних результатів фінансово - господарської діяльності підприємств.

Наступним етапом перевірки матеріальних цінностей є повнота їх оприбуткування та оцінки.

Джерелами перевірки є первинні та зведені документи, регістри синтетичного і аналітичного обліку щодо наявності і руху матеріальних цінностей, розрахунків із постачальниками тощо.

В процесі аудиту повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей аудитор з'ясовує, чи відповідають під­сумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей даним журналів № 3 і 5.

Особливо ретельно перевіряється дотримання порядку прямої пе­редачі цінностей у виробництво, що призводить до зловживань.

Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників, необ­хідно оформляти прибутковими ордерами, що виписуються на підставі супроводжуючих документів на фактично прийняту кількість цінностей.

Предметом аудиторської перевірки є також своєчасність і правильність складання комерційних актів та актів прийому ТМЦ та МШП. Поряд з тим, доцільно перевірити погодженість записів між синтетич­ним і аналітичним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на яких обліковують матеріальні цінності. Виявлені розходження є ре­зультатом неповного оприбуткування цінностей. Особливу увагу приді­ляють перевірці операцій за рахунком 63. Протягом місяця, як правило, дебетових залишків на цьому рахунку не повинно бути, за винятком вар­тості оплачених матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не були вивезені зі складів постачальників.

Оприбуткування матеріальних цінностей перевіряється за кожним документом. За документами, прикладеними до виписок банку, аудитор повинен установити дату оплати і назву цінностей. За матеріальними звітами необхідно перевірити повноту оприбуткування цінностей. Якщо вони не оприбутковані, з'ясовують нормативний термін перебування їх у дорозі та яку роботу проведено на підприємстві щодо їх розшуку.

Основними документами для оприбуткування матеріальних цінно­стей є супровідні документи постачальників, прикладені до звітів мате­ріально-відповідальних осіб: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації, пакувальні ярлики, посвідчення якості, прийма­льні квитанції тощо. Під час перевірки повноти оприбуткування ціннос­тей внутрішні документи (приймальні акти, прибуткові накладні тощо) звіряються із супровідними документами постачальників.

Аудитору слід перевірити правильність складання актів розбіжно­сті кількості та якості матеріальних цінностей, що надійшли, і своєчасність виставлення претензій до постачальників або транспортної органі­зації. Такі розбіжності зумовлені привласненням матеріальних цінностей і оформленням фіктивних актів з метою приховування нестач або пере­сортиць

У процесі дослідження складських операцій велике значення має Інфляція, аналіз стану продукції, що знаходиться на складі та її оцінка.

Однією із основних складових аудиту є перевірка правильності оцінки матеріальних цінностей згідно П(С)БО 9.

З метою виявлення методів оцінки на складі, доцільно перевірити документи з цих операцій. Якщо оцінка продукції на складі здійснюва­лася на основі фактичної собівартості, то слід визначити як проводилися розрахунки.

Аудитор повинен ретельно проаналізувати правильність оцінки матеріальних цінностей і з'ясувати, чи включені до собівартості їх придбання транспортно-заготівельні витрати, комісійні винагороди, що сплачені постачальникам тощо.

При перевірці потрібно встановити наявність фактів включення у вартість ТМЦ витрат на утримання складів, відділів постачання і збуту, та на відрядження працівників для оформлення договорів на їх поставку. Придбані або вироблені товари, матеріали зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Правильна оцінка ТМЦ залежить від організації і постановки ана­літичного і синтетичного обліку. Тому слід з'ясувати, чи ведеться облік на рахунках 20 і 28 у розрізі субрахунків і за кожним найменуванням і номенклатурним номером.

Під час дослідження слід застосувати логічну, нормативно-правову та зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбутку­вання, аудитор приступає до аналізу списання матеріальних цінностей.

В першу чергу, слід встановити відповідність даних складського обліку даним синтетичного обліку за рахунками 20 та 28, для чого зага­льний підсумок залишків сальдової відомості на кінець місяця необхідно звірити із залишками на кінець місяця, показаними у відомості обліку матеріальних цінностей. Таке зіставлення здійснюють за кожним скла­дом, зокрема, на перше число відповідного періоду. Загальні обороти вибуття матеріалів чи товарів за місяць за всіма складами і залишки ма­теріалів на кінець місяця, показані у відомості, аудитор звіряє з кредито­вим оборотом і залишками на рахунку 20 і 28 в Головній книзі. Якщо всі розбіжності є наслідком занедбаності обліку матеріальних цінностей, то аудит призупиняється до відновлення бухгалтерського обліку з дано­го об'єкту.

Для перевірки здійснених операцій щодо списання і відпуску ма­теріалів у виробництво, аудитор використовує нагромаджу вальні відо­мості щодо витрачання матеріалів зі складів, що виписуються на підставі видаткових документів (лімітно-забірні карти, вимоги на заміну матеріа­лів, забірні листи тощо).

Аудиторська процедура перевірки видаткових документів не може обмежуватися тільки зіставленням відпущених цінностей з установленими лімітами і зустрічною перевіркою документів, що знаходяться на складах і в цехах. Одночасно доцільно здійснити аналіз даних складсь­кого обліку після відпуску матеріальних цінностей, за допомогою чого можна виявити розмір завищених списань матеріалів у виробництво за рахунок обрахування, обважування, заниження ґатунку при відпуску ма­теріалів у цехи, що сприяє утворенню не облікованих залишків матеріа­лів на складах із наступним їх вилученням.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
3. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
4. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
5. Автоматизація касових операцій
6. Автоматичний розрахунок суми проведення.
7. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
8. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
9. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
10. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
11. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
12. Аналіз ефективності кредитних операцій

Переглядів: 2570