Аудит витрат операційної та іншої діяльності

Методика аудиту витрат від реалізації товарів, виконаних робіт і наданих послуг

Перевірка собівартості реалізованих товарів здійснюється по субрахунку 902. При перевірці собівартості продукції у підприємствах роздрібної торгівлі аудитору слід з'ясувати правильність відображення продажної вартості реалізованих товарів, суми торгової націнки та розрахунку її середнього відсотка.

У підприємствах роздрібної торгівлі собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів та сумою торгової націнки. Сума торгової націнки розраховується як добуток продажної вартості реалізованих товарів на середній відсоток торгової націнки. При визначенні собівартості потрібно сторнувати суму націнки від реалізаційної ціни.

На підприємствах можуть застосовуватися розрахунки при реалізації не тільки грошовими коштами, а й шляхом обміну на інші активи, при обміні подібними активами результат не вплине на витрати, так як визнання активів має однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Суми витрат звіряються з даними журналу 5, 5а та Головною книгою.

Аудит витрат від виконання робіт і надання послуг здійснюється по рахунках 23 та 903.

У процесі операційної діяльності виникають витрати, які не включаються до собівартості реалізованої продукції.

Згідно П(С)БО 16 до них відносяться: адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

При аудиті адміністративних витрат, спочатку з'ясовується їх склад, потім перевіряється правомірність їх відображення на рахунку 92.

Перевірка записів по Дт 92 здійснюється на основі таких документів як відомості з нарахування зарплати адмінперсоналу, нарахувань на зарплату, розрахунки амортизації основних засобів і НМА, рахунки орендодавців на орендну плату за приміщення офісів тощо.

Методика аудиту витрат на збут та інших операційних витрат аналогічна перевірці адмінвитрат.

При аудиті інших операційних витрат слід перевірити первинні документи з їх визнання та списання.

При аудиті фінансових інвестиційслід керуватися П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", яке визначає методологічні засади формування в обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності. Згідно П(С)БО 12 метод участі у капіталі застосовується для обліку інвестицій в асоційовані, спільні та дочірні підприємства, які звичайно е пов'язаними особами для інвестора.

Фінансові інвестиції первісне оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю. Собівартість фінансових інвестицій складається з ціни придбання, комісійних винагород, мита, податків і зборів та інших платежів і витрат, пов'язаних з придбанням.

Слід знати, якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то їх собівартість визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів, а якщо шляхом обміну на інші активи, то собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій. Втрати від зменшення корисності відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції асоційовані в дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, визначену за методом участі у капіталі, тобто за вартістю, яка визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Отже, на першому етапі аудитор повинен перевірити правомірність оцінки та обліку кожної фінансової інвестиції. Особливу увагу звернути на визначення їх балансової вартості.

Якщо результатом діяльності підприємства, яке веде облік за методом участі у капіталі, є збиток, то свою долю збитків інвестор відображає на рахунку 96 "Втрати від участі у капіталі" (Дт 96 Кт 14).

Перевірці також підлягають фінансові витрати,які пов'язані із залученням позикового капіталу. До них відносять відсотки за кредитами, облігаціями, амортизація дисконту за випущеними облігаціями, витрати на фінансову оренду тощо. Облік таких витрат ведеться на рахунку 95 "Фінансові витрати".

Аудитору слід звернути увагу на відображення в обліку фінансових витрат за звітними періодами. Слід пам'ятати, що відсотки відносяться до витрат того звітного періоду, за який вони нараховані, а не того, коли перераховані грошові кошти.

Інша звичайна діяльність охоплює інвестиційну і фінансову діяльність підприємства за винятком фінансових операцій. Облік таких витрат ведеться на рахунку 97 "Інші витрати".

Об'єктом перевірки є також надзвичайні витрати. Це події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності і не очікуються постійно. Однакові події можуть бути надзвичайними для одних підприємств і звичайними для інших. Наприклад, втрати від пожежі для підприємства будуть надзвичайними, а для страхової компанії - це звичайні витрати.

Такі витрати є результатом надзвичайних подій, тому їх і називають надзвичайними, їх облік ведеться на рахунку 99. Перевіряється правомірність віднесення на рахунки обліку надзвичайних витрат та складаються відповідні робочі документи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І. Організація і методика аудиту витрат виробництва	\|	Методика проведення аудиту операцій з ТМЦ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.374 сек.