Захист інформації в персональній ГІС масового використання
Під час розробки персональної ГІС масового використання та формуванні стратегії щодо захисту даних необхідно в обов’язковому порядку враховувати вартісний фактор. Складний захист із застосуванням електронних ключів підвищує вартість продукту, що може зробити його недоступним для масового використання. З іншого боку, ГІС масового використання характеризуються високою динамікою змін даних. При чому, як атрибутивних, так і семантичних. Виходячи з цього, для даних, що швидко втрачають свою актуальність, застосовувати дороговартісні засоби захисту не актуально. Саме тому, необхідно виробляти два основних напрямки захисту в персональній ГІС [31]:
v захист комерційних та майнових інтересів (захист просторової і семантичної інформації);
v захист свідчень, на які поширюються відповідні законодавчі обмеження.
Для того, щоб запобігти можливостям несанкціонованого доступу та використання даних персональної ГІС масового використання, рекомендуються наступні заходи:
1) Всі дані, що підлягають захисту розповсюджуються в середовищі основного програмного модуля, а не у вигляді окремих файлів.
2) Шифрування захищених даних (які знаходяться в середовищі основного програмного модуля) за допомогою достатньо ефективного та достатньо швидкого криптографічного алгоритму.
3) Переведення растрових зображень різного масштабу в аналогічні з низькою роздільною здатність. (роздільна здатність 72 dpi є достатньою для відображення карти на екрані, і при цьому в 4 рази нижчою мінімально необхідної роздільної здатності для підготовки друкованого видання).
4) Захист даних, що містять конфіденційну (з законодавчої точки зору) інформацію, реалізується шляхом фізичного виключення інформації такого роду. Для цього застосовуються два взаємодоповнюючі методи, що полягають у прихованні об’єктів та їх координат.