• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Показники зовнішнього дихання

Ø С т а т и ч н і (рис. 17) демонструють потенційні можливості дихання:

• дихальний об'єм(ДО)—кількість повітря, що надходить у легені за один спокійний вдих (у середньому дорівнює 500 мл), характеризує глибину дихання;

• резервний об'єм вдиху(РО_вд)— максимальна кількість повітря, яку людина може додатково вдихнути після нормального вдиху (2500 мл);

• резервний об'єм видиху (РО_вид) — максимальна кількість повітря, яку людина може додатково видихнути після спокійного видиху (1000 мл);

• життєва ємність легенів (ЖЄЛ)— найбільша кількість повітря, яку людина може видихнути після максимально глибокого вдиху. ЖЄЛ = дихальний об'єм + резервний об'єм вдиху + резервний об'єм видиху. ЖЄЛ залежить від віку, ста­ті, зросту, маси тіла і фізичного розвитку. Показники ЖЄЛ коливаються: від 3500-4800 мл – у чоловіків, у жінок – від 3000-3500. У фізично тренованих людей вона досягає 6000-7000 мл (гребля, плавання, гімнастики). Визначають ЖЄЛ за допомогою приладу – спірометра;

• залишковий об'єм(ЗО)— об'єм повітря який залишається в легенях після максимально глибокого видиху, становить у середньому 1000 мл;

• об'єм дихальних шляхів (МП)("мертвий простір") дорівнює в середньому 150 мл.

20-30 50-60 20-30 років

ч ч ж

Рис. 19. Легеневі об'єми та ємності

Розмір життєвої ємності легень та залишковий об'єм (в правій частині рисунка) залежать від статі та віку Всі статичні показники характеризують функціональні резерви системи зовнішнього дихання (тобто, можливості збільшити глибину вдиху, видиху і т.д.). у здорової людини їх величина залежить перш за все від стану (ступеня тренованості) дихальних м’язів. При патології статичні показники можуть змінюватися внаслідок порушення стану дихальних шляхів, тканини легень, грудної клітки.

Ø Д и н а м і ч н і характеризують реалізацію потенційних можливостей дихальної системи:

• частота дихальних рухів 12-16 дихальних циклів за хвилину у стані спокою, під час сну 10-12, а при фізичному навантаженні, тяжкій хворобі – 30-35. У маленьких дітей та осіб похилого віку частота дихання у спокої 20-25 за хв.;

• хвилинний об'єм дихання (ХОД)— кількість повітря, що надходить у легені за 1 хв (дихальний об'єм (ДО), помножений на частоту дихальних рухів). У нормі, при спокої, ХОД складає 5-6 л/хв., при фізичній роботі збільшується до 10-12л/хв.;

· Максимальна вентиляція легень (МВЛ) – характеризує кількість повітря, що надходить у легені (і видаляється з них) при форсованій глибині і частоти дихання. У нормі складає 60-180 л/хв.(залежить від статі, віку, зросту, тренованості).

3.2.2. Г а з о о б м і н у л е г е н я х(між альвеолярним повітрям і венозною кров'ю.

Механізм газообміну в легенях полягає в тому, що кисень з альвеолярного повітря поступає у венозну кров, а у зворотному напрямку виділяється вуглекислий газ і кров з венозної стає артеріальною. Здійснюється шляхом дифузії газів унаслідок різниці парціального тиску цих газів в альвеолярному повітрі і в крові.

Рис 20. Газообмін в легенях

П а р ц і а л ь н и й т и с к(від лат. рагs — частина) – це тиск газу що знаходиться у суміші газів. Наприклад, атмосферне повітря чинить тиск, рівний — 760 мм рт.ст. Вміст кисню в повітрі в середньому дорівнює 20,94%, його парціальний тиск буде становити 159 мм рт.ст. Парціальний тиск газів у крові має назву напруження і воно також пропорціональне вмісту (у відсотках) даного газу в крові.

В альвеолярному повітрі парціальний тиск О₂ 100мм рт. ст., а у венозної крові – 40 мм рт.ст. різниця тисків зумовлює дифузію О₂ з альвеол у кров. Різниця парціального тиску СО₂ протилежна за напрямком. У венозній крові - 46 мм рт. ст., в альвеолярній крові – 40 мм рт. ст. Різниця тисків забезпечує перехід СО₂ з капілярів в альвеоли.

Таб. № 2.

Напруження О₂ і СО₂ на різних етапах газообміну

Причиною різного газового складу атмосферного та видихуваного повітря є газообмін в легенях. Причиною різного газового складу видихуваного та альвеолярного повітря є те, що видихуване повітря містить окрім альвеолярного ще й повітря із дихальних шляхів (мертвий простір, який не відрізняється за складом від атмосферного).

Таб №3.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. Абсолютні показники фінансової стійкості
3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
4. Абсолютні статистичні показники.
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
7. Аналіз зовнішнього середовища
8. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
9. Аналітичні показники рядів динаміки.
10. Аналітичні показники ряду динаміки.
11. Аналітичні показники ряду динаміки.
12. Базисні показники

Переглядів: 4144