В легенях існує спеціальний механізм, який зменшує силу поверхневого натягу альвеол. Він полягає в синтезі пневмоцитами сурфактанту – поверхнево-активної речовини (ПАР). Сурфактант вистеляє альвеоли зсередини (на кордоні з повітряним середовищем).
Активність сурфактанту (тобто, його властивість зменшувати силу поверхневого натягу) залежить від товщини його шару на поверхні альвеоли – чим більша його товщина, тим більша питома активність. Тому, при зменшенні об’єму альвеоли сурфактант в більшій ступені знижує силу поверхневого натягу (товщина його шару збільшується) що попереджує повне спадання альвеол. При розтягненні альвеоли товщина шару сурфактанту зменшується що знижує його активність та підвищує сили поверхневого натягу, таким чином попереджає перерозтягування альвеол.
Окрім основної функції сурфактант виконує ще й додаткові, такі як:
- зменшує роботу дихальних м’язів;
- попереджує випотівання рідини з альвеоли;
- очищає альвеоли (в звичайних умовах молекули сурфактанту рухаються по поверхні альвеол в напрямку до їх гирла).