• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види випробувань

Всі випробування розділяють на вісім груп:

1) за методами, умовами і місцем проведення;

2) за призначенням;

3) за стадіями ЖЦ;

4) за тривалістю;

5) за рівнем проведення;

6) за видом впливу;

7) за результатами впливу;

8) за обумовленими характеристиками.

За методами, умовами і місцем проведення. Випробування поділяють на дві великі підгрупи:

- фізичні випробування реальних виробів або їхніх макетів;

- випробування з використанням моделей.

Фізичні випробування можуть проводитися на випробувальних стендах (стендові випробування), коли зовнішні фактори, що впливають (ЗВФ) створюють штучним шляхом.

Випробувальний стенд – технічний пристрій для установки виробу в заданих положеннях, створення впливів, знімання інформації й керування процесом випробувань. Випробувальні стенди можуть випус­катися серійно або створюватися в одиничному екземплярі.

Сучасні прецизійні закордонні стенди – великогабаритне, енергоємне й дороге устаткування із системою безпосереднього керування двигуном, із забезпеченням стабільності кутової швидкості, яка задається, за рахунок великої інерційної маси платформи, використання повітряного підвісу її осі обертання й ртутних струмовідводів (для виключення сухого тертя між нерухомою основою й обертовою платформою).

Випробування проводять у лабораторних умовах (лабораторні випробування), коли ЗВФ створюють за допомогою спеціальних методів і засобів, і на полігонах (полігонні випробування). Полігон - місце, призначене для проведення випробувань в умовах, близьких до умов експлуатації й забезпечення необхідними засобами випробувань. Полігонні випробування проводяться разом з тим об'єктом, на якому вони перебувають при експлуатації. При проведенні натурних випробувань випробовуються вироби, а не їхні моделі або складові частини, умови випробувань відповідають умовам експлуатації виробу за прямим призна­ченням, для морської навігаційної техніки вводять поняття швартових і ходових випробувань, для авіаційної й ракетної техніки - наземні й польоті випробування.

Випробування з використанням моделей проводять методами фізичного, математичного моделювання й статистичних випробувань.

Фізичне (математичне)моделювання полягає в тому, що об'єкт випробувань заміняється простою фізичною (математичною)моделлю, здатною імітувати зміни параметрів об'єкта.

Статистичні випробування полягають у тому, що шляхом багаторазо­вих випадкових випробувань визначають ймовірність появи деякої випадкової події (наприклад, відмови). Метод статистичних випробувань дозволяє визначити характеристики надійності.

Випробування за призначенням. За призначенням випробування розділяють на:

- дослідницькі – проводяться для вивчення певних характеристик і параметрів об'єкта при тому або іншому впливі, їх проводять за встановленими методиками і на атестованому устаткуванні;

- визначальні – для визначення кількісних показників надійності об'єкта;

- порівняльні – при яких випробовуються два або більше аналогі­чних або однакових об'єктів в однакових умовах для порівняння характеристик їхньої якості;

- контрольні випробування, проводять для встановлення відповідності характеристик виробу заданим.

Випробування за стадіями життєвого циклу. На стадії розробки випробування розділяються на наступні види:

- доводочні;

- попередні;

- приймальні.

Доводочні випробування – дослідницькі, і проводять їх з метою оцінювання впливу внесених змін для досягнення заданих значень показників якості (точність, надійність і та ін).

Після виконання першого етапу дослідницьких випробувань починається доведення характеристик приладу вимогам ТЗ.

Попередні випробування проводяться для встановлення відповідності дослідних зразків вимогам ТЗ і ТУ.

Приймальні випробування вирішують питання про постановку виробу на виробництво.

На стадії виробництва випробування розділяють на:

- кваліфікаційні – випробування установочної серії або першої промислової партії, проведені з метою виявлення готовності підприємства випу­скати продукцію в заданому об’ємі;

- пред'явницькі проводяться службою технічного контролю підприємства-виготовлювача перед пред'явленням виробу для приймання представником замовника або споживачем;

- приймально-здавальні випробування (ПЗВ) проводять за участю представника замовника;

- періодичні проводяться в об’ємах, а також в строки, встановлені в проекті технічної документації, контролюють стабільність якості продукції, що випускається, іможливість продовження випуску;

- типові випробування – це контрольні або перевірочні випробуван­ня, які проводять після внесення змін у конструкцію або технологію виготовлення з метою оцінки ефективності й доцільності внесених змін;

- інспекційні – проводять у вибірковому порядку з метою контролю стабільності якості, до проведення залучають спеціально вповноважену організацію;

- атестаційні – для оцінювання якості продукції при її атестації за категоріями якості;

- сертифікаційні – проводять незалежною від виробника й уповноваженою організацією з метою визначення відповідності якості продукції вимогам національного або міжнародного стандартів.

На стадії експлуатації випробування розділяють на:

- підконтрольні – проводять для підтвердження відповідності продукції вимогам НТД в умовах застосування продукції, а також для одержання інформації про надійність продукції, пропонування рекомендацій з усунення недоліків; для проведення виконавцем виділяють спеціальні зразки, які попередньо проходять кваліфікаційні й періодичні випробування;

- експлуатаційні – проводять для визначення доцільності подальшої експлуатації, коли зміни показників якості можуть привести до зниження ефективності. Їх проводять через інтервали часу або при досягненні наробітку;

- інспекційні – ті ж самі, що й на стадії виробництва.

Для скорочення об’ємів робіт, вартості й строків випробувань їх об'єднують, наприклад:

- попередні + доводочні;

- періодичні + типові.

Випробування за тривалістю. За тривалістю випробування підрозділяють на:

- нормальні – випробування, методи й умови проведення яких забезпечують одержання необхідної інформації за такий же час, що й при експлуатації;

- прискорені – методи й умови проведення яких забезпечують одержання необхідного обсягу інформації в більш короткий строк, чим у передбачених технічною документацією умовах і режимах експлуатації;

- скорочені – проводять по скороченій програмі (наприклад, не при всіх видах впливів).

Випробування за рівнем проведення. За рівнем проведення випробування підрозділяються на:

- відомчі, проведені комісією із представників зацікавленого відомства або міністерства;

- міжвідомчі - це приймальні випробування , проведені декі­лькома зацікавленими відомствами (наприклад, Міністерство Оборони і Міністерство Транспорту);

- державні, проведені державною комісією для видів продук­ції, установлених державою як найважливіша, у спеціальних випробувальних центрах.

Випробування за видом зовнішніх впливів. За видом зовнішніх впливів випробування підрозділяються на наступні види:

- кліматичні випробування – при яких основним видом впливів на об'єкт випробувань (ОВ) є кліматичні фактори: температура й вологість повітря, атмосферний тиск;

- механічні випробування – при яких основним видом впливів на ОВ є механічні навантаження;

- електричні випробування – при яких основним видом впливів на ОВ с електричні навантаження;

- електромагнітні випробування – при яких основним видом впливів на ОВ є електромагнітні поля;

- біологічні випробування – при яких основним видом впливів на ОВ є життєдіяльність організмів;

- хімічні випробування – при яких основним видом впливів на ОВ е хімічні фактори й реакції різних речовин;

- радіаційні випробування – при яких основним видом впливів на ОВ є іонізуюче випромінювання;

- з комбінованими впливами – кілька видів впливів одночасно.

Випробування за результатами впливу. За результатом впливу випробування підрозділяють на:

- руйнівні випробування, якщо в процесі їхнього проведення застосовують руйнуючі методи контролю або в результаті впливу зовнішніх факторів ОВ стає непридатним для подальшого використання;

- неруйнівні випробування, коли використовують методи неруйнівного контролю;

- випробування на стійкість;

- випробування на міцність.

Випробування за обумовленими характеристиками об'єкта. За обумовленими характеристиками об'єкта випробування розрізняють на:

- випробування на надійність;

- граничні випробування;

- технологічні випробування.

Найбільш важливими з них є випробування на надійність. Надійність будь-якого виробу характеризується безвідмовністю, довговічністю й ремонтопридатністю.

Читайте також:

1. VI. Проведення вступних екзаменів, фахових випробувань та творчих конкурсів
2. Види випробувань
3. Вимірювальні прилади для проведення випробувань будівельних конструкцій
4. Випробувальне обладнання, ЗВТ випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
5. Випробування статичним навантаженням. Основи планування випробування.Оцінка стану конструкцій за результатами статичних випробувань
6. Денні випробувань нових зразків пожежонебезпечних приладів,
7. І ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
8. КЛАСИФІКАЦІЯ МЕХАНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ
9. Композиція двох випробувань
10. Методика випробувань.
11. Належна клінічна практика (GCP) - міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань ЛП

Переглядів: 2459