Новини освіти і науки:

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Рада митного співробітництва

Ще однією міжнародною організацією, що займається уніфікацією митних процедур, є Рада митного співробітництва, створена на початку 50-х рр. з метою забезпечення найвищого ступеня погодженості та однаковості митних систем і дослідження проблем, обумовлених удосконалюванням митних процедур і митного законодавства. Для досягнення цієї мети Рада митного співробітництва вирішує конкретні завдання:

1. Уніфікація номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах, що дозволяє зіставляти рівень митного оподаткування і розміри взаємних поступок, а також одностайно трактувати обмеження і пільги щодо відношенні окремих товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі. З 1959 р. діяла товарна класифікація, що одержала назву Брюссельської номенклатури. До початку 90-х рр. вона охоплювала 80% світової торгівлі і приблизно 150 країн, з яких 52 були договірними сторонами відповідної Конвенції.

У 1973 р. під егідою Ради митного співробітництва проводилася робота зі створення нової номенклатури, що могла б застосовуватися не тільки для митного тарифу, але і для класифікації товарів у статистиці і транспортних тарифах.

У 1983 р. Радою митного співробітництва була прийнята Конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС), що набрала чинності з січня 1988 р.

2. Узагальнення митного досвіду різних країн, формування однакової апробованої нормативної бази митної оцінки, гармонізація і спрощення митних процедур. Ці питання регулюються Конвенцією Кіото 1973 р.

3. Організація міжнародного співробітництва по запобіганню, розслідуванню і припиненню порушень митних правил (Конвенція Найробі 1977 р.).

4. Технічне співробітництво і навчання. Ці питання регулюються Декларацією про розробку конвенцій і інших міжнародних інструментів по гармонізації та стандартизації митних законів та правил і про технічне співробітництво (Сеульська декларація 1984 р.).

У червні 1987 р. була прийнята Оттавська декларація про створення Ради митного співробітництва до 2000 р.

3. Генера́льна уго́да з тари́фів і торгі́влі — міжнародна угода, досягнута у 1947 між 23 державами, згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, і часом усунути імпортні квоти. У 1995 перейменовано на СОТ.

Історію Генеральної угоди з тарифів і торгівлі прийнято умовно ділити на три фази - перша, з 1947 року до Торквейского раунду (фокусувалася на тому, які саме товари підлягають регулюванню і заморожуванні існуючих тарифів), друга, з 1959 по 1979 роки, включала три раунди (зниження тарифів) і третя , Уругвайський раунд з 1986 по 1994 роки (розширення Генеральної угоди до таких нових областей, як інтелектуальна власність, послуги, капітал і сільське господарство; зародження СОТ).

Історія створення ГАТТ.

Після закінчення Другої світової війни за Бреттон-Вудської угоди 1944 намічалося створити три міжнародні економічні організації, які займалися б різними аспектами зовнішньоекономічного співробітництва.Перші дві дійсно з'явилися - вони зараз відомі як Всесвітній банк і Міжнародний валютний фонд. На додаток до них планувалося створити також Організацію з міжнародної торгівлі (ОМТ) у вигляді спеціалізованого агентства при ООН.Проект статуту ОМТ припускав, що крім питань, безпосередньо пов'язаних з міжнародною торгівлею, нова організація займеться регулюванням нормативів трудових відносин, правил укладання угод на постачання товарів та інших заходів, що обмежують вільну комерційну діяльність,міжнародні інвестиції та послуги.

У 1946, ще до остаточного затвердження статуту ОМТ, 23 країни з числа провідних учасників світового господарства вирішили провести переговори про взаємний зниження митних тарифів і прийняття на себе відповідних зобов'язань.Друга світова війна тільки закінчилася, країни прагнули дати поштовх якнайшвидшої лібералізації торгівлі і почати демонтаж протекціоністських заходів, які дісталися їм у спадок від 1930-х.Перший же раунд переговорів увінчався великим успіхом - були знижені 45000 тарифів, затрагивавших торговий оборот на загальну суму 10 млрд. дол (це складало тоді одну п'яту загальносвітового торгового обсягу).23 країни також домовилися про прийняття низки правил торгівлі, включених в проект статуту ОМТ. Вони вважали, що це нова і тимчасова міра захисту прийнятого рішення про тарифні знижки.Єдиний пакет документів, що включав і правила торгівлі, і знижки за тарифами, отримав назву Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Воно вступило в силу в січні 1948, коли за статутом ОМТ все ще йшли переговори.23 держави, які підписали ці документи, стали членами-засновниками ГАТТ (офіційно їх називали Договірними Сторонами).

Статут ОМТ був врешті-решт затверджено на Конференції ООН з торгівлі та зайнятості, що проходила в Гавані в березні 1948, але ратифікувати цей документ у ряді країн виявилося неможливим через несумісність з їх національними законами.Найбільш запеклий опір статут зустрів у Конгресі США, хоча американський уряд було в числі ініціаторів створення ОМТ. У 1950 уряд США оголосив, що не буде ратифікувати статут, прийнятий в Гавані. Після цього проект ОМТ остаточно зазнав краху.

Таким чином, ГАТТ було задумано як чисто тимчасова домовленість до створення ОМТ, але оскільки ОМТ так і не вдалося створити, то ГАТТ залишалося єдиним інструментом регулювання міжнародної торгівлі до того моменту,коли була створена спеціалізована Всесвітня торгова організація (ВТО) в 1995.

З 1948 по 1994 саме ГАТТ виступало головним регулятором правил міжнародної торгівлі для більшості країн світу, хоча протягом цих 47 років воно мало статус лише тимчасово діючої угоди і організації.

Організаційна структура ГАТТ.

Вищим органом ГАТТ була визначена Сесія Договірних Сторін. Сесії збиралися, як правило, щорічно, кожна країна-учасниця мала на них один голос, однак рішення зазвичай приймалися на основі консенсусу, а не шляхом голосування більшості.

Сесія Договірних Сторін здійснювала нормотворчі функції. Тільки цей вищий орган ГАТТ володів винятковою компетенцією давати авторитетні тлумачення положень Угоди.До компетенції цього органу входило також надання країнам-учасницям права «тимчасово і у виняткових випадках» припиняти те чи інше зобов'язання за Генеральною Угодою.Сесія Договірних Сторін володіла винятковими повноваженнями виносити рішення про проблеми, що виникають між країнами-учасницями, про відповідність їх торговельної політики нормам ГАТТ. У сферу компетенції вищого органу ГАТТ увійшло також затвердження бюджету ГАТТ.

Перша Сесія була скликана в березні 1948 Генеральним Секретарем ООН. Надалі, з 1949, право скликати Сесії і керувати їх роботою отримав Відповідальний Секретар (Голова) Сесії Договірних Сторін, який обирається країнами-учасницями.У 1965 замість існуючої до цього посади Відповідального Секретаря було засновано нову посаду Генерального Директора ГАТТ.

5. Контрольно-пропускна, фінансово-економічна, логістична функції митної діяльності України

%.) Контрольно-пропускна, тарифно-регулююча, інформаційно-аналітична, фінансово-економічна, логістична, правова та кадрова (соціально-виховна).

Детально проаналізовані названі функції, серед яких найголовнішою з суспільно-географічного погляду є тарифно-регулююча, яка тісно пов’язана з територією виробництва/споживання товарів і послуг для зовнішньоекономічного ринку, від неї залежить собівартість одиниці продукції, її ціна та конкурентоспроможність, а також обсяг митних платежів до Державного бюджету та рівень розвитку зовнішньоекономічних відносин. Одночасно вона забезпечує підтримку національного виробника шляхом надання йому можливості конкурувати з іноземними суб’єктами підприємницької діяльності і захищає національний ринок від неякісних імпортних товарів.

Важливе місце у здійсненні цієї функції займає митний тариф і митна вартість товару (як основа нарахування мита). Сучасна митна служба приділяє значну увагу правильності визначення митної вартості (для чого на митницях створені відділи митної вартості і митні лабораторії, а керівництво останніми здійснює Центральна митна лабораторія ДМСУ). Чільне місце в удосконаленні митного тарифу посідає Митно-тарифна рада (створена в 1994 р.) – міжвідомчий орган, головним завданням якого є розробка основних напрямів митно-тарифної політики України.

Фінансово-економічна функція нині поки що є підсумковою у митній службі України, бо забезпечує повноту стягнення податків і зборів при здійсненні експортно-імпортних операцій та їх своєчасне перерахування до Державного бюджету.

У майбутньому ця функція поступиться функції розширення ЗЕД, входження у світовий ринок товарів, послуг і капіталів.

Контрольно-пропускна функція у митній діяльності є повсякденною і стосується контролю товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів та людей, які переміщуються через митний кордон. Суспільно-географічний аспект цієї функції полягає в оцінці ефективності розміщення наявних чи перспективних пунктів пропуску звичайних чи регіональних митниць та інших центрів управління митною діяльністю.

Логістична функція дозволяє організаційно і територіально узгоджувати дії всіх учасників товароруху в інтересах кінцевого споживача, сприяє досягненню стратегічних цілей і конкурентних переваг окремого підприємства чи їх сукупності; вона є важливою в процесі митної переробки вантажів.

Інформаційно-аналітична функція забезпечує державні органи інформацією, яка є основою для прийняття рішень щодо регулювання ЗЕД, удосконалення її векторів, обсягів, структури. Ця функція також дозволяє аналізувати роботу митної служби та її підрозділів з метою оптимізації та вдосконалення.

Важливими є також правова і соціально-виховна (кадрова) функції, але вони не мають чітко вираженого суспільно-географічного змісту (за винятком процесу навчання). Просторова взаємодія всіх вищерозглянутих функцій в оптимально розміщених регіонах, центрах і пунктах митної діяльності є внеском суспільно-географічного осмислення у загальну ефективність цієї діяльності. Функціональну цілісність вищевказаних компонентів МТК забезпечує діалектична єдність вертикальних (міжкомпонентних) і горизонтальних (внутрішньокомпонентних) зв’язків – технолого-економічних, трудових та управлінських.

Практична взаємодія всіх цих функцій у різних формах територіального зосередження митної діяльності забезпечує її кінцевий результат – ширше включення країни у зовнішньоторгівельний обіг і збільшення внеску до державного бюджету. Тому інтегративними компонентами 3-го порядку є експортна, імпортна і транзитна функції, які окремо проаналізовані у 3 і 4 розділах дисертації та опубліковані в статтях [3;11;18;19;20;24;25;31;37].

Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) { Додатково див. Генеральну угоду з тарифів і торгівлі 1994 року ( 981_003 ) від 15.04.1994 } Уряди Австралійської Федерації, Королівства Бельгії, Сполучених Штатів Бразилії, Бірми, Канади, Цейлону, Республіки Чилі, Китайської Республіки, Республіки Куба, Чехословацької Республіки, Французької Республіки, Індії, Лівану, Великого Герцогства Люксембург, Королівства Нідерландів, Нової Зеландії, Королівства Норвегії, Пакистану, Південної Родезії, Сирії, Південно-Африканського Союзу, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки: визнаючи, що їхні відносини у сфері торгівлі та економічної діяльності повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості та значного і постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, повне використання світових ресурсів та розширення виробництва й обміну товарів;бажаючи сприяти цим цілям шляхом укладення взаємних та взаємовигідних домовленостей, спрямованих на значне зниження тарифів та інших бар'єрів у торгівлі і на усунення дискримінаційного режиму в міжнародній торгівлі, через своїх Представників домовилися про наступне: Частина I Стаття I Загальний режим найбільшого сприяння 1. Щодо мит та митних зборів будь-якого роду, накладених на імпорт чи експорт, або у зв'язку з ними, або накладених на міжнародні платежі за імпорт чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит і зборів та всіх правил і формальностей у зв'язку з імпортом та експортом, а також всіх питань, зазначених у параграфах 2 і 4 Статті III, будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються будь-якою стороною, що домовляється, відносно будь-якого товару, що походить з будь-якої іншої країни чи призначений для будь-якої іншої країни, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, що походить із території всіх інших сторін чи призначений для території всіх інших сторін. 3. Положення параграфа 1 не повинні застосовуватися до преференцій між країнами, які раніше утворювали частини Оттоманської Імперії і відокремилися від неї 24 липня 1923 року, за умови, що такі преференції схвалені параграфом 5(1) Статті XXV, який повинен застосовуватися у цьому випадку згідно з параграфом 1 Статті XXIX. 4. Межа преференції на будь-який товар, преференція відносно якого дозволена параграфом 2 цієї Статті, але не зазначена окремо як максимальна межа преференції у відповідному Розкладі, доданому до цієї Угоди. Стаття II Розклади поступок 1. (a) Кожна сторона повинна надавати торгівлі інших сторін режим не менш сприятливий, ніж той, що передбачається відповідною Частиною відповідного Розкладу, доданого до цієї Угоди. 3. Жодна сторона не повинна змінювати свій метод визначення оподатковуваної вартості чи конвертації валюти таким чином, щоб це знижувало цінність будь-яких поступок, передбачених відповідним Розкладом, доданим до цієї Угоди. 4. У випадку, якщо будь-яка сторона встановить, збереже чи дозволить, формально чи фактично, монополію на імпорт будь-якого товару, зазначеного у відповідному Розкладі, доданому до цієї Угоди, така монополія не повинна, окрім випадків, передбачених цим Розкладом чи в інший спосіб погоджених сторонами, які початково вели переговори з питань поступок, функціонувати таким чином, щоб надавати захист, середній рівень якого перевищує рівень захисту, передбаченого цим Розкладом. Положення цього параграфа не повинні обмежувати використання сторонами будь-якої форми допомоги вітчизняним виробникам, дозволеної іншими положеннями цієї Угоди. 5. У випадку, якщо будь-яка сторона вважає, що товар не отримує від іншої сторони режиму, який, на думку першої сторони, передбачається поступкою, наданою відповідним Розкладом, доданим до Угоди, вона повинна звернути на це увагу безпосередньо іншої сторони. У випадку, якщо остання погодиться з тим, що передбачений режим відповідає тому, який вимагає перша сторона, але заявить, що такий режим не може бути наданий через те, що суд або інша відповідна установа постановили, що цей товар не може бути класифікований за тарифним законодавством цієї сторони, з тим, щоб дозволити режим, передбачений цією Угодою, - обидві сторони разом з будь-якими іншими суттєво зацікавленими сторонами повинні без затримок вступити у подальші переговори з метою врегулювання питання на компенсаційній основі. 6. (a) Специфічні мита та збори, включені у Розклади, які відносяться до тих сторін, що є членами Міжнародного валютного фонду, та межі преференції щодо специфічних мит та зборів, які застосовуються такими сторонами, виражаються у відповідній валюті за паритетним курсом, прийнятим чи тимчасово визнаним Міжнародним валютним фондом на день укладання цієї Угоди. Відповідно, у випадку, якщо паритетний курс буде знижено відповідно до Статуту Міжнародного валютного фонду більше ніж на двадцять відсотків, такі специфічні мита і збори та межі преференцій можуть бути скориговані для врахування такого зниження; за умови, що СТОРОНИ, ЩО ДОМОВЛЯЮТЬСЯ (тобто сторони, які спільно діють згідно з Статтею XXV), погодяться, що такі корективи не знизять цінність поступок, передбачених відповідним Розкладом чи у будь-якому іншому місці цієї Угоди, при цьому належна увага повинна приділятися всім факторам, які можуть впливати на необхідність чи терміновість здійснення таких коректив. 7. Цим встановлюється, що Розклади, додані до цієї Угоди, є невід'ємною частиною Частини I цієї Угоди. ЧАСТИНА II Стаття III. Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання 1. Сторони визнають, що внутрішні податки й інші внутрішні збори та закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів, а також правила внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва.(*) 2. Товари, які походять з території будь-якої сторони, імпортовані на територію будь-якої іншої сторони, не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки та інші внутрішні збори будь-якого роду, які перевищують податки та збори, що прямо чи опосередковано застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів. Більш того, жодна сторона не повинна будь-яким іншим чином застосовувати внутрішні податки чи інші внутрішні збори до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб це суперечило принципам, викладеним у параграфі 1.(*) 3. Щодо будь-якого існуючого внутрішнього податку, який не сумісний з положеннями параграфа 2, але застосування якого спеціально дозволено торговельною угодою, що діяла на 10 квітня 1947 року, і відповідно до якої встановлена верхня межа імпортного мита на оподатковуваний товар, сторона, яка накладає цей податок, повинна мати право відкласти застосування положень параграфа 2 до такого податку до того часу, коли вона може були звільнена від зобов'язань за такою торговельною угодою з метою отримання дозволу на збільшення такого мита до розміру, необхідного для компенсації за скасування тієї частини податку, яка має протекціоністський характер. 4. Товарам, що походять з території будь-якої сторони, імпортованим на територію будь-якої іншої сторони, повинен надаватися режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічним товарам національного походження, щодо всіх законів, правил та вимог, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання
товарів. Положення цього параграфа не повинні перешкоджати застосуванню диференційованих внутрішніх зборів за транспортування, які залежать винятково від економічних умов експлуатації транспортних засобів, а не від національного
походження товару. 5. Жодна сторона не повинна встановлювати чи застосовувати будь-які правила внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, які вимагають, прямо чи опосередковано, що будь-яка певна кількість або частка будь-якого товару, який є предметом регулювання, повинна постачатися із вітчизняних джерел. Більш того, жодна сторона не повинна будь-яким іншим чином застосовувати правила внутрішнього кількісного регулювання таким чином, щоб це суперечило принципам, викладеним у параграфі 1.(*) 6. Положення параграфа 5 не повинні застосовуватися для будь-яких правил внутрішнього кількісного регулювання, які були чинними на території будь-якої сторони на 1 липня 1939 року, 10 квітня 1947 року чи 24 березня 1948 року на вибір цієї сторони; за умови, що будь-які такі правила, які суперечать положенням
параграфа 5, не повинні змінюватися на шкоду імпорту і повинні розглядатися як мито для цілей переговорів. 7. Жодне правило внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях не повинно застосовуватися таким чином, щоб будь-яка така кількість чи частка розподілялися між зовнішніми джерелами постачання. 8. (a) Положення цієї Статті не повинні застосовуватися до законів, правил чи вимог, регулюючих закупку урядовими установами товарів, які купуються для урядових цілей, а не для комерційного перепродажу чи для використання у виробництві товарів для комерційного продажу. 9. Сторони визнають, що внутрішні заходи по контролю максимальних цін, навіть якщо вони і відповідають іншим положенням цієї Статті, можуть завдавати шкоду інтересам сторін, які постачають імпортовані товари. Відповідно, сторони, які застосовують такі заходи, повинні брати до уваги інтереси експортуючих сторін з метою максимально повністю запобігти завдання такої шкоди. 10. Положення цієї Статті не повинні перешкоджати будь-якій стороні встановлювати чи застосовувати правила внутрішнього кількісного регулювання відносно відзнятих кінематографічних фільмів, які задовольняють вимогам Статті IV. Стаття IV Спеціальні положення щодо кінематографічних фільмів У випадку, якщо будь-яка сторона встановить чи застосує правила внутрішнього кількісного регулювання щодо відзнятих кінематографічних фільмів, такі правила повинні бути у формі демонстраційних квот, які повинні відповідати наступним вимогам: Стаття V Свобода транзиту

1. Товари (включаючи багаж), а також судна та інші
транспортні засоби повинні вважатися такими, що знаходяться в
транзиті через територію сторони, якщо проходження через таку
територію, з перевантаженням, складуванням, дробленням чи зміною
виду транспорту або без таких операцій, є лише частиною повного
шляху, який починається і завершується за межами кордонів сторони,
через територію якої проходить рух. Рух такого характеру в цій
Статті називається "транзитний рух".

2. Повинна існувати свобода транзиту через територію кожної
сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного
транзиту, для транзитного руху на територію інших сторін чи з
територій інших сторін. Не повинна робитися жодна різниця,
основана на прапорі суден, місця походження, відправлення, в'їзду,
виїзду чи призначення або на будь-яких обставинах, що стосуються
власності на товари, судна чи інші транспортні засоби.

3. Будь-яка сторона має право вимагати, щоб транзитний рух
через її територію починався з відповідної вхідної митниці, але,
окрім випадків невиконання застосованих законів та правил, такий
рух з території інших сторін чи на територію інших країн не
повинен зазнавати будь-яких непотрібних затримок чи обмежень і
повинен бути звільнений від мит та від усіх транзитних мит чи
інших зборів, що накладаються відносно транзиту, за винятком
зборів за транспортування чи зборів, що відповідають
адміністративним витратам, які спричиняються транзитом, чи
відповідають вартості наданих послуг.

4. Усі збори та правила, які застосовуються сторонами до
транзитного руху на території інших сторін чи з територій інших
сторін, повинні бути помірними та враховувати умови транзиту.

5. Щодо всіх зборів, правил та формальностей у зв'язку з
транзитом кожна сторона повинна надавати транзитному руху на
територію будь-якої іншої сторони чи з території будь-якої іншої
сторони режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається
транзитному руху до будь-якої чи з будь-якої третьої країни.(*)

6. Кожна сторона повинна надавати товарам, які пройшли
транзитом через територію будь-якої іншої сторони, режим не менш
сприятливий, ніж режим, який би надавався таким товарам у випадку,
якщо б вони транспортувалися з місця походження до місця
призначення без проходження через територію такої іншої сторони.
Однак будь-яка сторона повинна мати право застосовувати свої
вимоги про пряме відвантаження, існуючі на день укладення цієї
Угоди, щодо будь-яких товарів, для яких таке пряме відвантаження є
обов'язковою умовою отримання дозволу на ввезення товарів за
преференційними ставками мита або для яких таке пряме
відвантаження стосується встановленого стороною методу оцінки
вартості для цілей стягнення мита.

7. Положення цієї Статті не повинні застосовуватися до
транзитного руху літаків, але повинні застосовуватися до
повітряного транзиту товарів (включаючи багаж).

Стаття VI

Антидемпінгове та компенсаційне мито

1. Сторони визнають, що демпінг, через який товари однієї
країни потрапляють на ринок іншої країни за вартістю меншою, ніж
нормальна вартість товарів, повинен осуджуватися, якщо він
спричиняє матеріальну шкоду чи створює загрозу матеріальної шкоди
промисловості, створеній на території сторони, чи значно затримує
створення вітчизняної промисловості. Для цілей цієї Статті слід
вважати, що товар потрапляє на ринок імпортуючої країни за
вартістю, меншою, ніж його нормальна вартість, якщо ціна товару,
який експортується з однієї країни в іншу:

2. З метою усунення чи попередження демпінгу сторона може
стягувати з будь-якого товару, який постачається у демпінговому
порядку, антидемпінгове мито у розмірі, що не перевищує демпінгову
маржу для цього товару. Для цілей цієї Статті, демпінгова маржа є
різницею в цінах, визначеною відповідно до положень
параграфа 1.(*)

3. Ніяке компенсаційне мито не може стягуватися з будь-якого
товару, що походить з території будь-якої сторони, який
імпортується на територію іншої сторони, у розмірі, який перевищує
суму дотації чи субсидії, щодо яких було визначено, що вони прямо
чи опосередковано надавалися на виробництво, виготовлення чи
експорт такого товару у країні походження чи експорту, включаючи
будь-яку спеціальну субсидію на транспортування певного товару.
Термін "компенсаційне мито" повинен означати спеціальне мито, яке
стягується з метою усунення дії будь-якої дотації чи субсидії,
наданої, прямо чи опосередковано, на виробництво, виготовлення чи
експорт будь-якого товару.(*)

4. Ніякий товар, що походить з території будь-якої сторони,
який імпортується на територію будь-якої іншої сторони, не повинен
обкладатися антидемпінговим чи компенсаційним митом через
звільнення такого товару від мит чи податків, якими обкладається
аналогічний товар, призначений для споживання у країні походження
чи експорту, чи по причині повернення сплачених таких мит або
податків.

5. Ніякий товар, що походить з території будь-якої сторони,
який імпортується на територію будь-якої іншої сторони, не повинен
обкладатися одночасно антидемпінговим і компенсаційним митом для
усунення наслідків одного й того ж випадку демпінгу чи
субсидування експорту.

6. (a) Жодна сторона не повинна стягувати будь-яке
антидемпінгове чи компенсаційне мито з імпорту будь-якого товару,
що походить з території іншої сторони, якщо вона не встановить, що
ефект демпінгу чи субсидування, відповідно, є таким, який
спричиняє або створює загрозу спричинення матеріальної шкоди
вітчизняній промисловості чи може значно матеріально затримувати
створення вітчизняної промисловості.

7. Система стабілізації внутрішніх цін чи доходів вітчизняних
виробників первинного товару незалежно від руху експортних цін, в
результаті якої іноді при продажі товару на експорт ціна є нижчою
за порівнювану ціну, яка виставляється покупцям на аналогічний
товар на внутрішньому ринку, повинна розглядатися як така, що не
спричиняє матеріальної шкоди у значенні параграфа 6, якщо шляхом
консультацій зі сторонами, які суттєво зацікавлені в такому
товарі, визначено, що:

Стаття VII

Оцінка товару для митних цілей

1. Сторони повинні визнавати чинність загальних принципів
оцінки, передбачених наступними параграфами цієї Статті, і вони
зобов'язуються втілювати такі принципи щодо всіх товарів, які
підлягають стягненню мит чи інших зборів,(*) або імпортним чи
експортним обмеженням, основаним на вартості товару чи
регульованим будь-яким способом на основі вартості. Більш того,
вони повинні, на вимогу іншої сторони, переглянути дію будь-яких
своїх законів чи правил стосовно оцінки вартості для митних цілей
у світлі цих принципів. СТОРОНИ можуть вимагати від сторін звітів
про заходи, вжиті ними на виконання положень цієї Статті.

2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна
базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який
розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна
базуватися на вартості товару національного походження чи на
довільній або фіктивній вартості.(*)

3. Оцінка будь-якого імпортованого товару для митних цілей не
повинна включати суми будь-якого внутрішнього податку,
застосованого в країні походження чи експорту, від якого
імпортований товар був звільнений або який був чи буде знятий
шляхом повернення сплаченої суми.

4. (a) У випадку, коли інше не передбачено цим параграфом,
якщо стороні для цілей параграфа 2 цієї Статті необхідно
конвертувати в свою власну валюту ціну, виражену у валюті іншої
країни, обмінний курс для кожної валюти, що має бути використаний,
повинен базуватися на паритетному курсі, встановленому у порядку,
передбаченому Статутом Міжнародного валютного фонду, чи на
обмінному курсі, визнаному Фондом, чи на паритетному курсі,
встановленому відповідно до спеціальної валютної угоди, укладеної
згідно з Статтею XV цієї Угоди.

5. Базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають
під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні
обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким
способом на основі вартості, повинні бути стабільними і
оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість
комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для
митних цілей.

Стаття VIII

Збори та формальності,
пов'язані з імпортом та експортом(*)

1. (a) Усі збори та платежі будь-якого характеру (окрім
імпортних та експортних мит та окрім податків, які підпадають під
сферу дії Статті III), що накладаються сторонами на імпорт чи
експорт або у зв'язку з імпортом чи експортом, мають бути обмежені
у сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг і не
повинна являти собою опосередкований захист вітчизняних товарів
або оподаткування імпорту чи експорту у фіскальних цілях.

2. Сторона повинна на вимогу іншої сторони чи на вимогу
СТОРІН переглянути дію своїх законів та правил у світлі положень
цієї Статті.

3. Жодна сторона не повинна накладати великі штрафи за
незначні порушення митних правил чи процедурних вимог. Зокрема,
ніякий штраф за будь-який пропуск чи помилку в митній
документації, які можна легко виправити і які явно були здійснені
без обманних намірів чи злочинної халатності, не повинен
перевищувати суму, необхідну лише для винесення попередження.

4. Положення цієї Статті повинні розповсюджуватися на збори,
платежі, формальності та вимоги, які накладаються урядовими
установами у зв'язку з імпортом та експортом, в тому числі на
збори, платежі, формальності та вимоги відносно:

Стаття IX

Позначки про походження

1. Кожна сторона повинна надавати товарам, які походять із
територій інших сторін режим щодо вимог маркування не менш
сприятливий, ніж режим, що надається аналогічним товарам, які
походять із будь-якої третьої країни.

2. Сторони визнають, що при прийнятті та запровадженні
законів та правил щодо позначок про походження труднощі та
незручності, які можуть бути спричинені такими заходами для
торгівлі та промисловості експортуючих країн, повинні бути зведені
до мінімуму, при цьому потрібно приділяти належну увагу
необхідності захисту споживачів від шахрайських позначок чи
позначок, які вводять в оману.

3. Коли в адміністративному відношенні це буде можливо
зробити на практиці, сторони повинні дозволяти нанесення
необхідних позначок про походження під час імпорту.

4. Закони та правила сторін стосовно маркування імпортованих
товарів повинні бути такими, щоб їх виконання не викликало
серйозного пошкодження товарів, чи значного зниження їх цінності,
чи необґрунтованого зростання їх вартості.

5. Як загальне правило, ніяке спеціальне мито чи штраф не
повинні накладатися будь-якою стороною за невиконання вимог до
маркування при здійсненні імпорту, якщо тільки виправлення
маркування не буде необґрунтовано затримано, чи якщо не були
нанесені неправдиві позначки, чи якщо необхідне маркування не було
пропущено навмисно.

6. Сторони повинні співробітничати одна з одною з метою
запобігання використанню торгових найменувань у спосіб, який
призводить до неправильного уявлення про дійсне походження товару
і завдає шкоди характерним регіональним чи географічним назвам
товарів, які походять з території сторони та захищені її
законодавством. Кожна сторона повинна у повному обсязі та
доброзичливо розглядати такі запити або подання, які можуть бути
внесені будь-якою іншою стороною з приводу виконання зобов'язань,
передбачених попереднім реченням, щодо найменувань товарів, які
буди повідомлені їй іншою стороною.

Стаття X

Публікація та застосування правил торгівлі

1. Закони, положення, судові рішення та адміністративні
розпорядження загального характеру, які вводяться будь-якою
стороною стосовно класифікації або оцінки товарів для митних
цілей, чи стосовно ставок мита, податків або інших платежів, чи
стосовно вимог, обмежень або заборон на імпорт чи експорт, або на
переказ платежів за них чи які впливають на їх продаж, розподіл,
транспортування, страхування, складську інспекцію, виставлення на
показ, переробку, змішування чи інше використання, повинні без
затримок публікуватися таким чином, щоб надати можливість урядам
та комерсантам ознайомитися з ними. Угоди, які впливають на
міжнародну торговельну політику і діють між урядом чи урядовою
установою будь-якої сторони та урядом чи урядовою установою
будь-якої іншої сторони, також повинні публікуватися. Положення
цього параграфа не потребують від будь-якої сторони розголошення
конфіденційної інформації, якщо воно б ускладнило застосування
законодавства, чи в інший спосіб суперечило б суспільним
інтересам, чи завдало б шкоди законним комерційним інтересам
окремих підприємств, державних або приватних.

2. Жодний захід загального застосування, який вживається
будь-якою стороною і підвищує ставку мита чи інший збір на імпорт,
який здійснюється у встановленому та єдиному порядку, чи накладає
нову або більш обтяжливу вимогу, обмеження чи заборону на імпорт
або на переказ платежів за нього, не повинен набирати чинності,
доки такий захід не буде офіційно опубліковано.

3. (a) Кожна сторона повинна у єдиний, неупереджений та
розумний спосіб застосовувати всі свої закони, положення, рішення
чи розпорядження характеру, описаного у параграфі 1 цієї Статті.

Стаття XI(*)

Загальне скасування кількісних обмежень

1. Ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших
зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи
інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися
будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару, який походить з
території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на
експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію
будь-якої іншої сторони.

Будь-яка сторона, яка застосовує обмеження щодо імпорту
будь-якого товару відповідно до підпараграфа (c) цього параграфа,
повинна надавати публічне повідомлення про загальну кількість чи
вартість товару, які дозволяється імпортувати протягом певного
періоду часу у майбутньому, а також про будь-яку зміну такої
кількості чи вартості. Крім того, будь-які обмеження, які
застосовуються відповідно до параграфа (i) вище, не повинні
зменшувати загальний обсяг імпорту відносно загального обсягу
вітчизняного виробництва порівняно з тим співвідношенням, яке
можна було б обґрунтовано передбачити між цими двома параметрами
за відсутності обмежень. При визначенні такого співвідношення
сторона, повинна приділити належну увагу співвідношенню, яке
переважало протягом попереднього репрезентативного періоду, а
також будь-яким особливим факторам,(*) які могли б вплинути чи які
можуть впливати на торгівлю відповідним товаром.

Обмеження для збереження
рівноваги платіжного балансу

1. Незважаючи на положення параграфа 1 Статті XI, будь-яка
сторона з метою підтримання свого зовнішнього фінансового стану та
рівноваги платіжного балансу може обмежувати кількість чи вартість
товару, які дозволяється імпортувати при виконанні положень
наступних параграфів цієї Статті.

2. (a) Обмеження імпорту, які вводяться, застосовуються чи
посилюються стороною відповідно до цієї Статті, не повинні
перевищувати рівень, необхідний для того, щоб: У кожному випадку належна увага повинна приділятися будь-яким
особливим факторам, які можуть впливати на резерви такої сторони
або на її потребу у резервах, включаючи, у випадках можливості
користування спеціальними зовнішніми кредитами та іншими
ресурсами, потребу у забезпеченні належного використання таких
кредитів чи ресурсів.

3. (a) Сторони зобов'язуються при проведенні своєї
внутрішньої політики приділяти належну увагу необхідності
підтримання чи відновлення рівноваги своїх платіжних балансів на
здоровій та тривалій основі, а також бажаності уникнення
нераціонального використання виробничих ресурсів. Вони визнають,
що для досягнення цих цілей бажано у міру можливості застосовувати
заходи, які скоріше розширюють, ніж скорочують міжнародну
торгівлю.

4. (a) Будь-яка сторона, яка вводить нові обмеження чи
підвищує загальний рівень існуючих обмежень шляхом значного
посилення заходів, застосованих відповідно до цієї Статті, повинна
негайно після введення чи посилення таких обмежень (чи у випадках,
коли можливо провести попередні консультації, до такого введення
або посилення) провести консультації зі СТОРОНАМИ щодо характеру
ускладнень в її платіжному балансі, існуючих альтернативних
коригуючих заходів, а також можливого впливу обмежень на економіку
інших сторін.

Лекція 7. Митні процедури на різних видах транспорту

1 Засоби та способи переміщення товарів.

2. Взаємодія в оформленні міжнародних перевезень товарів.

3. Митні процедури на морському, річковому, авіаційному, залізничному, автомобільному, трубопроводному транспорті та лініях електропередач.

4. Переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експресс- відправленнях.

Література.

Митний Кодекс України

Засоби та способи переміщення товарів.

Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту, а також лініями електропередачі.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у:

1)вантажних відправленнях;

2)супроводжуваному багажі;

3)несупроводжуваному багажі;

4)ручній поклажі;

5)міжнародних поштових відправленнях;

6)міжнародних експрес-відправленнях.

Митні процедури на транспорті

Транспортні засоби, якими переміщуються громадяни та товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Митні процедури, що здійснюються під час митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, якими переміщуються громадяни та товари через митний кордон України, мають уніфікований характер і не залежать від країни реєстрації або країни — власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та відповідними міжнародними актами, в частині застосування санкцій та обмежень у торгівлі з окремими країнами.

. Взаємодія в оформленні міжнародних перевезень товарів

Митний контроль за міжнародними перевезеннями товарів здійснюється митними органами у взаємодії з іншими відповідними контрольними службами за спільними технологічними схемами з визначенням часу та послідовності виконання кожною службою своїх безпосередніх обов'язків.

Розклад руху транспортних засобів через митний кордон України затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.

Зазначені технологічні схеми затверджуються керівниками митних органів за погодженням з керівниками відповідних органів охорони державного кордону України, центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту та інших відповідних контрольних служб.

. Сприяння посадовим особам митних органів у здійсненні митних процедур

З метою прискорення здійснення митних процедур під час переміщення транспортних засобів через митний кордон України працівники водного, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту сприяють посадовим особам митних органів у виконанні ними своїх службових обов'язків.

. Службові приміщення митних органів у портах, міжнародних аеропортах і на прикордонних залізничних станціях

Адміністрація морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій на договірних засадах забезпечує митні органи необхідними службовими приміщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює належні умови для здійснення ними митних процедур.

Перелік приміщень та вимоги до них визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи і центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту України відповідно до обсягу та характеру міжнародних перевезень.

. Митні процедури щодо запасів для споживання

Під запасами, призначеними для споживання, розуміються:

1) товари, призначені для споживання пасажирами та екіпажем на борту суден, літаків, у поїздах, інших транспортних засобах, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;

2)товари, включаючи паливно-мастильні матеріали, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування суден, літаків, засобів залізничного та іншого транспорту, у тому числі придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії або для здійснення необхідного поточного ремонту цих транспортних засобів;

3)товари, призначені для матеріально-технічного постачання та спорядження, паливно-мастильні матеріали, сировина для промислової переробки, продовольство, інші товари, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами суден, які здійснюють морський промисел.

Запаси, призначені для споживання, що переміщуються на суднах, літаках, засобах залізничного та іншого транспорту через митний кордон України в обсягах, що визначаються на підставі встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання та з урахуванням тривалості рейсу, підлягають митному оформленню в безліцензійному порядку без декларування та сплати податків і зборів (крім випадків, передбачених цим Кодексом), а понад зазначені норми — у загальному порядку відповідно до заявленого митного режиму.

Пропуск спеціального обладнання, що ввозиться (вивозиться) разом з транспортними засобами

Спеціальне обладнання, призначене для навантаження, вивантаження, захисту і зберігання вантажу, яке переміщується разом з транспортним засобом через митний кордон України, підлягає пропуску у тому ж порядку, що і транспортний засіб, за умови використання такого обладнання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом з цим транспортним засобом.

Пропуск запасних частин та обладнання для ремонту транспортних засобів

Запасні частини та обладнання, призначені для використання в процесі ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (вивозитися) під зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння податків і зборів. Митний орган, що здійснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може застосовувати заходи гарантування, зазначені у статті 211 цього Кодексу.

Замінені запасні частини та обладнання можуть не вивозитися за межі митної території України (не ввозитися на неї), а з дозволу митного органу:

бути пред'явлені митному органу та оформлені для вільного обігу на митній території України (за її межами);

бути знищені під контролем митного органу.

Обмеження щодо пропуску алкогольних напоїв та тютюнових виробів через митний кордон України на борту транспортного засобу

На борту транспортного засобу, що здійснює міжнародний рейс і прибуває на митну територію України, дозволяється ввозити та вивозити для споживання членами екіпажу та пасажирами алкогольні напої та тютюнові вироби з розрахунку споживання однією особою на добу за нормами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

.Тимчасовий пропуск транспортних засобів на митну територію України

Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів та пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання.

Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати паливно-мастильних матеріалів та необхідного ремонту).

Тимчасове ввезення транспортних засобів на територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.

Товари, помилково ввезені на митну територію України

Товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територію України, якщо перевізником або одержувачем буде доведено, що ввезення цих товарів не є результатом навмисних дій чи грубої недбалості.

Помилково ввезеними на митну територію України не можуть вважатися товари, умови та підстави ввезення яких були змінені після перетинання ними митного кордону України.

Митні процедури на морському і річковому транспорті

Місця здійснення митних процедур

Митні органи здійснюють митні процедури в зонах митного контролю на території морських та річкових портів, а також в акваторії портів, відкритих для міжнародних перевезень.

Зони митного контролю в морських та річкових портах

Зони митного контролю в морських та річкових портах розташовуються в межах, відведених адміністрацією цих портів, територій та акваторій.

Порядок створення та функціонування зон митного контролю у морських та річкових портах визначається Кабінетом Міністрів України (1947-2002-п).

Тривалість митного контролю

Судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває під митним контролем. Митний орган має право в цей період здійснювати огляд і переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів і приміщень, де знаходяться товари, підстави для ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України чи транзит через територію України яких відсутні.

Строк митного оформлення суден закордонного плавання

Залежно від водотоннажності і призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться в строк, який визначається керівником митного органу за погодженням з керівником відповідного органу охорони державного кордону України та іншими контрольними службами.

Митне оформлення суден закордонного плавання здійснюється цілодобово у порядку їх прибуття.

Розміщення об'єктів митного контролю у водному сполученні

Райони розвантаження та завантаження суден закордонного плавання, посадки та висадки пасажирів цих суден, а також місця стоянки суден для здійснення митного контролю визначаються адміністрацією порту з урахуванням функціональної і технологічної діяльності порту та за поданням митного органу, погодженим з органом охорони державного кордону України.

Зміна місця стоянки суден визначається адміністрацією порту з повідомленням відповідного митного органу та органу охорони державного кордону України.

Митний контроль у разі виникнення особливих обставин

Якщо судно закордонного плавання внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів. У таких випадках капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та пред'явлення їх найближчому митному органу.

Митний контроль за вантажними операціями у водному сполученні

Вивантаження товарів із суден закордонного плавання та завантаження товарів на зазначені судна здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем згідно з товаросупровідними документами, передбаченими законодавством України. Пропуск через митний кордон України товарів, що перевозяться в міжнародному водному сполученні, здійснюється на підставі оформлених митних декларацій.

Митний контроль суден закордонного плавання, що перетинають державний кордон України на нетривалий час

Судно закордонного плавання, яке заходить у відкритий для міжнародних водних перевезень порт для поповнення запасів води, палива, продовольства, проведення термінових ремонтних робіт на строк до двох діб, митному оформленню не підлягає, але перебуває під митним контролем до його відправлення.

Товари, які завантажуються на це судно, підлягають митному оформленню на загальних підставах.

Митний контроль каботажних суден

Судна каботажного плавання, що плавають під Державним Прапором України, а також судна каботажного плавання, що плавають під іноземним прапором, за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, перебувають під митним контролем протягом усього часу каботажу. Митне оформлення таких суден здійснюється документально після повернення з рейсу на підставі письмового повідомлення капітана судна про те, що судно під час рейсу не заходило в порти інших держав і не причалювало до суден закордонного плавання, а при виході в рейс — що цим рейсом не передбачається захід до портів інших держав та причалювання до суден закордонного плавання.

Митне оформлення рибної продукції, виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, здійснюється без оформлення вантажної митної декларації. Оподаткування зазначеної продукції здійснюється відповідно до законів України.

Якщо судно під час рейсу з будь-якої причини заходило в порти інших держав або причалювало до суден закордонного плавання, воно підлягає митному контролю на загальних підставах.

Митне оформлення українських суден, побудованих чи придбаних за кордоном або проданих за кордон

Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної території України судна здійснюється після набуття резидентом права власності на таке судно в режимі імпорту під час його першого заходу в один з українських портів.

Митне оформлення придбаного нерезидентом на митній території України судна здійснюється в режимі експорту, якщо таке судно вивозиться за межі митної території України, або в режимі тимчасового ввезення, якщо таке судно використовується на митній території України.

Дозвіл митного органу на відправлення судна закордонного плавання

Органи управління портом не дозволяють капітанові судна закордонного плавання виходити з акваторії порту без відмітки митного органу на відповідному судновому документі.

Для тимчасового відходу судна із порту у зв'язку з дією непереборної сили, стихійним лихом, а також з метою рятування людей дозвіл митного органу не обов'язковий.

Митний контроль за переміщенням товарів через борти іноземних військових кораблів

Товари, що переміщуються через борти іноземних військових кораблів на митну територію України або у зворотному напрямку, підлягають митному контролю та митному оформленню.

МИТНІ ПРОЦЕДУРИ НА АВІАТРАНСПОРТІ

Міжнародні аеропорти

Переміщення товарів через митний кордон України повітряним шляхом здійснюється через міжнародні аеропорти, в яких розташовані митні органи.

Переміщення товарів через митний кордон України через інші аеропорти та поза місцем розташування митних органів допускається у виняткових випадках за дозволом Кабінету Міністрів України або у разі вимушеної посадки повітряного судна.

Документи для контролю за повітряним судном

Командир повітряного судна зобов'язаний подати для здійснення митного контролю такі документи:

1) генеральну декларацію;

2)документи про поштові відправлення, товари та товаросупровідні документи;

3)інші документи, передбачені цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Дозвіл митного органу на вивантаження товарів з повітряного судна або завантаження товарів на нього надається після перевірки поданих документів та встановлення їх відповідності вимогам цього Кодексу.

Вимушена посадка

Командир повітряного судна, який здійснив вимушену посадку за межами міжнародного аеропорту, зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення збереження товарів, які підлягають митному контролю, та протягом доби повідомити найближчий міжнародний аеропорт про місце посадки судна.

Адміністрація міжнародного аеропорту після одержання такого повідомлення зобов'язана забезпечити перевезення посадових осіб митного органу до місця посадки судна або доставити пасажирів, екіпаж, а також товари, що підлягають митному контролю, до митного органу.

Пропуск товарів, що перевозяться транзитними авіапасажирами

Товари, що перевозяться транзитними авіапасажирами (за винятком товарів, заборонених до транзиту), не підлягають обкладенню податками і зборами та безперешкодно переміщуються в межах зони митного контролю міжнародного аеропорту.

Взаємодія в оформленні авіаперевезень

Митний контроль за міжнародними авіаперевезеннями здійснюється митним органом міжнародного аеропорту у взаємодії з контрольними та іншими службами, що беруть участь в оформленні міжнародних повітряних суден та їх екіпажів, вантажів, пасажирів та багажу.

Спільні технологічні схеми оформлення міжнародних авіаперевезень та розподіл обов'язків під час їх здійснення затверджуються керівниками авіапідприємства, митного органу та органу охорони державного кордону України.

У спільних технологічних схемах визначаються місце, строк та послідовність оформлення кожною службою міжнародних авіаперевезень.

Пільговий режим митного контролю повітряного судна

Митний контроль та митне оформлення повітряного судна, яке перевозить офіційні державні делегації, здійснюються без митного огляду.

Підставою для застосування пільгового режиму митного контролю є подання митному органу офіційного повідомлення Міністерства закордонних справ України.

МИТНІ ПРОЦЕДУРИ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Митні процедури в пунктах пропуску залізничного рухомого складу через державний кордон України

У зонах митного контролю пунктів пропуску залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюються перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші митні процедури, передбачені цим Кодексом.

Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок.

Проведення митного контролю на залізничному транспорті

Порядок та строки проведення митного контролю на залізничному транспорті визначаються спільними технологічними схемами, які затверджуються начальниками залізничних станцій, керівниками митних органів та органів охорони державного кордону України.

Документи для митного контролю товарів, що перевозяться залізничним транспортом

При надходженні до митного контролю товарів, що перевозяться залізничним транспортом, працівники залізничної станції подають до митного органу:

1)передатну відомість (багажний список);

2)залізничні накладні;

3) інші документи, передбачені цим Кодексом, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, таіншими законами України.

. Відповідальність за доставку товарів до митного органу призначення

Залізниця несе відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення.

Місце здійснення митних процедур у міжнародному залізничному сполученні

Митний контроль товарів і транспортних засобів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного контролю. Пасажири поїздів міжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в інших місцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда за погодженням між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

З метою запобігання порушенню розкладу руху поїздів митний контроль може здійснюватися поза пунктами пропуску на державному кордоні або в місцях, визначених керівником митного органу за погодженням з керівниками залізничної станції та органу охорони державного кордону України.

У виняткових випадках, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, на вимогу митного органу окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу для здійснення митного контролю можуть бути виключені зі складу поїзда, якщо проведення такого контролю у складі поїзда неможливе.

Відправлення залізничних транспортних засобів з місць стоянки здійснюється з дозволу митного органу та органу охорони державного кордону України.

Пропуск товарів, що перевозяться у вагонах-ресторанах поїздів міжнародного сполучення

Продукти харчування та безалкогольні напої, вино, лікерні, коньячні, горілчані вироби, що переміщуються через митний кордон України у вагонах-ресторанах поїздів міжнародного сполучення, підлягають обов'язковому декларуванню митним органам.

Продукти харчування та безалкогольні напої пропускаються через митний кордон України без справляння податків і зборів за умови, що:

а) вони призначені для реалізації виключно з метою споживання безпосередньо у поїзді;

б) їх обсяг не перевищує встановленої законодавством України кількості, мінімально необхідної для забезпечення нормальних послуг вагона-ресторану протягом повного рейсу.

Алкогольні напої та тютюнові вироби, що переміщуються у вагонах-ресторанах, пропускаються через митний кордон України за умови сплати усіх належних податків і зборів.

МИТНІ ПРОЦЕДУРИ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ

Документи, необхідні для митного контролю автотранспортних засобів

Особи, які здійснюють перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України автомобільним транспортом, повинні мати відповідні документи, передбачені цим Кодексом, іншими законами України та міжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку.

Обов'язки осіб, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом

Особи, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом, зобов'язані:

1)доставити товари за місцем призначення із збереженням митних забезпечень;

2)не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу;

3)пред'явити митному органу необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення документи;

4)у невідкладних випадках за свій рахунок здійснювати вивантаження, навантаження, розпакування та упакування товарів і пред'являти їх до митного контролю.

Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, які перевозять товари через митний кордон України

Автотранспортний засіб, що використовується для переміщення товарів через митний кордон України, не потребує окремої митної декларації, якщо під час такого переміщення декларуються товари, які перевозяться цим автотранспортним засобом.

Відомості про автотранспортний засіб, що перевозить товари, вносяться до митної декларації, якою оформлено ці вантажі, книжки МДП, передбаченої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенцією МДП 1975 року) (995_012), товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провізних та інших супровідних документів, передбачених законодавством.

МИТНІ ПРОЦЕДУРИ НА ТРУБОПРОВІДНОМУ ТРАНСПОРТІ ТА ЛІНІЯХ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

Митний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, у тому числі з метою транзиту через митну територію України, здійснюється в місцях митного контролю, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, визначаються Кабінетом Міністрів України (1958-2003-п) виходячи з особливостей їх переміщення через митний кордон України.

Документи, необхідні для митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом

Для митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, декларант подає митному органу такі документи:

1)зовнішньоекономічний договір (контракт);

2)акт (акти) приймання-передачі товару;

3)сертифікат якості;

4)рахунок-фактуру (інвойс);

5)маршрутну телетайпограму;

6)дозволи (ліцензії) відповідних органів державної влади;

7) інші документи, передбачені цим Кодексом та іншими законами
України.

Документи, необхідні для митного оформлення електроенергії

Для митного оформлення електроенергії декларант подає митному органу такі документи:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт);

2)довідку-підтвердження відповідного підприємства про кількість електроенергії, що переміщується через митний кордон України;

3)інші документи, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНИХ ПОШТОВИХ ТА ЕКСПРЕС-ВІДПРАВЛЕННЯХ

Переміщення міжнародних поштових

відправлень через митний кордон України

Міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих поштових відправленнях.

Підприємства поштового зв'язку України зобов'язані за свій рахунок пред'являти митним органам для здійснення митного оформлення міжнародні поштові відправлення, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються в міжнародних поштових відправленнях через митний кордон України, здійснюються в місцях міжнародного поштового обміну, які визначаються та обладнуються центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку та інформатизації України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Доставка міжнародних поштових відправлень до місць митного оформлення, їх розпакування і пред'явлення для огляду, перепакування та зберігання здійснюються підприємствами поштового зв'язку України за свій рахунок за участю і під контролем митних органів.

Переміщення міжнародних експрес-відправлень через митн

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційний устрій	\|	Тема 8. Митна логістика в регіональному вимірі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.088 сек.