Чинники та причини невизначеності і врахування їх при прийнятті господарських рішень.

Процес прийняття рішень обов'язково містить елементи передбачення майбутнього. Прогнозування необхідне для з'ясування внутрішніх та зовнішніх умов функціонування керованої системи, а також для передбачення наслідків реалізації управління. Якщо прийняти постулат про наявність невизначеності в знаннях про майбутнє, що прогноз — імовірнісне твердження, то невизначеність можна розглядати як обов'язковий атрибут прийняття рішень.

Ступінь невизначеності в знаннях про майбутнє, який можна ототожнити з точністю прогнозування, залежить від

· характеру невизначених параметрів та від

· терміну прогнозування.

Ступінь невизначеності зростає зі збільшенням терміну прогнозування:

· збільшення довірчого інтервалу при сталій ймовірності перебування в ньому;

· зменшення ймовірності при сталому інтервалі;

· ймовірність того, що прогнозований показник міститься в довірчому інтервалі.

Таким чином, невизначеність особливо відчутна у перспективному плануванні. У поточному плануванні сила прогнозів може різко спадати також при збільшенні терміну прогнозування.

Важливим фактором виникнення невизначеності є науково-технічний прогрес. Створення нової техніки, нових технологій, з одного боку, спирається на результати наукових досліджень, які передбачити абсолютно точно неможливо, з іншого - здійснює потужний вплив на виробничі сили, що відображається в змінах коефіцієнтів витрат та випуску, трудомісткості, ефективності, продуктивності тощо.

Тобто, науково-технічний прогрес призводить до того, що масиви первісної інформації, які використовуються при прийнятті рішень, мають невизначений характер.Розробка та виробництво техніки нових поколінь, безумовно, повинні спиратися на результати фундаментальної науки і пошукових досліджень, які мають недетермінований характер. (детермінація – (обмеження, визначення) – визначене місце того чи іншого явища, об’єкта за умовними параметрами; класифікуюча його індивідуальна характеристика в відповідній категорії). З іншого боку, як свідчить світовий досвід, вкладення в науку в своїй масі - безумовно ефективні. Взаємостимулювання та взаємовплив економічних процесів і науково-технічних досягнень дають можливість зробити висновок про те, що невизначеністьу прийнятті економічних рішень повинна розглядатись як нормальне явище, яке присутнє як при розробці стратегічних рішень, так і при розв'язуванні поточних питань. Тому, як і в природничих науках (фізика, біологія), фактор невизначеності в економіці необхідно розглядати як фундаментальний.

Значною мірою невизначеність економічних процесів викликані впливом

науково-технічного прогресу,

змінами у структурі споживчого попиту, а також

впливом природно-кліматичних умов.

Умови невизначеності, які мають місце при будь-яких видах підприємницької діяльності, є предметом дослідження і об'єктом постійного спостереження економістів різних галузей, а також фахівців інших галузей (юристів, соціологів, політблогів, психологів тощо). Такий комплексний підхід до вивчення невизначеності пов'язаний з тим, що господарська діяльність перебуває під впливом багатьох факторів, які можна поділити на:

· зовнішні, безпосередньо не пов'язані з діяльністю підприємства (зміни у законодавстві, реакція ринку на продукцію, що випускається, дії конкурентів тощо);

· внутрішні, пов'язані з основною і допоміжною діяльністю підприємства.

Особливо значний вплив цих факторів проявляється в нашій країні при побудові економіки ринкового типу, коли з'являються різні види невизначеності для всіх суб'єктів її господарської діяльності.

На розвиток національних економік впливають їхні стосунки з міжнародним ринком. Експорт та імпорт у певні періоди також мають істотні непередбачені коливання.

Велику частку невизначеності вносить в економічні розрахунки

необхідність урахування кон'юнктури світового ринку,

наявності корисних копалин,

взаємодії економіки та навколишнього середовища,

випадкових змін попиту на товари народного споживання.

Існування невизначеності не завжди є фактором, який призводить до зменшення ефективності виробництва.

Наприклад, з двох ситуацій: на підприємстві А протягом року можливі раціоналізаторські пропозиції, на підприємстві В протягом року напевне не будуть запропоновані раціоналізаторські пропозиції - при інших рівних умовах більш привабливою є перша, яка містить невизначеність. Елементи невизначеності генерують такі позитивні фактори,

як ініціатива, творчий пошук, господарська самостійність, можливості, для розвитку яких створює ринок.

Зараз можна казати про новий сектор економіки індустрію інформатики, яка є домінуючою в економічно розвинутих країнах й відіграє роль одного з найпотужніших каталізаторів сучасного науково-технічного прогресу. Дослідження ефективності і використання інформації можливе лише при вивченні ситуацій, які пов'язані з її дефіцитом, тобто при наявності невизначеності.

Таким чином, фактор невизначеності - це невід'ємний атрибут прийняття господарських рішень та планування і є конкретною формою діалектичного зв'язку, необхідного та випадкового. Причини невизначеності різноманітні: невизначений характер науково-технічного прогресу; випадкові помилки при прогнозуванні: динамічні зміни внутрішніх та зовнішніх умов розвитку економіки; неминучі похибки при аналізі складної системи "природа-суспільство-колектив-людина"; імовірнісний характер важливих економічних параметрів (врожайність сільськогосподарських культур, запаси корисних копалин тощо); розвиток і розширення творчої активності працездатного населення; необхідність проектування потужних інформаційних потоків на сучасній комп'ютерній базі.

Основні причини невизначеності представлено схематично подано на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Основні причини невизначеності

Не детермінованість – не визначення ознак, які приписуються якому-небудь поняттю

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глава VII	\|	Класифікація невизначеності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.