Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Єдиний кулемет Калашникова (КК, ККС, ККБ та ККТ)

7,62-мм кулемет Калашникова (КК, ККС – на станку. ККБ – бронетранс-портерний, ККТ – танковий) (рис. 4.19) є потужною автоматичною зброєю і призначений для знищення живої сили і вогневих засобів супротивника. Кулемети КК та ККС також призначені для ураження повітряних цілей.

Кулемет КК має сошку (рис. 4.19, а); кулемет ККС встановлений на тренажному станку конструкції Саможенкова (рис. 4.19, б); кулемет ККБ – на бронетранспортерній установці; кулемет ККТ – у башні танка або інших видах бронетанкової техніки (рис. 4.19, в).

Рис. 4.19. Загальний вигляд 7,62-мм кулемета Калашникова:

а – кулемет на сошці (КК); б – кулемет на станку (ККС); в – кулемет танковий (ККТ)

Для стрільби із кулемета використовуються 7,62-мм патрони (7,62×54) із звичайними, трасерними і бронебійно-запалювальними кулями. Стрільба із кулемета ведеться короткими (до 10 пострілів) та довгими (до 30 пострілів) чергами або безперервно. Подача патронів у приймальник здійснюється з металевої стрічки, що вкладається в коробку. Місткість коробок – 100, 200 або 250 патронів. Найбільш дійсний вогонь з кулеметів – до 1000 м, а прицільна дальність кулеметів КК, ККБ та ККС – 1500 м (див. табл. 4.4).

Автоматична дія кулемета заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться через отвір у стінці ствола з рухом газового поршня затворної рами назад при його довгому ході, як і у автомата.

Кулемет складається з 7 основних частин і механізмів (рис. 4.20). Це:

– ствол;

– ствольна коробка з кришкою, основою приймальника і прикладом (останній тільки у кулеметів КК і ККС);

– затворна рама з витягачем і газовим поршнем;

– затвор;

– зворотно-бойова пружина з направляючим стрижнем;

– трубка газового поршня з сошкою (остання тільки у кулеметів КК і ККС);

– спусковий механізм;

– електроспуск (тільки у кулеметів ККТ).

Рис. 4.20. Основні частини і механізми кулемета:

а– кулемета КК; б – кулемета ККТ;

1 – ствол; 2 – ствольна коробка з кришкою, основою приймальника і

прикладом (останній тільки у кулеметів КК і ККС); 3 – затворна рама

з витягачем і газовим поршнем; 4 – затвор; 5 – зворотно-бойова пружина;

6 – направляючий стрижень; 7 – трубка газового поршня з сошкою

(остання тільки у кулемета КК); 8 – електроспуск (тільки у кулеметів ККТ);

9 – спусковий механізм (у кулемета КК вказаний розташованим у ствольній

коробці); 10 – коробка зі стрічкою, та приладдя: 11 – пенал; 12 – шомпол

До комплекту кулемета входять коробки зі стрічками, приладдя, ремінь, чохол і запасний ствол, запасні частини і пристосування для стрільби холостими патронами.

Приладдя призначене: для розбирання, збирання, чищення та змащування. До складу приладдякулемета КК (ККМ) входять (рис. 4.21):

1 – шомпол; 2 – витягач; 3 – пенал із кришкою; 4 – рамка для стрільби холостими патрона-ми; 5 – втулка для стрільби холостими патронами; 6 – йор-жик; 7 – викрутка; 8– виколотка; 9 – протирка. У кулемета ККТ

Рис.4.21. Приладдя КК (ККМ) крім того, ще й маслянка.

Ударний механізм ударного типу. Спусковий механізм дозволяє вести вогонь тільки в автоматичному режимі (рис. 4.22).

Рис. 4.22. Спусковий механізм КК (ККМ)

а – у розрізі; б – у розібраному стані; 1 – спусковий ричаг; 2 – спусковий

гачок; 3 – пружина спускового ричага; 4 – запобіжник; 5 – шептало

Конструкція єдиного кулемета системи Калашникова багато в чому схожа з його автоматом і ручним кулеметом. Модифікація стосувалась лише окремих деталей зброї. Винятково вдало у ньому виконаний вузол запирання, що виключає поперечне розривання гільз, оригінально виконана конструкція механізму подачі (важіль замість повзуна), значно вдосконалена технологія виготовлення (штампувально-зварна ствольна коробка з вклепаним вкладишем та ін.).

Кулемет системи Калашникова (КК), який змінив ротний кулемет зразка 1946 р., являє собою новий крок у розвитку цього виду зброї. Він поєднує високі маневрові якості ручних кулеметів з потужністю вогню станкових, простий в експлуатації, надійний і безвідмовний у застосуванні.

1969 року кулемет Калашникова був модернізований, передусім з метою зниження ваги і підвищення зручності експлуатації. Вагу кулемета вдалося знизити на 1,5 кг. Був внесений ряд модифікацій: ліквідоване оребрення ствола, застосована інша конструкція полум’ягасника, рукоятки перезаряд-жання, затильника прикладу, спускової скоби. Жорсткість кришки ствольної коробки підвищена поздовжніми ребрами. Модернізований кулемет отримав позначку ККМ. Він має “нічну” модифікацію ККМН, пристосовану для установлення нічних прицілів НСПУ або НСПУМ. До ККМ прийнятий новий триногий станок конструкції Степанова. На правій задній нозі станка вмонтована стійка кріплення коробки зі стрічкою. Це дозволило переносити кулемет з бою одним номером обслуги, міняти позицію без розряджання кулемета. Станок Степанова на 3,2 кг легше станка Саможенкова, деталей у нього менш на 29 одиниць.

Головною особливістю цього зразка зброї стало те, що він може виступати в ролі ручного, станкового кулемета і кулемета для бронетранс-портера, не потребуючи при цьому жодних переробок.

Купчастість стрільби з триногого станка настільки досконала, що дозволяє вести ефективний вогонь на дистанції до 800 метрів. Відмінний баланс зброї дозволяє забезпечити високу імовірність влучення, особливо в руках досвідченого стрільця.

ККМ дійсно вважається одним з кращих кулеметів сучасності.

Розбирання кулемета може бути неповним або повним і виконується:

– неповне – для чищення, змащування та огляду кулемета;

– повне – для чищення при сильному забрудненні кулемета, після знаходження його під дощем або у снігу; після дегазації та дезактивації кулемета; при постановці його на довгострокове збереження; при отриманні кулемета зі складу та при заміні його частин (ремонті).

Розбирання та збирання кулемета слід виконувати на столі або чистій підстилці. Частини та механізми класти у порядку їх відокремлення; поводитись з ними обережно; не класти одну частину на іншу і не застосовувати зайвих зусиль та різких ударів. Слід пам’ятати, що зайве розбирання кулемета прискорює знос його частин і механізмів.

Неповне розбирання кулеметаскладається з трьох етапів івиконується у такій послідовності (див. тренажну карту, додаток Д. 3.3):

1. Розряджання кулемета	2. Підготовка приладдя до розбирання	3. Розбирання кулемета
– установити куле-мет на сошку(крім кулемета ККТ); – відокремити короб-ку зі стрічкою від кулемета; – впевнитися у відсутності патрона в патроннику	– витягнути пенал з приладдям; – відокремити ланки шомпола від ноги сошки	Відокремити: – направляючий стрижень з зворотно-бойовою пружиною; – кришку ствольної коробки; – затворну раму із затвором; – затвор від затворної рами; – розбивач від затвора; – у кулемета ККТ електроспуск – ствол

Збирання після неповного розбирання проводиться у зворотній послідовності (див. тренажну карту, додаток Д. 3.3). При збиранні кулемета слід звіряти номери на його частинах. У кожного кулемета номеру на ствольній коробці повинні відповідати номери усіх його частин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
АЛГОРИТМ	\|	Мм пістолет Макарова (ПМ)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.