• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тиск насиченої пари над розчином дорівнює добутку його тиску над чистим розчинником на мольну частку розчинника.

р₁ = р₀ ∙ N₁ ,

де N₁ – мольна частка розчинника; N₂ – мольна частка розчиненої речовини;

р₀ – тиск пари над розчинником; р₁ – тиск пари над розчином.

Температура замерзання та температура кипіння розчину залежать від його складу.

підвищення температури кипіння DТ_кип і зниження температури замерзання DТ_зам розчину прямо пропорційні моляльності розчину (С_т):

DТ_кип =Е ∙ С_m, DТ_зам = K ∙ С_m.

Е і K — відповідно ебуліоскопічна і кріоскопічна сталі розчинника.

Закон осмотичного тиску Вант-Гоффа

осмотичний тиск розчину (Р_осм) прямо пропорційний його молярной концентрації (с) та температурі (Т).

Р_осм =1000 ∙ c ∙ R ∙ T,

де R — універсальна газова стала (8,314 Дж/(моль • К)).

Відмічені закони справедливі для електролітів в дещо зміненому вигляді

,

DТ_кип = і ∙ Е∙ С_m,

DТ_зам = і ∙ К∙ С_m ,

Р_осм = i ∙C ∙R ∙T.

де i – ізотонічний коефіцієнт.

Ізотонічний коефіцієнт можна розрахувати, якщо відома ступінь дисоціації (a) і кількість часток на які розпадається електроліт (n):

i = 1 + a (n-1).

Приклад 25.

Визначити температуру замерзання 20% водного розчину гліцерину (CH₂OH–CHOH–CH₂OH), якщо кріоскопічна стала води 1,86.

Розв'язання.

Згідно з законом Рауля:

DT_зам = К_КР ´ m₁´ 1000/(M ´ m₂)

де К_КР - кріоскопічна стала;

m₁ і М - маса розчиненої речовини та її молярна маса;

m₂ - маса розчинника.

Розглянемо 100 г розчину. Тоді m₁ = 20 г; m₂= 80 г;

М=12´3+8´1+16´3=92 г/моль.

DT_зам = 1,86 ´ 20 ´ 100 / (92 ´ 80 ) = 0,5 К.

T_зам = 0°С – DТ_зам = – 0,5 °С.

Між молекулами та іонами в розчинах можуть відбуватись реакції. Такі реакції називають іонообмінними.

Реакції обміну в розчинах електролітів практично протікають у бік утворення осаду, газів і слабких електролітів. При складанні іонних рівнянь треба керуватися тим, що сильні електроліти, які практично повністю дисоційовані, пишуться у вигляді іонів, а речовини малодисоційовані, малорозчинені і газоподібні зображуються в молекулярній формі.

Наприклад:

2AgNO₃ + CaCl ₂ = 2AgCl¯ + Ca(NO₃)₂ (молекулярне рівняння),

2Ag⁺ + 2NO₃^– + Ca ²⁺ + 2 Cl ^– = 2AgCl ¯ + Ca²⁺ + 2 NO₃^–,

2Ag⁺+ 2 Cl ^–= 2AgCl ¯ (скорочене іонне рівняння),

2HCl + Na₂S = H₂S­ + 2 NaCl,

2H⁺ + 2Cl^– + 2 Na⁺ + S^2– = H₂S­ + 2Na⁺ + 2Cl^–,

2H⁺ + S^2– = H₂S­,

HCl + KOH = KCl + H₂O,

H⁺ + Cl^– +K⁺ + OH^-– = K⁺ +Cl^– + H₂O,

H⁺ + OH^-– = H₂O (скорочене іонне рівняння).

Деякі іонообмінні реакції використовуються в пожежній справі. Наприклад, в хімічно–пінних вогнегасниках використовується реакція:

2NaHCO₃ + H₂SO₄ = Na₂SO₄ + 2H₂O + 2CO₂

Читайте також:

1. Алгебраїчна сума струмів у вузлі дорівнює нулю.
2. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
3. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
4. В'язкості і тиску повітря від профілю тіла, стану його поверхні і положення тіла в повітряному потоці.
5. Взаємозв’язок характеристик порід, визначених при статичному і динамічному втискуванні
6. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
7. Види артеріального тиску
8. Види тиску.
9. Визначення гірського тиску
10. Визначення добутку двох цілих невід’ємних чисел як числа елементів декартового добутку двох скінченних множин
11. Визначення добутку декількох множників
12. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).

Переглядів: 1622