• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Способи вираження складу розчинів.

Масова частка — це відношення маси розчиненої (речовини (m₁) до маси розчину (Sm_i) :

Масову частку виражають у частках одиниці або у відсотках (0,5 або 50 %) і позначають літерою w - омега.

Мольна частка (N₁) – це відношення кількості розчиненої речовини (n₁)до суми кількостей всіх речовин у розчині (Sn_i).

Молярна концентрація (С) — це відношення кількості розчиненої речовини (n₁) до об'єму розчину (V). Молярність виражають у молях на літр (скорочено М).

Молярна концентрація еквівалента (С_екв ) — це відношення кількості молей еквівалента розчиненої речовини (n_екв) до об'єму розчину.

Моляльність (С_m) – число молей розчиненої речовини (n₁ ), що міститься в 1000 г розчинника.

Приклад 21.

Визначте масову долю нітратної кислоти в розчині, 1 л якого містить 224 г HNO₃, густина розчину 1,12 г/мл.

Розв'язання.

Маса розчину: m = r V = 1,12 г/мл 1000 мл = 1120 г.

Масова доля розчиненої речовини буде:

Приклад 22.

Визначити молярну концентрацію фосфатної кислоти в розчині з масовою часткою її 47,7%, густина розчину дорівнює 1.315 г/мл.

Розв'язання.

В 100 г розчину знаходяться 47,7 г Н₃РО₄ і 53,3 г Н₂О.

Об’єм розчину дорівнює: V = m/r = 100г / 1,315г/мл = 76 мл.

Молярна концентрація буде:

Речовини, які розкладаються в розчині на іони, називаються електролітами. Речовини, які не розкладаються на іони, називаються неелектролітами. Процес розпаду речовин на іони називається електролітичною дисоціацією. Позитивно заряджені іони називаються катіонами, негативно заряджені – аніонами.

Кількісною характеристикою повноти перебігу електролітичної дисоціації є ступінь дисоціації a, яка дорівнює відношенню числа молекул електроліту, що розщепились у розчині на іони, до загального числа молекул у розчині. Ступінь дисоціації виражається дробовим числом і змінюється від 0 до 1 (0 ... 100 %). За величиною ступеня дисоціації електроліти поділяють на сильні та слабкі. Сильними є електроліти, ступінь дисоціації яких у 0,1 М водному розчині перевищує 30%, слабкими — ступінь дисоціації яких у 0,1 М водному розчині менший за 3%. До сильних електролітів належать майже всі солі, луги, деякі кислоти (НСl, НClo₄ НNО₃, Н₂SО₄ тощо), до слабких — більшість основ, амфотерні гідроксиди, деякі кислоти (H₂S, Н₃ВО₃, HCN, Н₂SiО₃ , H₂CO₃, НNО₂, Н₂SО₃ тощо).

Більш зручною характеристикою сили електроліту є константа дисоціації. Для електроліту КА, який дисоціює згідно з рівнянням:

КА = К⁺ + А^–,

константа дисоціації запишеться:

.

Константа і ступінь дисоціації пов’язані рівнянням Освальда:

,

де С – загальна концентрація електроліту.

Константа дисоціації залежить від природи електроліту, температури, розчинника, але не залежить від концентрації електроліту.

Приклад 23.

Розрахуйте концентрацію іонів в розчині сульфату натрію, концентрація якого складає 1 моль/л.

Розв'язання.

Оскількі ця сіль є сильним електролітом, то вона дисоціює повністю:

Na₂SO₄ = 2Na⁺ + SO₄^2–.

З рівняння дисоціації маємо:

[Na⁺] = 2 C(Na₂SO₄) = 2 1= 2 моль/л. [SO₄^2–] = C(Na₂SO₄) = 1моль/л.

Приклад 24.

Концентрація ціанід–іонів в 1 М розчині синильної (ціанідної) кислоти дорівнює 2 10^–5 моль/л. Визначте ступінь і константу дисоціації кислоти.

Розв'язання.

Рівняння дисоціації має вигляд: HCN = H⁺ + CN^–.

Ступінь дисоціації визначається за формулою: a = С_іонів/С_{загальне} = 2 10^–5/ 1 = 2 10^–5.

Згідно з рівніння Освальда:

Закон Рауля:

відносне зниження тиску насиченої пари розчинника над розчином дорівнює мольній частці розчиненої речовини.

(р₀ – р₁) / р₀ = N₂,

Другий варіант формулювання закону Рауля:

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
3. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
4. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
5. Адаптація особового складу до служби
6. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
7. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
8. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
9. Аналіз складу газів
10. Аналіз складу і структури фінансових результатів підприємства
11. Аналіз складу й динаміки балансового прибутку
12. Аналіз складу кредитного портфеля банку і оцінка його якості.

Переглядів: 3066