Літосфера та її забруднення

Літосфера представляє собою тверду оболонку Землі товщиною 30-40 км. Більша частина поверхні суші покрита порівняно тонким шаром грунту. Грунт складне природне тіло, яке утворилось протягом тисячоліть при руйнуванні гірських порід під дією фізичних, хімічних і біологічних чинників.

На погіршення якостей грунту впливають такі фактори: ерозія, засуха і забруднення токсичними речовинами. Особливо небезпечне забруднення грунтів солями важких металів і отрутохімікатами. Вони викликають загибель організмів і тварин, які існують в грунті. Це, в свою чергу, призводить до загибелі рослин.

Складною є проблема знешкодження відходів органічних речовин. З кожним роком збільшується обсяг відходів пластмас. Більшість з них дуже повільно руйнуються в природних умовах, тому якщо відходи пластмас не переробляти, вони будуть накопичуватись на звалищах. Цю проблему розв’язують певними шляхами. По-перше, це вторинне використання, по-друге, переробка їх в органічні продукти, по-третє, частину пластмас можна спалювати і одержувати при цьому тепло. Останнє не відноситься до пластмас, які під час горіння утворюють токсичні продукти.

Забруднення навколишнього середовища вогнегасними засобами.Проблема фреонів

Під час гасіння пожеж, крім води, використовується багато інших вогнегасних речовин, які можуть забруднювати навколишне середовище. Так, широке застосування пін в пожежогасінні призводить до забруднення землі та грунтових вод поверхневоактивними речовинами, які входять до складу піноутворювачів. Поверхневоактивні речовини білкового походження відносно швидко розкладаються в навколишньому середовищі, такі речовини називають “біологічно м’якими”. Поверхневоактивні речовини на основі фторованих вуглеводнів з значно меншою швидкістю перетворюются в навколишньому середовищі на нешкідливі стійкі речовини, вони відносяться до “біологічно жорстких” речовин. Вже розроблені достатньо ефективні біологічно м’які фторпротеїнові піноутворювачі.

Більшість порошкових засобів пожежогасіння є малотоксичними речовинами. Деякі з них використовують в якості мінеральних добрив. Так, NH₄H₂PO₄ i (NH₄)₂HPO₄ входять до складу вогнегасних порошків “П-1А” і “ПФ”, використовуються в якості фосфорних добрив. K₂SO₄ – компонент вогнегасного порошку “КС”, КСl входе до складу вогнегасних порошків “ПХ” і “ПГС”, одночасно є калійними добривами. Карбонати і гідрокарбонати натрію, калію та амонію (складові порошків “ПСБ-3”, “ПС”, “ПМ”) також малотоксичні речовини. Але при застосуванні порошкових засобів пожежогасіння треба зважати на те, що їх попадання на шкіру та особливо в органи дихання та зору (вони утворюють стійкі аерозолі) небезпечнє для людини. Тому при застосуванні таких засобів пожежогасіння треба використовувати спецодяг, респіратори, захисні маски або протигази.

З газових вогнегасних засобів найбільш ефективними є засоби, до складу яких в якості інгібіторів горіння входять фреони (бромпохідні вуглеводнів). Але через їх сильніу озоноруйнуючу дію, газові засоби пожежогасіння, до складу яких вони входять, згідно з Монреальскою конвенцією, поступово виводяться з експлуатації. Замість фреонів запропоновано фторовані вуглеводні з малою озоноруйнуючою дією, але їх вогнегасна ефективність значно нижча. В якості інших замінників фреонів також запропоновано суміші нетоксичних газів з нульовою озоноруйнуючою дією (суміш СО₂ , N₂ , Аr під назвою “інерген”). Але за вогнегасною ефективністю такі засоби теж значно поступаються не тільки фреонам, а й вуглекислому газу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Токсичність продуктів горіння	\|	Проблема радіоактивних відходів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.