• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Література

Основна:

1. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика.// Под. ред. А.В. Сидоровича. – М.: Дело и Сервис, 2001. – С.161-173.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л. О. Макроекономика. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – С.170-197.

3. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. //За ред. С.Панчишина. Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім Альтернативи, 2001. – С.327-350.

4. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Макроэкономика: Учебник. – К.: О-во «Знання», КОО, 2004. – С. 214-239.

5. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навч. метод. посібник самостійного вивчення дисципліни. ­­- Житомир: ЖДТУ, 2007. - С.91–126.

Додаткова:

1. Бункина М.К., Семенов В.А. Макроэкономика. - М.: Эльф-пресс, 1995. – С.87-100, 101-114.

2. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С.113-150.

3. Курс экономической теории / Общ. Ред. Р. Т. Чепурина М. Н. – Киров, 1997. – С.363-393.

4. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика // Общ. ред. Р.Т. Емцова. – М.: Издательство МГУ, 1994. – С.231-282, 669-691.

5. Макроэкономика./ Под. ред. И.П. Николаевой. – М.: ЮНИТИ, 2000.- С.186-214.

6. Мікроекономіка. Макроекономіка / За ред. С. Будаговської. - К.: Основи, 1998. - С.321-341.

7. Лагутін В. Монетарна політика і державні фінанси.// Економіка України. – 2003. – № 7. – С.10.

8. Осецький В. Грошово-кредитна політика – детермінанта інвестиційних змін. // Банківська справа. – 2003. – № 1. – С. 22.

Тема 6. Інфляційний механізм

План лекції

1. Інфляція: сутність і характеристика.

2. Причини виникнення і соціально-економічні наслідки інфляції.

План семінару

1. Інфляція як частина теорії грошей.

2. Сутність і характеристика інфляції.

3. Інфляція і цінові індекси.

4. Причини і наслідки інфляції.

Мета вивчення теми – розкрити сутність інфляції як економічного явища, показати її причини і наслідки.

Логічна схема розкриття матеріалу теми може мати такий вигляд (рис. 1).

1. Розкриваючи перше питання слід зазначити, що інфляція як економічне явище існує вже тривалий час.

Термін інфляція (від лат. Inflation - надування) вперше почав вживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861 – 1865 рр.

Різні наукові школи, що аналізували інфляцію своєрідно характеризують її причини і наслідки.

У класичний економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей. Дж. М. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії.

Монетаризм, змінивший кейнсіанську теорію у 80-х роках ХХ ст., вже не просто включає проблеми інфляції в макроекономічну теорію, а розглядає її як важливу складову частину останньої. Монетаристи інфляцію розуміють як стійке та безперервне зростання цін, що викликане надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції. Це положення переконує в тому, що причини інфляції – у сфері обігу. А тому допускається обмеження впливу держави в процеси суспільного відтворення.

Рис. 1. Структурно-логічна схема викладання теми «Інфляційний механізм»

Інфляція означає зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя).

Від інфляції слід відрізняти інфляційний шок – одноразове підвищення рівня цін, котре може стати імпульсом для прискорення процесу інфляції.

Рівень інфляції показує динаміку зміни цін в економіці і він вимірюється за допомогою різних індексів (індекс споживчих цін, індекс цін виробництва, дефлятор ВВП).

Для здійснення коригувань рівня інфляції використовують цінові індекси Ласпейреса, Пааше, Фішера.

В економічній думці існує багато підходів щодо характеристики інфляції.

Так за формами прояву існує два типи інфляції:

- відкрита;

- прихована.

Відкрита інфляція проявляється у тривалому зростанні рівня цін. Вона розгортається на ринках, де діють вільні ціни. Рівень інфляції при відкритій формі визначається темпом приросту рівня цін.

Прихована інфляція проявляється через посилення товарного дефіциту. Розгортається вона в умовах жорсткого державного контролю за цінами.

За критерієм причинності розрізняють два види інфляції:

- інфляція попиту;

- інфляція пропозиції (витрат).

Інфляцію попиту формують грошові фактори – емісія паперових грошей, швидкість їх обертання, стан фінансово-кредитної системи, відношення національної валюти до інших валют. Інфляція попиту виявляється у перевищенні сукупного попиту над пропозицією і виникнення надлишкової платоспроможності. Якщо зростання сукупного попиту не компенсується підвищенням пропозиції, то це призводить до інфляційного зростання цін, яке супроводжується збільшенням грошової маси. Переповнення каналів обігу грошовою масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції попиту. Графічне відображення інфляції попиту див. на рис. 2.

Інфляція попиту спостерігається якщо сукупний попит зростає швидше за виробництво товарів, а тому ціни, що намагаються зрівноважити сукупний попит і сукупну пропозицію зростають. Інфляція попиту виникає в умовах повної зайнятості всіх ресурсів.

Основні причини інфляції попиту:

1. Зростання попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості виробничих потужностей.

2.Зростання доходів населення.

3. Розширення соціальних та військових замовлень.

Рис. 2. Графічне відображення інфляції попиту

Інфляція, що виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття та неповного використання виробничих ресурсів, визначається інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції.

Інфляцію витрат (пропозиції) формують виробничі фактори – монополізація виробництва, брак конкуренції, структурні перекоси в матеріальному виробництві та ціновій політиці, витратний характер економіки. Головним її імпульсом стає збільшення витрат виробництва в результаті підвищення заробітної плати та цін на сировину, матеріали, устаткування тощо. Інфляція витрат завжди загрожує скороченням товарного забезпечення і, зрештою, породжує спад виробництва і скорочення робочих місць.

Рис. 3. Графічне відображення інфляції пропозиції

Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат створює так звану інфляційну спіраль.

Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою.

При збалансованій інфляції ціни піднімаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів та послуг. В цьому випадку по результатах середньорічного росту цін піднімається відсоткова ставка державного банку. Таким чином ситуація стає регульованою.

У випадку незбалансованої інфляції ціни на різні товари і послуги піднімаються неодночасно і по різному на кожний тип товару.

Існує також очікувана і неочікувана інфляція. Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на який-небудь період часу і вона, як правило, є прямим результатом діянь влади.

Існує три категорії інфляції кількісного характеру: помірна, галопуюча, гіперінфляція.

Всі ці види інфляції існують тільки при відкритому її становищі – тобто при відносно вільному ринку. При “прихованій” інфляції зростання цін на товари і послуги може не спостерігатись, а знецінення грошей може виражатись в дефіциті пропозиції. Таким чином інфляція виступає як складний економічний процес, що призводить до знецінення грошей і зниження рівня життя населення.

2. В другому питанні основну увагу звернено на характеристику основних причин виникнення інфляції та її соціально-економічні наслідки.

Розрізняють декілька причин інфляції.

По-перше, це диспропорційність, або незбалансованість державних витрат і доходів, що проявляється в дефіциті держбюджету. Якщо цей дефіцит фінансується за рахунок активного використання «друкарського верстату», це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.

По-друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться за рахунок бюджетного дефіциту.

По-третє, зі зростанням «відкритості» економіки тієї чи іншої країни все більше втягування її в світогосподарські зв’язки збільшує небезпечність «імпортованої» інфляції.

По-четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор. Подолання інфляційних очікувань населення і виробників – найважливіше (якщо не головне) завдання антиінфляційної політики.

Соціально-економічними наслідками інфляції є наступні процеси:

1. Зниження реальних доходів населення.

2. Знецінення фінансових активів порівняно з постійним доходом.

3. Порушення нормального розподілу доходів між дебіторами і кредиторами.

4. Зниження мотивації до інвестування довгострокових програм.

5. Прискорення матеріалізації грошей.

6. Зменшення впливу на зайнятість і безробіття.

7. Зниження мотивації до праці.

8. Підрив управлінського механізму економіки.

А. Філліпс, аналізуючи дані англійської статистики за 1861 – 1957 рр., довів, що в короткостроковому періоді високі темпи інфляції мають супроводжуватись низьким рівнем безробіття, і навпаки. Обернену залежність між рівнем інфляції та рівнем безробіття демонструє крива Філіпса (Рис.4).

Рис. 4. Крива Філліпса

(U_n – природний рівень безробіття; P_n – темп росту цін за природного рівня безробіття).

Лівіше точки N спостерігається інфляція попиту, яка може виникнути в результаті спроб держави встановити високу зайнятість. Правіше точки N – падіння цін в період кризи перевиробництва.

Читайте також:

1. II. Спеціальна література
2. V. Довідкова література
3. А. Література.
4. Базова література
5. Базова література
6. Базова навчально-методична література
7. Використана література
8. Використана література
9. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
10. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
11. Використана література
12. Використана література

Переглядів: 471